Я знаю, де я буду…

Травень вразив величезною кількістю фестів. З півтора десятки безкоштовних заходів було лише в Києві. Я попередньо склав списочок з назвами та датами і… не пішов на жоден з них, окрім Гоголь-фесту. Якась повна апатія… І на юбілейну, 10-ту “Чайку”, яка нарешті повернулася в місце свого народження, теж не заявлюся… – просто чогось в Києві мене вже ні до чого не тягне. Натомість, моя увага постійно прикута до України. Всієї. Там все набагато живіше і чесніше, чи що…

Зате, визначився з планами на липень. Отже, сподіваюсь, мене можна буде помітити на Славське Рок-Фест, де буде, судячи з анонсів, нічим не гірше, ніж на славнозвісних Шешорах: музична програма максимально підлаштована під мої смаки, будуть цікаві вилазки на природу, різні етнічні заходи, фотоконкурси… Крім того, організація, в якій працюю, числиться співорганізатором екологічної частини фесту.

Ще одна цікава штука, на якій я збираюся бути присутнім – новий фестиваль Уніж. Тут взагалі, майже на сто відсотків колекція моїх улюбленних українських гуртів. Плюс та ж сама етнічно-культурна програма. Ну і, паралельно я сподіваюсь бути присутнім на одному цікавому екологічному семінарі, який буде проходити в тому ж місці в той же час. Отакеот… Пакуйте рюкзаки! Не втратьте це літо!