Усе про Берлін (Частина перша)

Берлін

Інколи деякі наші мрії збуваються зовсім спонтанно і неочікувано. Інколи це навіть ті мрії, які ти не ставив у список пріоритетних. Але тим не менш, Берлін завжди мене вабив і цікавив, хоча я не планував відвідати його найближчим часом. Але дякуючи випадку, я зробив собі непоганий подарунок на 26-річчя 🙂

Берлін

Звісно, всього про Берлін я не розкажу, І гучний заголовок – це така собі маленька провокація 🙂 Я навіть не зміг обійти увесь центр міста за той час, що я там був. Але навіть цього вистачило аби зрозуміти: німці нам не друзі 🙂 Бо їхній уклад життя та логіка геть не схожа з тим, що ми можемо спостерігати у слов’ян, скажімо, в тих же поляків, в середовище яких інтегруватися можна набагато легше та комфортніше. Тож, я здобув неоціненний для себе досвід. Думаю, він буде корисний тим, хто теж хотів би відвідати це місто. А я просто хочу викласти кудись цю купу вражень і звільнити в голові трішки простору 🙂

Коли я думаю про Берлін, то одразу згадую уроки німецької в школі (результатом яких для мене, на жаль, є лише кілька вивчених віршиків та зовсім невеликий набір ключових фраз). Одразу спливає в пам’яті момент, як наша строга Алла Григорівна розказує нам, сільським учням, про Унтерденлінден і Алєксандерплатц, намагаючись вмотивувати нас тим, що “Ви ж не знаєте яке життя, може через кілька років потрапите в Німеччину, а мови не знатемите”, а ми сиділи і думали собі щось на кшталт “Та яка там Німеччина, а чьом ти?!” 🙂 Так що, Алла Григорівна була права стосовно життя: більшість її учнів розповзлися по Світу, хто куди, але німецької, схоже, так ніхто й не вивчив 🙂 Бо є англійська 🙂 Хоча, не заперечую, якби я знав німецьку, це було б кльово. Бо навіть знання ключових моментів і слів значно допомогло мені ТАМ: німці, молодці, майже всі поголовно англійську знають, але ніфіга не лояльні до туристів у візуальному плані: жодної таблички чи вказівника, продубльованого іншою мовою. Ось і перша особливість. І за це варто їх поважати. Толерантність-толерантісю, а свою мову і ідентичність треба берегти від англійської, а то буде як у нас з російською…

Поїзд, Хауптбангоф і Дойче Бане

До Берліну з Варшави їхав німецьким потягом. Двері відкриваються кнопкою, як вхідні так і ті, що ведуть в міжвагонні переходи, закриваються самі. Туалети пневматичні. Швидкість потяга близько 150 км. на годину. Величезні вікна і прозора стінка, що відділяє купе від коридору створюють враження, що увесь вагон скляний. Якщо вікно і двері до купе зачинено, то працює кондиціонер, температуру якого регулюють пасажири в кожному купе окремо. До речі, наскільки я зрозумів, у Європі окремо сплачується вартість самого проїзду і окремо місця. І, судячи з великої кількості нефорів, що сиділи по всьому коридору, можна їздити без купівлі місця, а це третина вартості квитка. І мені це імпонує, бо я все одно теж тусив біля панків в коридорі: комфорт-комфортом, а втикати 5-6 годин в сидячому положенні – то трохи складно і нудно для мене. Набагато зручніше сидіти на сходинці в тамбурі, особливо коли знаєш, що це економить тобі кількадесят євро 🙂

Хауптбангоф – головний залізничний вокзал Берліну. Хоча він не тільки залізничний. Але про все по-порядку. Всередині це більше скидається на величезний торговий центр. Просто ти знаєш, що окрім магазинів і кафе, десь тут ще є поїзди. Власне, фото вокзалу в кількох ракурсах.

Берлін

Берлін

Берлін

І макет, з якого видно, що поїзди ходять під землею, по землі і над твоєю головою. Причому це не лише традиційні залізничні перевезення, тут і електричка, і кілька гілок метро… Але про це теж трішки далі.

Берлін

І всим цим опікується Дойче Банхоф, у віданні якої не лише поїзди по всій Європі, метро, а й… прокат велосипедів. В місті на кожному кроці можна зустріти логотип з літерами DB, з чого робимо висновок, що Дойче Бане – це таки не Укрзалізниця 🙂

Велики і дорожній рух

Я був вражений кількістю велосипедів у Варшаві, але Берлін – це щось! Без перебільшення, велисипеди тут – головний вид транспорту (так, це я ще в Амстердамі не був). Кожні 50 метрів зустрічаються ось такі локації:

Велопарковка в Берліні

В Берліні діє кілька мереж прокату по всьому місту, тож, ви можете взяти велик в одній частині міста, покатися і залишити його в іншій, де вам буде зручно. На велосипедах проводять екскурсії для туристів, на них пересуваються місцеві і, щоб зрозуміти наскільки там все це розвинено, достатньо просто побачити, як виглядає звичаний перехід на світлофорі, коли горить червоне світло:

Велосипедиі Берлін

Паркують велики всюди, де тільки можна. Інколи вони там лишаються назавжди, і ніхто не сміє їх чіпати: раптом хазяїн ще пам’ятає про нього? Тоді це буде крадіжка! Але якщо ви народний умілець і не боїтеся зустрічі з німецькими поліцаями, то можете зібрати за 20 хвилин собі велик з подібних навічноприпаркованих тушок:

Берлін

Берлін

Берлін

В деяких місцях парковки для авто зроблено так, аби авто під час паркування і виїздів не заважали руху велосипедів:

Берлін

Берлін

А взагалі, машин в місті небагато, їздять вони повільно і, головне, що велосипедисти для останніх – дійсно повноцінні учасник руху. Велорикша спокійно їздить по другій смузі, автовласники поводять себе абсолютно адекватно, коли попереду їде велосипедист. І, думаю, головним доказом повного порозуміння двох видів транспорту є те, що за весь час я бачив лише одного велосипедиста у шоломі. Тож, очевидно, що статистика неприємних зустрічей машин і велосипедів дуже позитивна для обох категорій.

Берлін

А ще дуже цікаво те, що у багатьох місцях, де очевидна потреба у існуванні пішохідного переходу (наприклад, при перетині вулиці, що розділяє Бундестаг і парк біля Брандербурзьких воріт, де завжди багато туристів) чи просто на перехрестях, нічого подібного знайти не вдається. Вже через пару спроб перейти вулицю я зрозумів, що переходи тут просто не потрібні. Факт того, що пішохід зупинився на узбіччі, є автоматичним сигналом для водія, що варто зупинитися. Я не ідеалізую, просто так воно і є.

Бундестаг, він же Рейхстаг

На щастя, ідти до нього через усю Європу не потрібно. Це перший туристичний об’єкт, що трапляється на шляху від головного вокзалу до центру міста.

Бундестаг, він же Рейхстаг

Тут я втілив у життя кілька попсових туристичних трюків

Бундестаг, він же Рейхстаг

І намагався сфоткати сам себе на фоні Рейхстагу за допомогою куща 🙂 Вийшло не дуже, зате маю принаймні одне фото “Я і Берлін”, де видно що я там дійсно побував 🙂

Бундестаг, він же Рейхстаг

Бундестаг, він же Рейхстаг

Бундестаг, він же Рейхстаг

Бранденбурські ворота

Ну, кльово! )

Брандербурські ворота

Унтерденлінден і все-все-все…

Для тих хто не вчив ні німецьку, ні географію, Унтернедлінден (Під липами) – головна вулиця німецької столиці. Але нічого там цікавого нема. Натовп туристів, магазини з магнітиками-сумками-листівками, вуличні актори і… схоже у німців з липами та ж трабла, що у Києві з каштанами: липи всі виявилися геть молодими…

Цікаве прогулянкове авто

На Хрещатику такого ще нема?

Дарт Вейдер на Унтерденлінден

Пірат Карибського моря

Це не головна вулиця, а одна з тих, що її перетинає. Ходити по Унтернедлінден більше одного разу не раджу – набагато вільніше ходити якраз такими дотичними та паралельним вулицями. Так і вільніше, і цікавіше.

Одна з Берлінських вуличок

Головний негатив, який накопичився в мені впродовж уже перших кількох годин прогулянки, був пов’язаний з повною відсутністю в центрі не те що кіосків, а взагалі будь-яких місць де можна купити дрібнички першої необхідності (про супермаркети з продуктами я мовчу). Ні, кафе і ресторани є, магазинів з сувенірами – вдосталь. Всього решти – катьма. Чисто німецький, ідеально зачищенний пейзаж (Можу собі уявити, що так було в українських містах за часів СРСР). Також я на даний момент знаю лише дві точки де можна обміняти гроші в Берліні. Одна з них – РайзеБанк на вокзалі, і єдиний мабуть на весь центр міста обмінник, де міняють тільки найрозповсюдженіші валюти. Польські злоті там не міняли, не зважаючи на те що Польща – сусід і член ЄС, Я не знав де можна купити батарейки. вологі серветки і т.д. Звісно, я розумію що лайфстайл німців – “Сів в машину, поїхав за місто в “Метро” (до речі, це німецька мережа) і затарився на два тижні” Але ж, бляха, чому не зробити ці невеличкі зручності для туристів? Хоча, я теж мабуть знаю відповідь: останніх не бракує, тож навіщо? Тепер я мабуть почну більш поблажливіше ставитися до українських кіоскових шанхаїв…

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

А класно я небо проапгрейдив, та? 🙂

Берлін

В точках продажу традиційного для Андріївського узвозу краму продавцями чомусь працюють люди однієї, неідентифікованої мною національності. Мабуть сімейний бізнес 🙂

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Якщо ви любитель великих скупчень людей, різного роду ярмарок, вуличних шоу та розваг і сумнівної якості їжі то нехарактерно загаджена, як для Берліну, площа під назвою Алєксандрплатц – те, що треба!

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

А це вже в іншому місці я надибав, якщо не помиляюся, іспанський гурт Reisha.

Берлін

Головною цікавинкою для мене було те, що вони використовують новий музичний інструмент, який називається Hang Drum і який до цього бачив лише на ютубі:

Берлін

Берлін

Берлін

Реклама, повз яку неможливо пройти просто так 🙂 Класно зроблено. Самий сік!

Берлін

Берлін

А це кафешка з шезлонгами і пісочком в пляжному стилі біля ЧекПойн-Чарлі, де я символічно, бокалом німецького пива за 4 євро відзначив свій ДН і приїзд до цього чудового міста.

Берлін

Берлін

Наскільки я зрозумів, ця штука – щось на зразок смітника, тільки для речей які піддаються повторній переробці. Щоб полегшити роботу бомжів збирачів вторсировини і не примушувати їх ритися в смітті. А вторсировина коштує там багацько! За даними Павла, коли бармен пропонує вам замість пива у пляшці перелити його в бокал, він заробляє таким чином близько 0,25 євро (більше 3 грн.) – непогано!

Берлін

Берлін

Берлін

Багато дзвіниць, без церков, більшість в модерновому стилі. Деякі більшість часу виграють якусь мелодію (як та, що неподалік Бундестагу).

Берлін

Берлін

Блошиний, чи скоріше, блошино-антикварний ринок. Там багато рускіх…

Берлін

…Але є навіть дещо цікаве для мене.

Берлін

А це локація бомжів людей без квартир. Вздовж естакади метро біля Зоольогіше гартен досить довга смуга зі спальників. Я теж так хотів спробувати якось заночувати на вулиці, але краще не через обставини, а просто так…

Берлін

Фото скверу Люстгартен часів 40-х рр. минулого століття, який в даний момент відроджено вже втретє. До цього його постійно викорчовували під військові потреби. Останній раз – під паради Рейху. Одначе, які ж послідовні німці! У нас би вже давно це місце змінило своє цільове призначення….

Берлін

Берлін

А це – найсмачніша штука, що я спробував за час перебування в Берліні. Щось типу молочного коктейлю з ваніллю, у скляній пляшці, холодненьке. Смакота! 1,4 ойро.

Берлін

Біля Зоопарку я нарешті надибав докази того, що тут є живі люди. яким таки потрібно десь купувати печиво, суперклей, запальнички і презервативи. І я радий що хоч десь у них є змога це зробити. З мого дослідження автоматів також випливає цікавий факт: кількість цигарок у пачках у них різна. В одній – 19, в іншій – 30. Може це для того аби підтягти все під одну ціну, бо більшість цигарок коштує в середньому 5 євро.

Берлін

Просто скульптура, яку побачив в дворі одного приватного будинку. Фоткав через паркан.

Берлін

Берлін

Ну і головний висновок про центр Берліну. Усі відомі зеєнсвюрдігкайтен, при бажанні можна оббігти за пару годин. І, чесно кажучи. я не думаю, що це те, заради чого варто сюди приїздити. Усі ці монументальні споруди в, як я це називаю, греко-римському стилі, не вразили мене. Навпаки, уся ця помпезність, холодність, аскетизм і повна відсутність будь-якого справжнього життя довкола них (мабуть в центрі якщо і знаходиться постійно 1 відсоток справжніх жителів, то добре) лише пригнічують. Але якби Берлін не мав своєї, традиційно німецької архітектури, живих кварталів, унікальної атмосфери, то він би, певно, й не був би Берліном. А ще ж є сучасна модернова архітектура, Берлінська Стіна, найвідоміший зоопарк світу, величезна кількість унікальних музеїв, цікаве метро, графіті, супермасштабні фестивалі, субкультури, Шпреє… Геї, врешті-решт… 🙂 От про все це я спробую розповісти у наступній частині 🙂 Stay tuned!

Берлін

  • o_tsymbaliuk

    Ти крутий! молодець) 100: найкращий подарунок на ДН :)))

  • На фотографии пластинки Kraftwerk???

  • Попросив би когось сфоткати себе)
    А як вдалося поїхати? До родичів, знайомих чи просто як турист?

  • zymova

    от читаю і подібні враження в мене від Парижа. але ми тіки повернулись і я ще не подужала написати звіт та розгребти світлини. бо перед Парижем ще Вільнюс був. до речі у Вільнюсі ще більше велосипедистів. там на головній вулиці міста якщо одна машина в хвилину проїхала, то це вже багато.

  • Pingback: Усе про Берлін (Частина друга) | Mixa-Blog()