Усе про Берлін (Частина друга)

Ну що ж, можна продовжити історію про мою поїздку до Берліну.

Потсдамерплатц

Берлін

Потрапив туди ввечері, неподалік є чудовий земляний вал з газоном. Так було класно просто полежати там годинку, слухаючи місто!

Берлін

А взагалі Потсдамерплатц – це така собі оаза ділового життя та супердорогих магазинів серед старовинного центру Берліну.

Берлін

Берлін

Під куполом Соні-центру

Берлін

Метро

До цих пір не можу пробачити собі свою легковажність, з якою я поїхав до німецької столиці. Варто було б таки почитати мануали 🙂 Бо годину як мінімум я витратив на те, щоб розібратися з метро. Як і вокзал, “вузлова” (тобто та що має пересадки на інші лінії) станція – це, знову ж таки, величезний торговий центр, де купа ліній громадського транспорту. Пів години я тіки намагався зрозумітти де можна придбати квитки. А потім розбирався як і куди я маю їхати.

Берлін

Тож, одразу даю відповіді для потенційних візитерів. Квитки можна придбати у офісах Дойче Бане (зазвичай вони в самий кінцях цих “торгових центрів”) або в автоматах, але з останніми складно, бо на німецькій і доведеться довго розбиратися з типом квитка. Тож, я нарешті знайшов той офіс (там продаються квитки і на звичайні поїзди) і прибав квиток на цілий день для зони А і Б (так, метро розділено на зони, А і Б – це увесь центр, більше не потрібно) який, на жаль, діє не 24 години з моменту активації (для цього треба засунути квиток перед першою поїздкою у спеціальний електричний компостер на платформі), а лише до 3-ї ночі.

Не знаю скільки коштує разовий квиток на проїзд, але мені здається, я зробив помилку, оскільки користуватись метрополітеном мені майже не довелось – набагато легше та цікавіше ходити пішки. Або ж взяти велик в прокаті. Проте, якщо чисто для задоволення цікавості, то це варто було зробити (А я люблю метро!).

Берлін

Інша проблема була пов’язана з тим, що знову ж таки, я вже це казав, на вузловій станції може бути не тільки 3 лінії метро, а й ще кілька ліній міської електрички (по суті теж саме метро, просто якщо воно їде по поверхні – то в них це вже електричка + по коліям електрички рухаються і прибувають до їхніх платформ звичайні міжміські та міжнародні поїзди). Моя помилка була в тім, що я мав роздруковану на чорно-білому принтері з інтернету карту метро. Я бачив де я, бачив що тут є, скажімо п’ять різних ліній, але як мені сісти на потрібну не знав. Бо різні платформи на різних поверхах + кожна платформа може мати 4 колії. А традиційних для українського метро списку станцій на стінці у них не має, бо це нереально все перерахувати.

Врешті, до мене дійшло, що кожна гілка метро має окрім кольору ще й позначення (S1, S2, U2). Власне, саме це й допомогло. Бо були вказівники де яка платформа саме з абревіатурами. Тож, пройшовшись вздовж кількох платформ, я дістався потрібної мені. а вирахувати в якому напрямку йде поїзд вже неважко – кінцева станція призначення відображається на табло над колією, тож вам потрбіно лише зорієнтуватися в схемі, провівши по карті від потрібної вам станції до кінцевої 🙂

Ніяких турнікетів чи якихось загороджувальних механізмів нема – сідай і їдь. От тіки якщо попадешся… (Не забуваємо також, що двері вагону для входу-виходу відкриваються, лише якщо хтось з пасажирів натисне кпопку!)

Берлін

І останнє. В метро можна і потрібно певозити велосипеди!

Шпреє

Я в Венеції не був, але мені здається, в деяких частинах Берліну можна було б знімати фільми, де дія відбувається в цьому італійському місті. Увесь центральний Берлін пронизаний численними каналами. А за 8 євро можна оглянути місто з пароплава (не так і дорого, порівняно з Києвом, ти більше що в Берліні екскурсія набагато різноманітніша і цікавіша, аніж просто плисти в один бік, а потім в інший 🙂 )

Берлін

А ще в деяких місцях можна подивитися як працюють шлюзи – вперше бачив це вживу.

Берлін

Берлін

Берлін

Модерн

Трішки зразків сучасного Берліну…

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Хостели

На відміну від мого стереотипного уявлення, що хостел – це або багатокімнатна квартира, або максимум цілий поверх, у Берліні хостели – скоріше готелі, де в кімнаті живе кілька людей. І займають такі хостели цілі багатоповерхові будинки.

Ось один із них:

Берлін

Той, в якому жив я, був ще більший. Відповідно, їх перевага – високий рівень сервісу та великий набір різних послуг, проте нема тієї душевності, приязності та домашньої атмосфери, що мать маленькі хостели, де можна познайомитися з кожних, хто там перебуває. Хол мого хостелу в Берліні:

Берлін

Увага! Будьте обережні при виборі хостелу! Адже це Берлін, і можна випадково поселитися в хостел для геїв 🙂 Серйозно!

Берлінська стіна і Чекпойнт-Чарлі

Берлін

В більшості, від колишньої Берлінської стіни лишилися лише контури на асфальті і мапах.

Берлін

Невеличка частинка на Потсдаммерплатц.

Берлін

Чейпойнт-Чарлі – це назва місця, де раніше був пропускний пункт між двома частинами Німеччини і де знаходиться одноіменний музей, присв’ячений Стіні. На жаль, основна частина експозиції знахожиться в музеї, вхід до якого коштує 20 з чимось євро. Я зажав, бо мав ше шось їсти і т.д. 🙂

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Деякі станції метро опинилися якраз посередині двох країн і, деякі з них, без яких довелося б закрити метрополітен, працювали в режимі “без зупинки”, на них чергували автоматники. До прикладу, в певних ділянках гілка метро “петляла” на територію сусідньої країни, тож доводилося робити “екскурсії” з однієї Німеччини в іншу під пильним оком радянських військових, після чого люди знову опинитися на своїй частині міста.

Берлін

Берлін

Церква, яку знищили в процесі будівництва Стіни.

Берлін

Експозиція з фотографіями і іменами всіх, хто загинув при спробі перетнути потрапити до іншої частини Берліну.

Берлін

100-метрова ділянка зі Стіною.

Берлін

Варто додати, що Стіна не мала один ряд, як ми можемо бачити це по залишках. Це було кілька паралельних рядів з мурами та перешкодами, спостережними пунктами і автоматниками.

Берлін

Зоопарк

Найвідоміший зоопарк, якщо не у Світі, то у Європі точно.

Берлін

Хоча не зовсім зрозуміло чому так. Можливо тому що один з найдавніших. І я, як природоохоронець можу припустити, що у них дуже гарна колекція тварин, дуже круті програми з реабілітації та розмноження тварин в неволі, чудові умови утримання і т.д., але з точки зору відвідувача – зоопарк як зоопарк. Якби наш, скажімо, Миколаївський зоопарк, мав достатньо фінансування, він би був не гірший, імхо.

Берлін

Стандартний квиток (без відвідин акваріуму) коштує 13 євро. Розмови про те що потрібно кілька днів аби все подивтися – байки. Трьох, ну добре (з читанням описів усіх тварин), п’яти годин буде цілком достатньо.

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Самі кумедні тваринки – маленькі савці, переважно африканські. Їх всі хочуть сфотографувати, але вони постійно дуже швидко пересуваються, тож це майже нереально…

Берлін

Берлін

Берлін

Ось мої улюбленці! Карликові мангусти.

Берлін

Ви лише придивіться, як вони сплять всі разом! Зверніть увагу на персонажа зправа, що лежить на спині – ну просто готовий герой мультику!

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Дуже гарна і очевидна ідея – показати товщу води у розрізі.

Берлін

Видно, як різні водні куницеві плавають під водою, залазять в підводні хатинки і т.д.

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Були дуже маленькі і симпатичні пінгвінчики з жовтими плямами (ті, що з мультику 🙂 ), але специфічне освітлення і товсте скло не дало змоги сфотографувати їх зблизька.

Берлін

Зате інший вид пінгвінів – без проблем!

Берлін

Я б сам на такому погрався б! 🙂 Але ферботтен, тілько для дітей – було написано на табличці…

Берлін

Кабанчики б’ються

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін

Є спеціальна частина зоопарку, де тварин можна гладити і годувати. Там навіть стоять спеціальні автомати, в яких можна купити жменьку корму. Дуже прогресивно! 🙂

Берлін

Берлін

Берлін

Меню для мавп

Берлін

Берлін

Берлін

Неформали, жриці кохання і представники нетрадиційної сексуальної орієнтації

Одного разу, вирішивши зрізати заблукати, я потрапив у звичайний, здавалося б, район неподалік від центру міста. Але мав там цікаву пригоду. До мене причепилася якась пані, яка хапала мене за руку і тараторила щось на італійській. На моє традиційне “Іхь ферштеє зі ніхьть” вона, вже навздогін, вигукнула мені “Сєкс!” 🙂 Зразу за цим я помітив чорношкірого хлопця. що сидів на порозі одного з будинків і спостерігав за цим всим. Ага, сутенер. Ну і, через 20 метрів мене зустрічала ще одна пані, тепер німецькою, а ще через 10 метрів інша, англійською, але бачачи, як я проігнорував інших, лише скромно привіталась 🙂

І в тому ж місці, звернувши за ріг, я нарешті побачив справжнього представника нетрадиційної орієнтації (бо до цього кілька разів думав, де вони всі, адже Берлін славиться як супертолерантне місто з відповідними тусовками і гей-парадами). Прямо мені назустріч йшов мужик з довгим волоссям, курив цигарку. Він був одягнутий в колготи і сукню. Погляд у нього був досить брутальний і аж ніяк не жіночний 🙂 В Києві теж зустрічав кадрів в стилі Пєнкіна, але в сукнях і колготах у нас ніхто собі не дозволяє ходити 🙂

Також часто я думав де всі ті субкультури і їх представники, якими славиться Берлін. Очевидно, точно не в центрі міста. Я зустрів лише одного. І це було яскраво. Бритоголовий гладкий мужик, більше 50 років, одягнутий (влітку!) у довгий шкіряний плащ і готичні ботфорти-стіли по коліна, ввалився у вагон метро з напіввипитою пляшкою горілки і почав горлати “Reise, Reise, Seemann, reise!” Раммштайну. Напевне їхав з фестивалю якого, які в Німеччині дуже масштабні! Намагався зав’язати зі мною діалог німецькою, пропонував випити з ним, я собі всміхався. Потім німкеня, біля якої він сів, почала його заспокоювати, та на нього це мало подіяло. На зупинках він виглядував з вагону, махав і викрикував щось людям на станціях, ті йому відповідали взаємністю (ну, звісно, туристи!) і він мав аргументи, щоб докоряти жінку в неадекватності. Мовляв, бачиш, нормальні люди не думають так як ти 🙂

Меморіал замученим євреям

Квінтесценція мінімалізму і моєї думки, що архітектура – це не мусить бути так складно 🙂 Адже американський архітектор, який розробляв цей меморіал, напевно, виграв можливість реалізувати свій задум у боротьбі з іншими своїми колегами. А перед цим вдавав, що довго і кропітливо розробляє проект. А коли виграв, то потім довго воював з робочими, що вставновлювали каменюки, аби все було в точності як у його задумі 🙂 Ну, це я пофантазував, насправді не знаю як воно було. Але маэмо що маємо. Кілька гектарів однаковісіньких (лише різної висоти) каменюк у центрі Берліну.

Уособлювати вони мають долі євреїв, яких постійно принижували і над якими знущалися.

Берлін

І на цих каменюках можна займатися чим завгодно: по них можна ходити, на них можна їсти і цілуватися (спеціально спостерігав за роботою наглядача). А в нас за таке саджають…

Берлін

Берлін

Берлін

Берлін. Ще не все…

Звісно. це лише одна мільйонна частина вражень, які можна отримати в процесі відвідин міста. Кожен вибирає сам, що йому цікаво. Особисто я, якщо мені ще колись пощастить туди потрапити…

  • …буду намагатися відвідати хоча б кілька з десятків безкоштовних музеїв, а також запасуся грошима на а) Музей підземного Берліну і підземні екскурсії (в місті дуже розвинена система підземних комунікацій, бункерів і т.п., що лишилися ще з передвоєнного часу) б) Технічний музей в) Музей Чекпойнт-Чарлі;
  • Покатаюся на папроплаві;
  • Спробую пожити у сквоті;
  • Куплю екскурсію “Берлінське графіті”;
  • Візьму велик і буду кататися по віддалених від центру районах;
  • Пошукаю зразки промислової архітектури;
  • Відвідаю якийсь рок-клуб;
  • Подивлюся місця, де були бункери Гітлера;
  • Намагатимусь знайти побільше таких спокійних і затишних місць, як ст.м. Hansaplats (на яку я забрів випадково, сплутавши частини Світу :)) – такий-собі привіт із 80-х, який дає змогу побачити “справжній” Берлін.
  • До того часу довідаюсь більше про місто і більш чітко знатиму, що ще є цікавого для мене 🙂