Феномен Tokio Hotel

Нещодавно натрапив по ящику на концерт Tokio Hotel. Цікаво було подивитися. Якщо ці малявки дійсно грають вживу без всіляких там бекінг-треків та гітаристів за кулісами, то вони, звичайно, молодці. Але… пісні ж… вони ж звичайні! Відстійні може навіть! А вокал цього розмальованого інопланетянина-вокаліста Біла взагалі нікуди не годиться… І я б просто поглумився сам собі тихенько, якби не стрічка смс-чату внизу екрана, в якому кожен міг взяти участь “наживо” усього за дві гривні: “Tokio Hotel – личшие!”, “Билл, я тебя люблю!”, “Мальчики, похожие на Билла, пишите мне! 8 0XX XXX XX XX”. Можна сказати, що ці три тези були присутні у більшості смс’ок, що валили просто сотнями! Добре хоч, що знаходилися й ті, хто офігівав так само як я, а також просто люди з почуттям гумору: “Девочки, похожие на Билла, пишите мне!” 🙂
Так от, я не витримав і подзвонив по одному з номерів, власниця якого вважала, що “Токи – зе бест!”. На мої запитання “в чому фішка” я отрмав відповідь в стилі “патамучта мальчікі красівиє і пєсні харошиє”. І це дівчині 17 років!
Люди добрі, пояніть мені, я вже геть відсталий і старий? Чи я чогось не розумію?..