Несерйозний тест Fujifilm X-Pro1

Fujifilm-X-Pro1

Я давно чув про цю камеру, яку позиціонували в якості “запасної” та компактної камери для профі (сама назва про це натякає); як революційну бездзеркальну камеру, яка з легкістю “робить” професійні дзеркалки за якістю картинки завдяки своїй надзвичаній матриці і т.д. І ось, X-Pro1 опинилася на кілька днів в моєму розпорядженні (за що окрема вдячність компанії Fujifilm Україна)…

З трьох варіантів для тесту я обрав об’єктив з фокусною відстанню 35 мм. і неймовірною світлосилою в 1.4.

Перший доторк і перше враження – камера дуже легка. Читав, що багато хто вважає цю модель завеликою і заважкою в порівнянні з моделями, що з’явилися після виходу X-Pro1, але для мене після мого Nikon D7000 – пір’їнка. Більше того, як на мене, у недостатній вазі криється один з основних недоліків цього фотоапарату, про що трішки згодом.

Не хотілося б робити повний детальний огляд технічних рішень і скурпульозно тестувати якість картинки. За мене це вже зробили раніше багато разів. Хотілося б висловити лише свої власні враження з точки зору любителя. Fujifilm X-Pro1 – камера протиріч. З одного боку – дійсно крута матриця і неймовірні можливості по роботі на високих ISO. З іншого – не зовсім вдала ергономіка, яка зменшує шанси зробити вдалий знімок і суттєво нівелює потенціал електронної начинки.

Почати варто з того, що при увімкненні/вимкненні спрацьовує привід об’єктиву – там щось рухається і, оскільки камера дуже легка, відчутно змінюється баланс ваги в руці, а вкупі зі звуком, яким супроводжується ця дія, і взагалі складається враження, що всередині камери щось відвалилось і просто катається туди-сюди. Неприємне відчуття.

Незважаючи на відсутність дзеркала (яке в камерах, що його мають, створює вібрації при піднятті-опусканні) на X-Pro1 особисто мені важко було зробити чіткий знімок: за рахунок того, що камера легка і невдало збалансована (чи, може кнопка спуску не зовсім правильно спроектована) при “утопленні” кнопки спуску частина енергії передається на тушку і та здригається саме в момент зйомки. От і виходить, що фотик хоч і “бачить” вночі дуже добре, але зробити чітке фото при цьому без штатива і пульту (до речі, варіант з використанням пульту не враховано, зате є можливість юзати “вінтажний” тросик – прямо, як у 30-х рр. минулого століття 😉 ) практично нереально:

DSCF3115

І це, нагадаю, “коротишка”-35-ник. А що буде, якщо колись з’явиться якийсь дальнобійний об’єктив, що буде сумісний з даною камерою? Тоді вона взагалі “клюватиме носом”?

І ще трішки про те, як фотографує. Як і решта фотиків, ця камера сама шедеврів не знімає 🙂 Більше того, розглядаючи фото, скажімо так, неозброєним оком, важко сказати напевно, чим ця камера робить знімки краще за якусь іншу дуууже дорогу мильничку. Фото собі як фото…

DSCF3458

DSCF3370

З іншого боку, а чого ви чекали? Що камера якось покращить реальність? 🙂

DSCF3405

Буває, не потрапиш в еспозицію, то фото і взагалі не відрізниш від зроблених телефоном 🙂 Якщо ж взяти себе в руки і трішки постаратися, то зображення доволі “соковите” навіть на нудних ракурсах 🙂

FUJI X-PRO!

DSCF3430

На повністю відкритій “дірці” картинка стає ще насиченішою і соковитішою:

DSCF3221

І, що мене геть збентежило – можливість робити щось на зразок макро навіть на 35 міліметрах.

DSCF3349

З того, що ще запам’яталось – приємні враження від “кольосіків” з витримкою та корекцією експозиції. Хотілося б ще мати додаткове, третє “колесо” з ISO, аби взагалі не лазити в налаштування і керувати камерою механічно. Але розумію чим, можливо, спричинена його відстуність – закосом під “олдскул”, а в плівкових фотоапаратах ніяке ісо не могло мінятися, звісно. Шкода, що в новіших моделях Фуджі відмовилася від цього рішення з кількома дисками і знову повернулася до одного традиційного перемикача режимів.

З неприйємних моментів, які ще не забулись – різна кількість точок фокусування при використанні різних типів видошукачів (електронний і гібридний) і, власне, сам механізм зміни точки фокусування – дуже довго і незручно.

Ну і “зависання” зображення у видошукачі до наступного доторку до спукової кнопки – дуже бед. Репортажу з цією камерою точно не звариш. В усьому ж іншому, підозрюю, я можу помилятись і вірю, що є люди, які знають як користуватись такими дорогими речами і як витиснути з них увесь потенціал. Для себе ж я зробив висновок, що, попри всі позитивні сторони, я б не став би купувати собі цю камеру, особливо зважаючи на ціну самої тушки без об’єктива в більше ніж в 1000$.

DSCF3339

Та, кажуть, інженери з Фуджі врахували всі недоліки X-Pro1 і в нових моделях, що вже почали з’являтися, все набагато краще, а ціна, при використанні тієї ж матриці, суттєво знизилася. Оце вже дійсно цікаво!