ось-ось, здається, здохне, а вчора помітив, що граватари на моєму блозі не працюють. Вірніше, на всіх інших сайтах працюють, у мене - ні. Дивно, я ж нічого не чіпав... Я не вірю в те, що на сайті щось може поламатися саме по собі... Причини незрозумілі...
"Тут хоч якість більш-менш нормальна?" - питаю я, розгяладаючи піратську дівідішку з 10-ма фільмами. "У нас на всіх дисках якість нормальна" - відповідає продавець. Ну добре, беру. Прийшовши додому, офігіваю від майже чорно-білої "екранки" . І морду не підеш, не наб ' єш - а шо ж ти хотів за 25 гривень?
І це все після невдалої спроби потрапити на Nirvana Party , на яку ше за пів години до початку сейшну приперлося півтори сотні емо-кідів. І тут справа навіть не в тисняві, яка могла би бути - старим почуватимуся серед цих малоліток, атмосфера буде не та...
А потім була спроба замість концерту в клюбі сходити в кіно - на плакаті фільму, що мав би бути за розкладом найближчим, на весь постер красувалася наліпка "Фільм дубловано українською" . Уроди! Як мене дістали ця дебільна ситуація з кіно-перекладом! Принципово не пішов на той фільм і більше ніколи не піду до того кінотеатру! - це що, якась нестандатна ситуація, що потрібно вішати додаткові повідомлення про те, що фільм дубльовано українською? Ми, взагалі, в якій країні живемо? Я не хочу образити своїх російськомовних друзів, яких у мене багато, але хто не може дивитися фільми українською - пи....те собі в Росію і там дивіться собі на російській! Або ж робіть собі якісь земляцтва, збирайте діаспору і відкривайте собі кінотеатри з фільмами хоч на албанській! (Адже, виходя з логіки противників українського дубляжу, українці можуть спокійнісінько починати вимагати дублювання усіх фільмів українською мовою в Канаді!)
Хоча, при цьому я не проти того, щоб російські фільми не будлювалися, але я не розумію, чому американські та інші блокбастери мають бути дубльовані російською?
В даній ситації мене просто нудить!.. Від продажних псевдонаціоналістів, які влаштовують провокації і допомагають прокатчикам спекулювати на темі дубляжу, мене нудить від тупорилої і по-наглому проросійської газети "Сегодня" , яку ще зовсім нещодавно хоч якось можна було читати, але тепер, здаэться, її власнику та головному редактору башню вже зовсім зірвало. Хочете побачити, як виглядає "вільна преса" в сусідній мега-країні - почитайте "Сегодня" !
І подібне жлобство оточує мене щодня! Вкотре виділив час, щоб владнати свої справи у паспотрному столі. Мало того, що він працює три дні на тиждень по чотири години, так ті кобіти, що в ньому працюють, дозволяють собі не з ' являтися вчасно - я і ше кілька подібних стояли на холоді і чекали. Через сорок хвилин я не витримав - попри все, а власну гідність треба мати!
Та ж сама ситуація і з воєнкоматом, який працює двіччі на тиждень. Неймовірні черги до кожного кабінету, а коли ти відстояв і потрапив до завітної кімнати, тебе просто пересилають до іншої - знову стояти в черзі. Чотири поїздки до комісаріату довелося мені зробити, аби дізнатися про те, що мою справу вони загубили і тепер я маю невідомо де (в Києві моя прописка закінчилася і в лікарнях мене не можуть облуговувати) пройти купу аналізів, потім приїхати на медкомісію, і лише потім вони відновлять мою справу, після чого я зможу знятися з обліку, розрулити справи в паспортному столі, отримати диплом і поїхати прописуватися вдома. Люди добрі, я шо маю нічого більше не робити, а лише цілий місяць сидіти в Києві і займатися тим, щоб допомагти державі відправити мене в армію? Пішло воно все! Проживу якось і без паспорту!..
З позитивного на цьому тижні можу відзначити дві події. 1 - виїзд офісу нашої організації до захованого в лісах хутору Щученка, де ми обговорювали поточні робочі проблеми. Хутір хоч він і хутір, але ми жили в арендованому коттеджі, нас триччі на день, не рахуючи кофе-брейків, готували "на відкорм" , а в перервах між робочими моментами ми блукали лісом, милувалися Дніпром і каталися на конях... Коротше, не робота вийшла, а відпочинок! При цьому, ми таки дійсно вирішили багато завдань...
2 - в суботу вдалося зтусуватися з та з - всі разом потрапили на міні-блогкемп, організований , присвячений підсумкам Блогкемпу в Латвії та наступним блогерський збіговиськам в Україні. (До речі, вирішили робити подібні міні-блогкемпи щомісяця!) Вже на місці познайомився в реалі зі своїм ЖЖ-ним френдом та головним редактором ХайВею . Цікаві чуваки! З останнім домовився про зустріч...
Ну всьо, зі звітністю пора зав ' язувати... Потрібно працювати, працювати і ще раз працювати, аби потім без будь-яких тягарів зірватися і помчати до Львова, де 15 березня буде сейшн, присвячений Пінк Флойду... Квиточки вже замовив...
25-річного Гліба Ігнатьєва минулої неділі на Андріївському узвозі вдарили по голові — чим саме, наразі не встановили.— Хтось просто так, нізащо, вбив людину, — крізь сльози говорить мати Гліба Людмила Станіславівна. Хлопець був її єдиним сином.
У суботу ввечері Гліб гуляв на Андріївському із друзями.
— Він мені подзвонив і сказав, що його вдарили чимось по голові. Я помчала на Контрактову, Гліб уже починав непритомніти, — каже мати.
Жінка не могла подумати, що рана у сина настільки серйозна, адже він розмовляв і крові було небагато. Тому не поспішала розпитати його про подробиці нападу. Тепер установити їх украй складно, повідомляє "".
Я раніше не переймався такими штуками, як Page Rank, усілякі ТиЦ'и та інше, можна сказати, мене навіть вернуло від усих цих SEOшних примочок. Але вкінці-кінців стало цікаво. Тепер в моєму броузері видно усі показники сайту, що переглядаєтья. І сьогодні, коли я помітив, що два моїх сайти втратили позицію Page Rank з 4 до 2 я навіть трохи засумував... Чого б це? І яким макаром це сталося?
А ще, лайтбокс, який я вже встановлюю усюди у вигляді плагіну.... На одному з сайтів він, по-переше, некоректно відображається, коли відкриває картинку у повному розмірі - зліва чогось якийсь пустий простів отримується, а, по-друге, чогось вирішив "підхвачувати" усі картинки, навіть ті, для яких не задано rel="lightbox"... Хтось може мені щось пояснити?
Якщо вам показати на картинці Кремль і запитати, що це за місто, додавши, що в його назві шість букв, перша М, ви назвете слово? А потім ще через пів години сказати, що це столиця Росії і знову запитати, що це за місто, ви назвете слово? Зрозуміло, що ви його назвали ще на першій секунді, коли тільки побачили картинку, і не треба вам ні кількості букв, ні першої літери, ні половини години на роздуми. І тим більше не потрібно театру, коли через годину хтось таки "додзвонюється" і висловлює своє припущення, що це Берлін... Нормальну людину ця фішка аж ніяк не виведе з себе і вона не кинеться набирати номер, вказаний в куточку екрану, під яким малесенькими буквами написано, скільки коштує з'єднання а також хвилина дзвінка... Вона не вважатиме себе найрозумнішою і, тим паче, не сподіватиметься, що її тут таки випустять в прямий ефір з правильною відповіддю... (Бо таким чином можна лише "зареєструватися", а потім "комп'ютер визначить", кого ж випустити в ефір... )
Але, завдяки таким телеканалам як "Україна", "ICTV" та "Тоніс" (може ще й інших - це лише з того, що транслюється в моєму ТБ-пакеті) можна сказати, що, на жаль, у нашій країні повно дебілів - раз такі передачі живуть. І непогано живуть мабуть! (Скільки коштує хвилина ефірного часу?). Скоріше б вони всі повиздихали, ці передачі... А разом з ними і їхні ведучі та власники цих передач разом з директорами телеканалів, що транслюють цю лажу!... Моє офіційне бє! Був би президентом - розстріляв би...
Доки всі готуються до НР і бігають у пошуках всякого непотребу для своїх рідних і близьких, я ходжу по всіляким кабінетах і заважаю людям підливати кон'як до кави...
Офіційне закінчення університету не завжди означає, що ви тут-таки з ним попрощались. Аби отримати диплом, ще треба добре побігати. Найбільше проблем додає така фігня, як обхідний лист, з яким ви маєте оббігати чи не всі установи універу + воєнкомат та паспортний стіл. От скажіть мені будь-ласка, яке я маю відношення до бухгалетрії чи профкому, в який ніколи не вступав і не платив ніяких внесків? Тим паче, що в більшості випадків тебе ніяк не перевіряють, а просто розписуються... А от буває і гра в лабіринти. Приходиш до дверей тієї ж бухгалтерії, а там написано: "З обхідними листами в таку-то кімнату", приходиш до тієї кімнати, а там висить щось типу: "Контрактники туди-то, бюджетники сюди-то"... А з профкомом теж не ліпше: спочатку треба отримати підпис там-то й там-то, а потім печатку там-то. Підпис ти отримав, а "там-то" вже зачинилися - приїзджайте завтра! Задовбали ці бюрократичні аудієнції. Про паспортний стіл і військоммат взагалі мовчу. Коли ти прийдеш, відстоєш півдня в черзі, то дізнаєшся, що треба було брати з собою якісь там довідки, 3 конверти і 30 гривень, яких в тебе під кінець дня уже немає з собою... І взагалі... Я тут надумав вступати до аспірантури, по 8 число ніхто не працює, а подати документи треба до 14... Для вступу треба подати оригінал диплому, який я не отримаю, доки не зберу всіх підписів в обхідному... І потім навіть якщо я виверну себе назовні і все встигну, то мені після відписки доведеться їхати додому прописуватися і реєструватися у військомматі, а якщо мені пощастить і я вступлю до аспірантури, то одразу ж треба вдома відписуватися-зніматися з обліків і знову вітатися з тітоньками в паспортному та дядечками-військовими. Добре було б, але все це вже просто у печінках сидить. Нє, ну ви хочете сказати, що у нас нормальна деражава з такою системою паперових взаємовідносин?
P.S. А ще виявилося, що прописка у мене ще літом закінчилася, тобто я вже пів року - бомж, і мене певно восени мали забрати в армію (бо у воєнкоматі ніхто не знає, що я після бакавратури пішов був до магістратури) ! Отак-то! То шо, косити - реально? Принаймні, шось я не помітив, шоб мене хтось розшукував...
Була вже . Але то не в тєму. От я зара напишу!..
Безумовно, так званий Веб 2.0 - ідея велична: люди самі створюють те, що їм потрібно, самі вибирають серед купи мотлоху те, що дійсно варте уваги... І от якраз зараз я хочу поговорити про те, що ж дійсно варто лишити, а що необхідно відправити "ф топку"...
І одразу сам себе виправлю: годиться все! Питання лише в тому, як це використовувати і кому це потрібно.
Візьмемо за приклад славнозвісний Twitter. Я давно мріяв про подібний сервіс! Інколи хочеться щось таке сказати, що не тягне на повноцінний пост, Але сказати всеодно хочеться... А можливість писати з мобільного і взагалі для мене неоціненна! - що може бути краще, ніж, стоячи на вершині Говерли, писати "в прямому ефірі" про свої почуття?!
Але мені не подобається те, як деякі люди використовують Твіттер - мені здається абсурдною ідея писати пости типу "іду в туалет", "сиджу на парі", "поїв", "вмився", "лягаю спати", "добрий ранок" та купу подібних, і все це я отримував по сто разів на день смсками, день у день, поки не відписався від усіх нафіг...
Який сенс побідних записів? Хіба можна буде пригадати і ідентифікувати якийсь період свого життя, прочитавши потім "поїв"? Яку цінність несуть ці записи для інших?
Я не знаю, що ви тут робите, але раз вже так сталося, можливо, ви б хотіли знайти певний мінімум про автора цього інтернет-творіння :) Отже, мене звуть Міха (за паспортом - Михайло), мені 23 роки і я маю купу інтересів, серед яких найбільш чітко проявляються музика (бринькання на всяких гітарах-брабанах і обожнювання Девіда Гілмора), розробка сайтів та охорона Природи (так, я пишу це слово з великої літери!). А ще я люблю фотографувати, кататися на велику, мандрувати Україною, відвідуючии якомога більше фестів та сейшнів, розробляти план втечі з Києва, мріючи про власний будиночок десь в глухому місці, де є інтренет :) і (інколи) писати до цього блогу :)