Хоча, чесно кажучи, я думав, що результати будуть гірші для мене. Мене дуже турбує, що інколи мене переклинює і я, прийшовши на роботу, можу так засерфитись, що в результаті нічого не зроблю по роботі...

Tags: інтернет, серфінг, інтернет-залежність

Знайшов немовірно гарні фото  російської природи від фотографа Дениса Бурдіна. Більше робіт можна переглянути на сторінці http://englishrussia.com/?p=1095

Tags: природа, пейзажі, фото, денис бурдін

Учора мало не весь вечiр витратив на пошук усiляких спiвтовариств на ЖЖ - ледь не потонув у морi iнфи. Натрапив на прикольне спiвтовариство гопiв, а пiсля прочитаня кiлькох постiв до цих пiр думаю - гадаю: це все стьоб чи й справдi гопота дiбралася нету i може "культурно" обговорювати етичнicть жiночого палiння?

Tags: гопи, ЖЖ, субкультури

Один із самих цікавих "небаянових" серфінг-сайтів weblinks.ru, здається, припиняє своє існування. Причини не відомі і ще є надія на відродження активності проекту. Постійні читачі обговорють можливі варианти зупинки оновлення сайту і сподіваються на краще. Я теж хотів би бачити цей ресурс "живим" і бажаю його авторам вирішення усіх можливих проблем, які заважають радувати користувачів щоденними цікавими лінками.

У кожного з нас є спогади, які дуже рідко, але спливають у свідомості наче якесь далеке-далеке марево... Спогади різні, але зазвичай, вони приємні. Адже погане все забувається, а якіщо й ні, то стає неактуальним і не такими страшними, як здавалося ТОДІ.
Напружити пам'ять і викласти на поверхню яскраві моменти свого життя допоможе www.pomnish.ru. Можна навіть читати чужі спогади, розділені за категоріями і порівняти зі своїми. Інтимно-секретні моменти можна лишити лише для себе, не даючи "добро" на їх публікацію для широкого загалу спогадошукачів.

Хоча повністю навряд чи вийде. Та все ж... Мабуть, воно щось дає. Принаймні, можна побачити, що ти не один у світі зі своїми проблемами...

Меня предал любимый человек, и мне не столько больно от того, что она изменила физически, сколько от того, что она так и не смогла этого сказать, и до сих пор так и не может сказать, хотя мы уже и не общаемся. Зачем говорить неправду, обманывать, ведь можно потерять не только любимого человека, но и друга...

завидую своим подругам, когда они про успехи всои рассказывают. при этом делаю вид, что я за них рада.

я высокооплачиваемый бездельник, я сижу в современном офисе с кондиционером, каждый день обедаю в приличных ресторанах - в общем весь такой успешный представитель московского среднего класса, но на работе я ни хера не делаю кроме того что серфю в сети и постоянно сижу в аське, на лепре, и в жж. И всем похуй на меня потому что 80% персонала моей конторы точно такие же как я. Нах нужна это видимость если у тебя в душе пустота и все время хочется чего то большего

А я вчера имел первокурсницу, при этом разница у нас около 11 лет. До чего же бревном лежало, но все равно приятно вспомнить. Вот такой вот я КАЗЕЛ, но все равно это молодое тело...

Я всегда и везде пытаюсь показать всем, какой я крутой и успешный. А на самом деле - я полное дерьмо. Все мои деньги мне дают мои родители, а я их просаживаю на пустой выпендрёж перед друзьями. На самом деле я сам не могу ничего решить в своей жизни, и меня это раздражает...

Висказати те, що лежить на душі...