Спочатку це мала бути мега-мандрівка через Польщу, Литву, Естонію, Латвію і Фінляндію. Але я прикинув, скільки для цього треба часу і грошей і переінакшив маршрут до "Краків-Прага". Та тут вже не склалося з візою. А спробувати автостоп дуже хотілося.

Не лишалося нічого іншого, як починати свій стоперський досвід з рідних просторів. Ну що ж, це навіть на краще: своя країна, свої люди, мови, якими я можу легко спілкуватися... Не пропаду, вобщєм, якщо щось не складеться...

І ось чудовго суботнього дня (13-го числа, до речі) я об 11 годині дістався до посту ДАЙ на виїзді з Києва в бік одеської траси. ...далі »

Щойно повернувся з Майдану. Все дуже сумно. Може трішки більше тисячі народу, розділені на дві купки. Одна - "праві" ("помаранчеві"), які розказують про те, що Ющ всіх зрадив. Друга купка - орли Калашнкова (хм, Партія Ригіонів порушує собою ж пролобійовані судові рішення?), які, як завжи, перемагають "правих" за звуковим забезпеченням і чутно на весь хрещатик лише проповіді про те, що "Юлька - варофка", "Вор должен сидеть в тюрьме" (що з вуст представників нинішньої влади звучить трішки смішно) і взагалі, причина всіх наших бід - ВОНА...

Багато людей з помаранчевими шарфиками, пов'язками, бантами і навіть зонтами. За 15 хвилин мого перебування там встиг помітити серед звичайного натовпу Положинського, що стояв і про щось розмовляв з Карпою, коли йшов геть то назустріч мені йшли брати Капранови з тими ж таки помаранчевими бантами на піджаках... А ще там до цих пір (з самого ранку) стоїть сектант дідуля, про якого згадала сьогодні вся преса (а московська навіть використала це, написавши, що "На годовщину «оранжевой революции» в Киеве на Майдан вышел только один сторонник Ющенко").

І знаєте що мене порадувало? А згадайте, що було останні два минулі роки на День Сводоби? Хтось виходив кудись? А щоб одягти знову помаранчеву атрибутику? Та це ж було гидко! Зате зараз, завдяки старанням Януковича, люди ...далі »

У нормальних країнах немає маршруток, там є нормальний громадський транспорт і більшість людей, незалежно від статусу, їздять саме ним, а не машинами.

У нас же громадський транспорт відмирає. Трамвайні колії вирізають, а от тролейбуси...

Я чисто з принципу інколи вмовляю себе проїхатися саме тролейбусом, аби підтримати цей вид транспорту. Але часто історія виглядає однаково, прямо як от сьогодні.

"Двовагонний" тролейбус, кондуктора нема. "Передайте будь-ласка" у годину пік, коли знаходишся в самому кінці "рухомого складу" не спрацює. Зате на контролерів у Київпастрансу чомусь гроші є. Траплялися випадки, коли при відсутності кондуктора навіть водій не продавав білети.

Але все ж таки пройшовшись через весь тралік і купивши та закомпостувавши квиток, я спостерігаю, як через 5 хвилин, водій, зупинивши наш транспортний засіб, одягає червоний жилет та виходить на вулицю. Всі кілька хвилин чекають. Потім водій зазирає у відчинені двері і просить мужиків підштовхнути тролейбус (!). Бажаючих реагувати на ідіотську пропозицію (в тролейбусі ж все ще сидять люди!) не знаходиться. Ззаду вишиковується ряд інших побратимів невезучого транспортного засобу.

Ще через 5 хвилин люди починають покидати салон. Я теж виходжу, йду до зупинки і чекаю на маршрутку...

Це була перша в моєму житті закордонна подорож, якщо не рахувати поїздку до Москви. Польщу я вибрав не тільки тому, що це найближча як територіально, так і ментально, європейська країна, що гарно підходить для початку самостійних подорожей світом. Була ще одна причина...

Фото з сайту onephoto.net

Лютовіска, чи Летовище по-нашому

Колись це місце було українським селом, в якому народилися і жили два моїх діди. ...далі »

Ще кілька років тому точилися дискусії щодо того, чи можна прирівнювати блогерів до журналістів, хоча в той момент здавалося, що сама думка про це є трохи утопічною. А нині ж навіть нікому нічого доводити не треба. Запис в ЖЖ пересічним користувачем всесвітньої павутини розцінюється як не менш авторитетне джерело, ніж будь-який інший сайт. Не знаю, які причини цього, але прикладів можна навести купу. Ось лише кілька найсвіжіших та найцікавіших.

Нещодавно один з користувачів "Живого Журналу" нещодавно розмістив у себе пост наступного змісту: ...далі »

Реклама в метро: "Українські дівчата - найгарніші, а Dilmah - найкращий чай!" (точність відтворення не гарантую). Щось схоже я вже десь зустрічав нещодавно. Подумавши трішки, пригадую: "Український борщ - найсмачніший, а наша реклама - найефективніша!" (Щось типу того...). Цієї ж миті знаходжу інші співпадіння в схожості ідей різних рекламних кампаній. Огидні "Роздвинь палички" від одного з суші-барів та "Даю до 15 разів" якогось магазину, який намагається продати своє барахло, пропонуючи кредитні умови (хоча тему з "даванням" здається використував ще хтось).

Саме цікаве те, що всі ці рекламні кампанії, схожі як дві краплі води, виникають приблизно в один і той же час. Виникає думка, ніби на всю нашу велику країну є лише одна рекламна контора, здатна генерувати подібні ідеї та продавати одну й ту ж концепцію одразу кільком замовникам...

Найкраще це прослідковується на відеорекламі пива. Років з три тому всі пивні торгові марки кинулися доводити що саме вони є найріднішим, національним пивом, "пивом твоєї Батьківщини" і т.д. Потім пішла тема про друзів: з пивом і друзями все буде чікі - і машину допоможуть з болота витягти ("Арсенал") і серце дівчини завоювати ("Рогань" - "З пивом друзі зможуть зробити для тебе більше", здається так...)

Зовсім ж недавно пішла тема пивоварів. До багатьох виробників зачастили німецькі пивовари, яким не сидиться вариться пиво на Батькіщині ...далі »

Колись був у мене пост на тему "Чисто не там де прибирають, а там де стоять смітники!". Так от, поцікавившись темою більш глибоко, я виявив, що проблема відсутності смітників криється у власниках чисельних кіосків, магазинів та інших закладів які, беручи в аренду певну ділянку під торговий об'єкт, зобов'язуються підтримувати чистоту на прилеглій території. Чого вони, звісно, не роблять: ідеш по одній з центральних вулиць міста сто метрів, двісті, триста... навколо купа бутіків, шмутіків і... жодного смітника!

А вас мучить совість викинути папірець? Забийте! Кидайте! І поближче до гламурного "шопу"! Може хоч так до них дійде, що непрестижно таким шанованим магазину мати купу хламу біля порогу, а їхні гламурні менеджери вкурять, що легше поставити смітник. Клин клином, бидлоту - бидло-вчинками...

Колеги їздили до Польщі, розказують, що вони там побачили цікавого:

"Доліна Стругу" - це така асоціація активістів, які на початку 1990-х рр. з нуля підняли з десяток сіл в долині р. Струг (Польща). А також це власне така локальна територія з такою ж назвою. Я про це привіз десь фільм на диску і брошуру. Починалося все з того стану як зараз наші села - немає доріг, роботи, телефону, шкіл, усе валиться. Місцеві жителі всі домовилися, взяли кредити, скинулися і побудували для початку телефонну станцію, яка дала перші прибутки. Потім побудували власний завод мінеральної води, розвинули екотуризм, екологічно збалансоване сільське господарство, освіту, зберігають ...далі »

Щодня їзджу цим мостом. Непарну частину пішоходної частини вже 2 місяці, як перекрито дерев'яними щитами, що доводять до відома про заборону входу і початок реконструкції мосту. Воно і правильно: на тій же непарній стороні прямо посеред пішоходної частини утворилися величезні ями в асфальті, через які видно Дніпро. Найбільша з них має два метри довжини і десь метр ширини. Але люди всеодно ходять. І їздять. А що робити? Он всього пару днів тому насмерть збили на цьому мосту велосипедиста, що їхав собі за всіма правилами в крайній правій смузі. Але найцікавіше те, що ніякої реконструкції не відбувається. Відколи встановили щити, ніяких робіт не проводилося. Зате тепер, якщо хтось зламає ногу чи просто провалиться в річку, винних не знайдеться: ми ж попереджали! І взагалі, мовляв, нічого було пролазити на заборонену частину, яка закрита на ремонт!

Я, як законослухняний громадянин, на непарну частину не ліз, тому фото проваль не буде. Але й того, що я нафоткав на парній стороні на мобілку (правда, було це ще весною) достатньо для того, аби зрозуміти, в якому плачевному стані знаходиться міст. І, які там можуть бути велодоріжки!? Пішоходам стрьомно ходити!

Всі чекають на Red Bull Flugtag

Це мало бути супер-шоу, але я його не побачив. Хоч і був там. Просто, прочекавши рівно 40 хвилин, до 12.40, я звалив. Я подумав, що це просто неповага до кількох тисяч людей, які прийшли туди задовго до афішованого часу початку шоу - 12.00, і, прочекавши більш ніж пів години (а може й більше - я ж не знаю з якою затримкою насправді все почалося і чи почалося взагалі), так і не отримали обіцяного.