Відверто

Не знаю, що на мене найшло, але це певно один з тих рідкісних моментів, які тривають геть недовго (день, місяць, пів року?) і я можу навіть обдумати все і підготуватися як слід. Мені випав шанс. Шанс спробувати пожити життям того, іншого Міхи, із паралельного простору.

Коли розумієш, що в тебе нема нікого, з ким би хотілося чи моглося просто поговорити, кого б ти міг назвати другом; коли на роботі вже повністю перегорів; коли старі захоплення і зацікавлення вичерпали себе… – ти розумієш: ось вона, свобода! Тут і зараз нема абсолютно нічого важливого і суттєвого для тебе. Такого, що тримало б. Абсолютно все одно, що буде завтра: я готовий починати все з початку. Але ця свобода не дає радості, поки ти відчуваєш, як вона витає над тобою, а ти намагаєшся вдавати, що все по-старому.

І оце думаю, а що якщо дійсно…? Continue reading Нове життя

Read more

Прокидатися о десятій ранку – погана прикмета. Потім цілий день відчуваєш себе дегенератом, не здатним властувати своє життя. Якщо це трапляється систематично, то тут або варто звернутися до лікаря, або щось міняти у власному житті. Принаймні, налаштовувати себе на зміни. І продумувати все, готуючи План Барбаросса. Бо, якщо я ще можу дозволити собі подібний спосіб існування в найближчі місяць-два, то після нового року я можу опинитися поза зоною досяжності всіх своїх життєвих планів і сподівань…

І хоч інколи руки опускаються: а чи дійсно мені це все потрібно: тісне місто з пробками, гарна робота з костюмом і краваткою та корпоративами, кредити у банку на кватриру з вторинного ринку і кожного дня туди-сюди з правого берега України на лівий? Мдя, Київ – не найкраще місце для життя, хоча, здається, більшість людей так не вважає. Проте, чому б і ні? Поки я матиму здоров’я, можна принаймні отримати насолоду від самого процесу боротьби за Місце під Сонцем. Може з цього щось і вийде…

Тож, тепер залишається лише справа вибору. Вибору шляху та методу його подолання. І робити щось потрібно вже зараз. Хочеш бути програмістом, але читаючи вакансії з переліками умінь кандидатів, відчуваєш себе неповноцінним? Прогресуй! Вже сів за вивчення PHP…; Мудакович обіцяє (якщо йому вдасться знову захопити владу) при підписанні контракту на 20 років одразу видавати вчителям ключі від квартири, яку через 10 років можна викупити за пів ціни – я готовий, але спершу треба закінчити магістратуру (всього 3 місяці лишилося!), – то, може слід хоч поверхнево дійсно в чомусь розібратися? Що там казав Макаренко?…; А от Юля обіцяє (якщо Янукович не повернеться і Луценко не покатить) з 2008 року не брати в армію… Гм, я й не збирався голосувати за Яника – в нього й так електорату вистачає!…

Тож, попри всі проблеми на нинішньому етапі (скажіть, а коли їх не буває, цих проблем?), зароджується всередині мене якесь радісне відчуття очікування, великих змін в моєму житті. А всі зміни, як ми знаємо, попри початкове враження, завжди ідуть на краще….

Tags: , ,

Read more