Мандри

Рибалка і Коти

Я дуже довго дивувався спочатку, що ніде нема листівок з котами. Думав, може мене глючить і це мені лише здається, що коти у Стамбулі скрізь? Але потім я таки знайшов у хостелі малюночки з котами на фоні мечетей і зрозумів, що я був правий: коти тут – неначе священі тварини. Їх ніхто не сміє образити, їх підгодовують і, таке враження, що кожна крамничка і вуличний торгаш опікується своїм котом.

Стамбул

Може їм так добре, бо тут багато риби? Continue reading Місто котів

Read more

Недовге стояння біля заправки і я стоплю свою першу турецьку фуру. Ледь від’їхали, як водій зупиняється купити картоплю. Каже, каппадокійська картопля – найкраща! Дійсно, картопля сантиметрів двадцять в діаметрі. Буду знати: чай – Різе, картопля – Каппадокія.

Автостоп Туреччиною

Потім ще одна легковушка з промислового передмістя і от я в центрі Кон’ї. Continue reading Турки – не турки! Частина 2

Read more

Туреччина автостопом вздовж і впоперек

Маршрут

Перш ніж їхати до Туреччини, вам необхідно вивчити хоча б кілька слів місцевою мовою, бо англійською мало хто говорить. Тут я зрозумів, як пточувають себе іноземці, опинившись в Україні. Я навіть злитися було починав: як можна такими бути? Але потім згадував, звідки я 🙂 Continue reading Турки – не турки! Частина 1

Read more

З чим з чим, а з автостопом (тьху-тьху-тьху) цього року щастить – це поки що одна з небагатьох цілей, поставлених на 2012, яка успішно впроваджується 🙂 В принципі, я мабуть поїхав би на фестиваль “Захід” стопом і так, але відсутність квитків на Львів за тиждень до події лише посприяла моїй впевненості у правильному виборі способу добирання.

П’ятниця, 17 серпня, 9.30. Я на тразі поблизу автостанції “Дачна”. Continue reading Автостопом на Захід

Read more

Пішки до мети

Автоматичний опускач скла новесенького білого мерседеса з російськими номерами нервово смикає вниз, даючи змогу на кілька секунд побачити вивчаючий погляд власника автівки. “- Дєньгі платіть будєм? – Нє, ми стопом!” Машина різко дає по газам.

Стоїмо вже хвилин 40. Сюди нас завіз мовчасний тип, провізши кілометрів з 10-15 і сказавши, що Continue reading Автостопна магія

Read more

Спочатку це мала бути мега-мандрівка через Польщу, Литву, Естонію, Латвію і Фінляндію. Але я прикинув, скільки для цього треба часу і грошей і переінакшив маршрут до “Краків-Прага”. Та тут вже не склалося з візою. А спробувати автостоп дуже хотілося.

Не лишалося нічого іншого, як починати свій стоперський досвід з рідних просторів. Ну що ж, це навіть на краще: своя країна, свої люди, мови, якими я можу легко спілкуватися… Не пропаду, вобщєм, якщо щось не складеться…

І ось чудовго суботнього дня (13-го числа, до речі) я об 11 годині дістався до посту ДАЙ на виїзді з Києва в бік одеської траси. Continue reading Сірьога, дорога і кава з самовару

Read more

DSCF5586.JPG

Перші кроки на платформу будапештського вокзалу Келеті і я розумію – я вдома! Той самий не те що б бруд, але якась невпорядованість і невичурність усього навколо, ті ж самі погляди і, принаймні зовні, ті ж самі люди. Східна Європа! Continue reading Буда + Пешт

Read more

Тут днями Відень визнали найкращим містом для життя, що нагадало мені про необхідність завершити опис моє поїздки до Австрії, який я почав два тижні тому.

Отже, останнього дня мого перебування у Відні я знову поїхав в Праттер, але не в парк розваг, а щоб відвідати парк Аугарден.

Парків в Австрійській столиці багато (я вже казав що тепер я не вірю в побрехеньки типу “Київ – зелена столиця Європи” і “В Європі вже давно нема стіки зелені як у нас”?), і всі вони надзвичайно шикарні, з палацами і т.д. Але Аугарден – скромний і відносно маленький.

DSCF5371.JPG

А привабили мене там індастріел-штукенції, які я дуже люблю. В даному випадку це були вишки протиповітряної оборони, збудовані за наказом Гітлера, в яких зберігалися боєприпаси, стояли зенітні установки і де мав ховатися місцевий люд, коли австріяки намагалися збивати наші літаки. Continue reading Віденські фотонотатки (частина друга)

Read more

Пощастило нещодавно на кілька днів опинитися в столиці Австрії. Причина моєї поїздки – окрема і не менш цікава історія. Але, безумовно, головною і самою цікавою для мене була історія знайомства з Віднем…

DSCF5402.JPG

Continue reading Віденські фотонотатки (частина перша)

Read more