Вирішив все ж не випендрюватися з придумуванням власних тємок, а наробляти техніку та розвивати поняття гармонії за рахунок чужих пісень.
Тож, скоро можна буде побачити точно таке відео з точно таким же сольняком (до речі, це соло входить в десятку найкращих в світі!), але в кадрі буде тіло не цього фаната Pink Floyd, а сподіваюсь, моє власне

А ше Сьорік з Тіні Сонця віддав мені на невизначений термін свою попередню басуху (за що йому дуже дякую!). Вчора приходили сусіди виясняти шо воно за дивні звуки. А то було ось це:

Звиняйте ті, кому цей пост нецікавий - запостив шоб було зручно підгядати а не згадувати кожного разу де ж ті відеоуроки... Отакеот ...

Колись я зарікся ходити в легендарний і в той же час жлобуватий клуб "Барви".

Чому легенедарний? Тому що це один з небагатьох негламурних київських клубів, де може виcтупити молода група-початківець. Всі звідси починають, як, наприклад, свого часу Океан Ельзи, Тартак та багато інших.

В той же час, жлобуватий цей клуб тому, що персонал, який там працює (крім, знову ж таки, легендарної і всім відомої персони, яка ховається під ніком Чорт), зовсім не відповідає ідеології, духу та атмосфері закладу. Окрім того, звук там нікуди не годиться. І якшо у вас нема власного обладнання і толкового звукорежисера, хай як ви будете старатися, ваш виступ буде зіпсовано. Це 100-відсотково для всіх молодих груп, які виступають перші рази і не розбираються ні в самому концертному звуку, ні в тому, як можна вплинути на його якість під час виступу в "Барвах".

Але чому я почав пост з того, що я зарікся туди ходити? Тому що мені доведеться все ж таки туди підти... Чому? Бо група, в якій я колись посідав роль безтолкового басиста і, можна сказати, співзасновником якої я є, після чотирьох років пробних виступів на всіляких універовських заходах та фестивальчиках районного масштабу, нарешті роздуплилася і спромоглася на свій перший виступ у клюбі ! З чим хлопців і вітаю!

Бажаю їм купу підірваного народу в залі, гарного звуку, і відриватися, не зважаючи на всі лажі, які все ж таки (таке життя) можуть виникнути!..

На це варто подивитися!

колись дуже давно...

На мій погляд це дуже корисна річ! - Любителі гри на електрогітарі мене зрозуміють. Грати вдома через стандартний підсилювач (30 або 60 Ват) виходить не завжди: незадоволені домочадці або сусіди незабаром попросять вас "прикрити цей клуб". Але практикуватися треба, а якщо вам надумалося позайматися або пограти собі на радість проти ночі, то терзати струни непідключеного стратокастера буде малоцікаво.

Тому я б особисто, не роздумуючи, придбав би собі такий мініатюрний комбік Vox з навушниками. Цей маленький підсилювач, що працює від двох батарей ААА, ви підключаєте до гітари, в підсилювач включаєте навушники і граєте собі на втіху, нікому не заважаючи. Є три різновиди мініатюрного Vox, що імітують звук підсилювачів Marshall (метал) Mesa Boogie (класичний рок) і звук старого Vox AC30, який використовували the Beatles. Коштує міні-підсилювач Vox в районі $70.

cikavo.com