Drive & LifeColors

Був нещодавно в чудовому закладі Docker’s ABC на не менш чудвовому заході – виступі гуртів ОтВінта та Гуцул Каліпсо. Сподобалось неймовірно, тому не можу не поділитись враженнями…

Перше, що вразило – сцена, яка впритул зістикована з барною стійкою. І, що саме цікаве, хоч барна стійка і довжелезна, кілька місць знаходяться якраз разом зі сценою. Тобто, ті хто сидять за стійкою, знаходяться за пів метра від виконавців, на рівні їхніх ніг. І ці мажорні місця пощастило зайняти саме нашій компанії! Почувався себе олігархом: неначе весь концерт було затіяно саме для нас, а люди за спинами – то просто люди, які потрапили сюди з нашої доброї волі 🙂

Друге – то меню. Все у автографах і побажаннях різноманітних виконавців. І як вони не бояться, що хтось його стирить на пам’ять? 🙂


Меню, нафаршироване автографами зірок


ОтВінта, як завжди, кривляються 🙂


Народ відриваєцця…

Звичайно ж, атмосфера теж була на рівні! Всі були дуже привітні і взагалі, наче всі свої! Ніхто не забороняв кричати матюки 🙂 (музиканти відповідали тим же 🙂 ) і танцювати на барній стійці. Коротше, повне шаленство!


Дійшло навіть до танців на барній стійці 🙂

Continue reading OtVinta + Гуцул Каліпсо в Docker’s ABC

Read more

Знаєте, коли задумуєшся про життя і про смерть, то один з факторів, який дуже сильно примушує мене хотіти жити і берегти себе – це наше майбутнє. Якщо яувити що я і мої ровесники зможуть дожити до 2050 року, то скільки всього цікавого ми зможемо побачити!

Якщо не почнеться якась 3-тя Світова або не станеться якось катаклізму, то я, очевидно, ше втсигну побувати в космосі, політати на скайкарах, записати свою підсвідомість на відео і потім переглядати свої сни в реалі, полазити голографічною копією Голосіївського лісу і всяке таке 🙂

Хоча, якщо згадати, про що писав “Юнный техник”в 80-х роках стосовно 2000-го року, то… розчарування… нічого цього не сталося, хоча, з іншого боку, сталося багато чого такого, про що тоді навіть і не мріяли. І якось так цікаво нові технології вплітаються в наше життя. Не радикально, але дуже швидко. В селах як не було асфальту, так і нема, зате є мобільний зв’язок 🙂

І саме спостерігання цих змін, це і є кайф. Так само як було по кайфу мабуть в минулому столітті перетворювати дикий степ на цілину і бачити як на місці непролазного сибірського лісу за короткі терміни виростають міста…

І, поки у декого з нас вдома ще лишаюцця старі дискові телефони, нові технології підкрадаються з тилу…

Нещодавно Hip писав про одну з таких. Я експериментував. Вийшло. Але чи то на моєму ноуті відяха слабка, чи то нет повільний для таких фішок… вобщєм, все вийшло як при уповільненій зйомці, тому я не відважився викладати відео власних експериментів.

А тут нещодавно зайшов на сайт акції “Година Землі”, а там та сама фігня:

Хочете спробувати?

Вобщєм, майбутнє вже тут! 🙂 … Далі цікавіше!

Read more

mpn-26Почалась історія з того, шо 17 березня я згадав шо тіпа в цей день має бути виступ МП і шо я обідцяв самому собі не пропустити цю подію, але вже, здавалося було пізно, ліньки було шукати клуб, який знаходився невідомо де і далеко від метро, ліньки було дзвонити і питати почому квиточки, але я себе пересилив…

І ось я вже бачу перед входом до “Чеширського коту” купу припаркованих джипів та інших крутих тачок. “Да, непоганий контингентик зібрався на Мертвого Півня” – каже хтось із моїх новоявлєнних таваріщей, з якими здибалист в маршрутці по дорозі на сейшн…

А в клубі ше одна лажа. Я пообідцяв тоді дєвочкі, яка продавала квитки, трохи попсувати імідж їхнього закладу. Тож, цитую себе і інших із ЖЖ. А справа, власне, от у чому:

“Чеширський кіт” називається той заклад, не ходіть туди, по-можливості. При вході на виступ “Мертвого півня” нам заявили, що крім заявленого квитка кожен мусить купити ще один папірець за 50 грн, щоби всередені з ним на цю суму їсти-пити. Купили. За входом, виявилося, що вільних столів, за якими можна було б ті 50 гривень спожити, вже нема. Гардероб, тим часом, вже теж речей не приймав, тож довелося бути в одязі або скидати його на чужі столи. Обслуга. Офіціантки одна за другою, мало звертали увагу на охочих зробити замовлення, пояснювали, що це не за їхніми столами, тож там сектор когось іншого. Коли я таки докликався їхнього косоокого колегу-східняка, той сказав, що кухня не встигає куховарити, хіба що… “На які я можу розраховувати чайові?” спитав. Зрештою, на пів сотні там набрати виявилося не складно, бо маленький “Ред Бул” чи пиво коштувало по 25. І кухня – кухнею, а таке чому несуть 15 хвилин?

3icmapimucb-xa-xa.blogspot.com

А це мій комент на community.livejournal.com/dead_rooster/28266.html:

Та да, добре що я не студент і мав з собою пару лишніх гривень, а цікаво, скільки людей розчаровано поїхали додому, так і не потрапивши на концерт?
А ше прикол з тими чеками на пиво, шо пиво дуже важко було отримати. Черга… бо ніхто не хотів дарувати клубу свої 50 гривень просто так і всі намагалися їх витратити. А прорвавши чергу виявлялося, шо пива не буде, бо… бокалів нема!

Але не будемо про погане. Адміністраціям подібних жлобських закладів, я думаю, увесь той негатив відвідувачів перельється в карму, а Міську і всьому МП – величезна подяка, бо концерт дійсно був класним, незважаючи ні на що!

Мертвий Півень в клубі Чеширський кіт, День Святого Патріка

Мертвий Півень в клубі Чеширський кіт, День Святого Патріка

Мертвий Півень в клубі Чеширський кіт, День Святого Патріка

Continue reading Брат, піва кончілась!

Read more

Задумуюсь над тим, чому інколи втрачаю інтерес до певних речей, які, начебто, і становлять моє життя… От чому.. у вас таке буває? Ви обожнюєте їсти борщ, і хотіли б робити це мало не щодня, але чомусь не робите цього, хоч і всі можливості для того є… 🙂 ?

Наприклад, я обожнюю читати книги, але… раз, і забив на них на пів року… Так само й блог… раніше писав мало не щодня, а зараз якось навіть не тягне…

Мабуть, інколи треба просто дозволити собі відпочити і не паритись з того, що на певному етапі на деякий час ти випадеш з життя..

Але я знаю… десь глибоко в мені, потай від моєї власної свідомості, відбувається переродження. Ні, може це й не гусениця, що перетворюється на прекрасного метелика, але  на процес линьки це точно мабуть має бути схожим.

Мені просто потрібен час щоб остаточно відкинути все старе і непотрібне, визначитись з новими пріоритетами і знову вийти в білий світ. Новим. Іншим. Тим самим…

Це нормально!

That’s alright!

Read more

Інколи пробиває і все стає начебто зрозумілим, але від того ситуація напаки, ще більше заплутується…

Чому люди, коли їм добре, не можуть просто бути щасливими тут і зараз? Чому вони завжди починають підключати Минуле і, що ще гірше, невідоме Майбутнє (яке, в принципі, може і не настати… – то навіщо про нього думати наперед?), починають порівнювати, вираховувати варіанти і будувати здогадки типу “А що, якби…” ?…

Ненавиджу!

І що саме гріше, не намагаються навіть приховати цього свого зніяковілого стану невизанченості…

Мене це просто вбиває…

Так ми ніколи не станемо хоч на краплю щасливими. Бо завжди маячитиме перед очима решта світу і людей, можливих невдач, прорахунків і перспектив. Чому б просто не забути про це? Або, принаймні, не спробувати бути чесними з самими собою і прийняти болюче напівмазохістське рішення?…

Read more

Керуючись принципом “Краще пізно, ніж дуже пізно” 🙂 … Їздив я на минулих вихідних до Львова, але третій раз там вже не так цікаво, як перші два ))), тому другий день я там не витримав і звалив у Карпати…

Continue reading Карпатський трамвай (рагульний фотозвіт)

Read more

Експромт. Купа багів і все ж, вбив на це учора увесь свій вечір, тому не викласти це позорисько в нет – учорашній вечір “на вітер” )))

Отже, у цьому випуску: )))

  • як люди записують свої перші підкасти
  • дірки в горлянці )))
  • “валасатий мікрафон”, Гаррі Жеребець і мій шкільний вчитель трудового навчання
  • ні риба, ні мясо
  • акцент на деталі
  • емоція з гітари, або найкраще гітарне соло в Світі
  • як виглядає справжнє прощання по-англійськи )))

Завантажити і послухати цю фігню!

Чекаю нищівної критики та маленької похвали в коментах )))

Read more

Концерт могилянських гуртів, посиденьки з приводу дня народження Дружини охорони природи “Зелене майбутнє”, поїздка в Житомир, презентація одного зі своїх проектів на Соціал Кемпі, вечорниці за містом у “дауншифтера” Сашка Бубели, де святкували Андрія, у національному одязі, з козацькими забавами, відтворенням народних традицій з театральними імпровізаціями на тему пана Калитинського та кусанням Калити, шикарною вечерею з українськими стравами, сауною 🙂 та спанням на сіні 🙂 , плюс не зовсім вдалі спроби поджемувати з незнайомими мені людьми на досить класній базі поблизу Новобіличів… Про шалений драйв на роботі взагалі мовчу…

Тепер хочу хоч тиждень пожити “тупо”: лише робота, сайти, домашні турботи і гітара…

Read more

Типу оголошення!

Якшо ви…

…граєте на якомусь музичному інструменті, але зависли на певній техніці/стилі і ніяк не може зрушити далі у своєму музично-технічному розвитку…

…якщо ви постійно хочете з кимось поджемувати, та нема з ким…

…ви хочете відчувати цілісну звукову картинку, а не лише тембр власного інструменту…

…якщо ви не зациклюєтеся у власних музичних смаках на певній групі чи напрямку, а обожнюєте усю музику – від блюзу та рок-н-ролу середини минулого століття, психоделіки 60-х, хард-року 70-х, фанку 80-х, гранджу та панку 90-х до сучасного пост-року, ню-металу та інді-року…

…ви б хотіли розвиватися, переймаючи щось від інших та віддаючи щось від себе…

…якщо вам не вистачає спілкування та справжнього драйву…

…і ще багато якщо… вобщєм…

ХТО ХОЧЕ СТВОРИТИ НОВУ МУЗИЧНУ БАНДУ БЕЗ (ПОКИ ЩО) ПРИНЦИПОВИХ СТИЛЬОВИХ ОБМЕЖЕНЬ – ВІДПИСУЙТЕСЬ У КОМЕНТАХ!!!

Особисто я, якщо буде стимул, зможу потянути ритм-гітару чи, якщо ще трохи напрягтися, басуху. Особливо актуальна вакансія драммера! upd. 06.01.2012 Я типу все ж таки басист, досить-таки ніякий але якщо в нас буде хароша карма в банді, то я буду старатися ))

Давайте відриватись!

P.S. Є можливість займатися на репетиційній базі неподалік НВЦ (ВДНХ) (нормальна ударка плюс потужні комби) по 20 грн. година (тобто якщо буде четверо осіб, то дві години рєпи обійдеться по 10 грн. з кожного).

P.P.S. Осіб, орієнтованих на русскій рок, в тому числі фанатів груп Кіно, ДДТ, Аліса та Акваріум, прохання не турбувати! 🙂

Фото: Declan McCullagh

Read more

  • Міха був у Черкасах…
  • Міха другий тиждень без нормального нету, бо офіс переїхав, а новий ше не провели…
  • Відповідно, Міха мав багато мороки з переїздом і досі має багато мороки з усякими мудаками з усяких телефонних компаній і теде, бо займатися ними доручили саме йому…
  • Міха був на сольному концерті “Тіні Сонця”. Враження двоякі…
  • Міха був на Малій Батькіщині. Вітав діда з ювілеєм і два дні не просихав від пива і ще чогось міцнішого під час спілкуванння з друзяками, фоткав хмарне небо над Каховським водосховищем, дихав свіжим і таким рідним повітрям дитинства… А ше в одній місцевій забігайлівці з’явився музичний автомат і Міху дуже перло те що там була не тільки попса:  можна поставити на повну потужність, скажімо, Korn чи ще щось тяжкіше і всі будуть змушені це слухати, аж поки не закінчиться… 🙂 Картина убойна: село, трахтористи бухають під “тяжеляк”… 🙂
  • Міха гуляв Кривим Рогом…
  • Міха випадково потрапив на якийсь кінофестиваль і навіть подивився більше половини радянського фільму 60-х років, який лежав на полицях заборонений до показу (“Комиссар“) і навіть бачив вживу актрису – виконавицю головної ролі.
  • Міха накупив книжок про смерть про дівчину, якій лишилося недовго жити і вона думає, що б його ото таке зробити, бо життя прожила, а сенсу в ньому не знайшлося, а заодно купив роман про нікчемне життя середньостатистичної людини і тепер Міха в глибокому трансі і депресивних роздумах про стан речей та власне життя, до того ж погода сприяє подібному станові свідомості…
  • Міха зрозумів, що причина нечастого оновлення його блогу в тому, що з робочого місця особливо багато не напишеш – атмосфера не та. Тепер він готуватиме записи до блогу на своєму ноутбукові в зручній домашній атмосфері і викидатиме їх потім порціями по кілька штук одразу…
Read more