Твіттера не вистачить, аби злити кудись цей негатив. Стоїш ти ранку на зупинці, спеціально пропускаєш маршрутки, аби сісти, а не стояти: з твоїми 1,99 смикатись в пробці в напівзігнутому стані під натиском чиєїсь дупи - не дуже гарна гімнатиска для шиї і спини. І спеціально сідаєш в маршрутку за двіпідісят, а не дві гривні. І тіки почав читати на кпк'шці свою книгу, як відчуваєш, що хтось так ніжненько тебе похлопує по плечу...
Колись я стягнув у Ferike шаблон підсумкових постів до Нового Року і переніс це все діло у середовище україномовних стенделоун-блогів. Прижилося! Вже та ще кілька блоггерів роблять підсумки року за цим шаблоном. І хоч на даний момент я чомусь флегматично ставлюся до постінгу продібних речей, все ж, аби підтримати традицію, постарався видусити з себе "Підсумки" і цього разу. Отже...
- 140 символів? Що за маразм? І в чому прикол? Чим він краще звичайного блогу?
Напевно, всі хто майють акаунт в (далі - Тві) не раз намагалися пояснити знайомим, що це таке і "в чому прикол". А от чи змогли? Спробую зробити таку собі збірну солянку власних і чужих думок з цього приводу, щоб наступного разу, коли мене запитають, я не чухав голову, видаваючи "Ну, розумієш... ", а просто переслав посилання на цей пост.
А так нічого в голову не приходить? Ну ладно. Ложемент - це місце кріплення опор чи фіксаторів при транспортуванні... ракети.
Коротше, є на межі Кіровоградської і Миколаївської областей (колись) суперсекретний об'єкт, від якого залежало життя людей на планеті. Нині це просто музей ракетних військ. Отам я й побував минулими вихідними, задовільнивши свій потяг до індастріел- та апокапліптичних штучок...
Після розповіді мого знайомого про поїздку на Кінбурнську косу, питання про те, де я проведу значну частину серпневої відпустки, більше не ставало: Чорне море, прозора вода, малолюдні місця, неймовірної краси природа...
Єдина проблема: всі знайомі вже давно вирішили кудись їхати і вже мали квитки в інші напрямки. А їхати компанією лише у кілька чоловік невигідно. Бо коли нас багато, то...
трансфери (катер для переправки на півострів) і хавка виходять дешевше
варити їжу треба набагато рідше (бо готуватимемо хавку за принципом чергування) і можна безтурботно собі купатися/загоряти/ловити ропанів/бухати/спати/фоткати природу/загоряти/тощо...
багато людей - безпечніше (хоча, кажуть, там і так все нормально у цьому плані, тьху-тьху...)
можна відлучатися від табору знаючи, що палатка залишиться на місці і можна спокійно сходити до найближчого населеного пункту за молоком/пивом/водою/вином...
разом - веселіше і цікавіше, особливо ввечері (маю на увазі спілкування біля вогнища )
ше багато всяких переваг. які або ще не прийшли мені в голову, або вони виявляьтся уже на місці...
Коротше, 10-15 серпня (виїзд 9-го, повернення - 16-го)... ми потребуємо людей (віком від 17-18 до 30 років, які після випитого ще більш-менш можуть нагадувати людей, вміру лінивих, компанійських і теде...). Поїхали на море разом!!!
Шото я зовсім розлінився писати щось до блогу. Але треба хоча б для себе залишити невеличкі нотатки про те, чим я жив у травні. А жив я, як і усі нормальні люди в цю пору, "майовкамі" - поїздками, відпочинком на природі і шашличками...
Я не знаю, що ви тут робите, але раз вже так сталося, можливо, ви б хотіли знайти певний мінімум про автора цього інтернет-творіння :) Отже, мене звуть Міха (за паспортом - Михайло), мені 24 роки і я маю купу інтересів, серед яких найбільш чітко проявляються музика (бринькання на всяких гітарах-брабанах і обожнювання Девіда Гілмора), розробка сайтів та охорона Природи (так, я пишу це слово з великої літери!). А ще я люблю фотографувати, кататися на велику, мандрувати Україною, відвідуючии якомога більше фестів та сейшнів, розробляти план втечі з Києва, мріючи про власний будиночок десь в глухому місці, де є інтренет :) і (інколи) писати до цього блогу :)