Мене просили розказувати, як ТАМ погано, як ТАМ багато всякого наркоманського зброду, гопоти, як ТАМ крадуть речі і можуть побити, яка ТАМ брудна вода і яке ТАМ в принципі погане місце для відпочинку...
Я навіть думав, аби ви самі переконалися в тому, що робити там нічого, поставити ось це фото:
- Такое понятие, как порча, существует? Или тут много надуманного?
- Существует, конечно! Кстати, недавно мы выпустили специальную мазь от порчи. С ее помощью любой человек может установить себе экран от порчи. В основе мази лежат иерусалимские масла. И она официально разрешена церковью.
(З інтерв'ю в одній з газет з "великим магом")
"Тьху-ти!" - так би я назвав рубрику для подібних статей...
Моя нова мінімалізм-любов Це наша відповідь Морчібам і ІксІксам
А почалося все з того, що мені кинули посилання на кліп, знятий в в "живому" режимі. Як на мене, картинка - супер!
А потім виявилося, що в цих харківських "рібят" багато відеоробіт, і всі вони не менш класні. А мене, тим часом, уже полонила й сама музика: легка, жива і трішки "пригладжена", але ні в якому разі не попсова.
А те, що в іншого виконався називалося б гламуром, тут - тонке відчуття смаку і естетичності. Але балансують вони таки на грані. Так що, поки не пізно - налітай!
І хоч зараз ше не "іюль", але "жара" пробивається день-через-день, а пух (хоча, знову ж таки, не знаю, чи тополиний він...) уже літає. Це почалося сьогодні. Я йшов на роботу і побачив.
Твіттера не вистачить, аби злити кудись цей негатив. Стоїш ти ранку на зупинці, спеціально пропускаєш маршрутки, аби сісти, а не стояти: з твоїми 1,99 смикатись в пробці в напівзігнутому стані під натиском чиєїсь дупи - не дуже гарна гімнатиска для шиї і спини. І спеціально сідаєш в маршрутку за двіпідісят, а не дві гривні. І тіки почав читати на кпк'шці свою книгу, як відчуваєш, що хтось так ніжненько тебе похлопує по плечу...
Колись я стягнув у Ferike шаблон підсумкових постів до Нового Року і переніс це все діло у середовище україномовних стенделоун-блогів. Прижилося! Вже та ще кілька блоггерів роблять підсумки року за цим шаблоном. І хоч на даний момент я чомусь флегматично ставлюся до постінгу продібних речей, все ж, аби підтримати традицію, постарався видусити з себе "Підсумки" і цього разу. Отже...
- 140 символів? Що за маразм? І в чому прикол? Чим він краще звичайного блогу?
Напевно, всі хто майють акаунт в (далі - Тві) не раз намагалися пояснити знайомим, що це таке і "в чому прикол". А от чи змогли? Спробую зробити таку собі збірну солянку власних і чужих думок з цього приводу, щоб наступного разу, коли мене запитають, я не чухав голову, видаваючи "Ну, розумієш... ", а просто переслав посилання на цей пост.
А так нічого в голову не приходить? Ну ладно. Ложемент - це місце кріплення опор чи фіксаторів при транспортуванні... ракети.
Коротше, є на межі Кіровоградської і Миколаївської областей (колись) суперсекретний об'єкт, від якого залежало життя людей на планеті. Нині це просто музей ракетних військ. Отам я й побував минулими вихідними, задовільнивши свій потяг до індастріел- та апокапліптичних штучок...
Я не знаю, що ви тут робите, але раз вже так сталося, можливо, ви б хотіли знайти певний мінімум про автора цього інтернет-творіння :) Отже, мене звуть Міха (за паспортом - Михайло), мені 24 роки і я маю купу інтересів, серед яких найбільш чітко проявляються музика (бринькання на всяких гітарах-брабанах і обожнювання Девіда Гілмора), розробка сайтів та охорона Природи (так, я пишу це слово з великої літери!). А ще я люблю фотографувати, кататися на велику, мандрувати Україною, відвідуючии якомога більше фестів та сейшнів, розробляти план втечі з Києва, мріючи про власний будиночок десь в глухому місці, де є інтренет :) і (інколи) писати до цього блогу :)