автостоп

Недовге стояння біля заправки і я стоплю свою першу турецьку фуру. Ледь від’їхали, як водій зупиняється купити картоплю. Каже, каппадокійська картопля – найкраща! Дійсно, картопля сантиметрів двадцять в діаметрі. Буду знати: чай – Різе, картопля – Каппадокія.

Автостоп Туреччиною

Потім ще одна легковушка з промислового передмістя і от я в центрі Кон’ї. Continue reading Турки – не турки! Частина 2

Read more

З чим з чим, а з автостопом (тьху-тьху-тьху) цього року щастить – це поки що одна з небагатьох цілей, поставлених на 2012, яка успішно впроваджується 🙂 В принципі, я мабуть поїхав би на фестиваль “Захід” стопом і так, але відсутність квитків на Львів за тиждень до події лише посприяла моїй впевненості у правильному виборі способу добирання.

П’ятниця, 17 серпня, 9.30. Я на тразі поблизу автостанції “Дачна”. Continue reading Автостопом на Захід

Read more

Пішки до мети

Автоматичний опускач скла новесенького білого мерседеса з російськими номерами нервово смикає вниз, даючи змогу на кілька секунд побачити вивчаючий погляд власника автівки. “- Дєньгі платіть будєм? – Нє, ми стопом!” Машина різко дає по газам.

Стоїмо вже хвилин 40. Сюди нас завіз мовчасний тип, провізши кілометрів з 10-15 і сказавши, що Continue reading Автостопна магія

Read more

Спочатку це мала бути мега-мандрівка через Польщу, Литву, Естонію, Латвію і Фінляндію. Але я прикинув, скільки для цього треба часу і грошей і переінакшив маршрут до “Краків-Прага”. Та тут вже не склалося з візою. А спробувати автостоп дуже хотілося.

Не лишалося нічого іншого, як починати свій стоперський досвід з рідних просторів. Ну що ж, це навіть на краще: своя країна, свої люди, мови, якими я можу легко спілкуватися… Не пропаду, вобщєм, якщо щось не складеться…

І ось чудовго суботнього дня (13-го числа, до речі) я об 11 годині дістався до посту ДАЙ на виїзді з Києва в бік одеської траси. Continue reading Сірьога, дорога і кава з самовару

Read more