Art

До цих не можу повірити, що це все не підробка. Щойно повернувся з кінотеатру, де дивився “Варшавське повстання” – фільм, начебто змонтований на основі документальних зйомок, зроблених в 44-му році двома братами безпосередньо на місці події.

Якщо все так, то це вражаюєче! Традиційна пропагандистська кінохроніка радянського Союзу з кадрами бомбардувань і загальними планами, до якої ми звикли, і поруч не стояла, як кажуть.

Зйомки дуже “неофційні” і схожі на ті, що їх роблять звичайні собі люди і зараз, на айфони. Картинки побуту, невеличкі напівжартіливі інтерв’ю в стилі “Що ви можете сказати про цей момент?”, навіть невеличкі постановки для кращої картинки: “Подивись на годинник, а потім дістань пістолет. Так, а тепер зроби погляд…”.

Надзвичайно цінний матеріал, на якому збереглися справжні вулиці, справжні люди, їх жарти, розмови, знічення, а в кого і роздратування від камери – як це зазвичай буває… Continue reading Камерамени

Read more

Це я про будь-яку техніку. Колись я пошкодував взяти на 200 гривень дорожчу модель кпк, на якій, на відміну від моєї, був вай-фай, і в результаті отримав цеглину, на якій хіба що книги читати і фото переглядати. Добре, що я фанат усіляких гео-штучок, тож врятувало те, що там був джипіес, який я дуже активно використовував. Але особливо заголовок цього посту стосується фотоапаратів.

Спочатку ти палтиш за мильничку, потім за “наворочену гібридну псевдодзеркалку-ультразум”, а потім вже розумієш, що навіть це не допоможе зробити фото, які можна отримати на нормальній камері з повноцінним об’єктивом. Ні, звісно відомо, що заважає плохому танцору, і професіонал і на поганій камері зробить шедевр, як музикант чудово зіграє на лопаті, але Continue reading Скупий платить тричі

Read more

Артем Чапай. В миру Антон Чап’як. Дуже шкодую, що свого часу не познайомився нормально та не затусив з цим чуваком, коли була нагода (різні антикиєвозабудовні акції і особливо Пейзажка). Я знав лише хто він і шо він, почитував час-від-часу його статті та ЖЖ і пару разів перетинався на тих-таки акціях, тобто знав як він виглядає візуально. А зараз ніби вже й приводу нема…

Колись завантажив його книгу в електронному форматі, та чомусь так і не дійшло діло, щоб розархівувати і прочитати. Але от помітив її ж в паперовому варіанти у дівчини і… засмоктало так шо не передати! Continue reading Авантюра Чапая

Read more

Був на святкуванні 5-річчя сайту sumno.com. Було афігєнно!

Приміщення малої опери, яке зараз виконує функцію виставкого центру для всіляких ярмарок і секондів. А колись тут був перший у Києві кінозал і будинок культури трамвайщиків. Надзвичайно цікаве місце! Ось лінк для тих, кому стало цікаво. А я вже ніяк не дочекаюся, доки розбагатію і куплю цей будинок, щоб зробити там мистецький центр і рок-клуб 🙂 А взагалі дивно і сумно, що такий будинок з чудовим концертним залом майже розвалений…

Оформлення того ж концертного залу. Логвиненко, користуючись якраз тою розрухою, гарно попрацював з командою: на стінах – все, що знайшли в будинку: старі радянські плакати, вирізки, афіші 1962 року… і все це приправлено уже нинішними малюнками, аплікаціями, графіті та інсталяціями… Я на жаль не мав можливості фотографувати але чекаю-не-дочекаюсь, доки народ викладе фото зі святкування.

Кількість людей. Continue reading 5-річчя сайту sumno.com

Read more

Типу оголошення!

Якшо ви…

…граєте на якомусь музичному інструменті, але зависли на певній техніці/стилі і ніяк не може зрушити далі у своєму музично-технічному розвитку…

…якщо ви постійно хочете з кимось поджемувати, та нема з ким…

…ви хочете відчувати цілісну звукову картинку, а не лише тембр власного інструменту…

…якщо ви не зациклюєтеся у власних музичних смаках на певній групі чи напрямку, а обожнюєте усю музику – від блюзу та рок-н-ролу середини минулого століття, психоделіки 60-х, хард-року 70-х, фанку 80-х, гранджу та панку 90-х до сучасного пост-року, ню-металу та інді-року…

…ви б хотіли розвиватися, переймаючи щось від інших та віддаючи щось від себе…

…якщо вам не вистачає спілкування та справжнього драйву…

…і ще багато якщо… вобщєм…

ХТО ХОЧЕ СТВОРИТИ НОВУ МУЗИЧНУ БАНДУ БЕЗ (ПОКИ ЩО) ПРИНЦИПОВИХ СТИЛЬОВИХ ОБМЕЖЕНЬ – ВІДПИСУЙТЕСЬ У КОМЕНТАХ!!!

Особисто я, якщо буде стимул, зможу потянути ритм-гітару чи, якщо ще трохи напрягтися, басуху. Особливо актуальна вакансія драммера! upd. 06.01.2012 Я типу все ж таки басист, досить-таки ніякий але якщо в нас буде хароша карма в банді, то я буду старатися ))

Давайте відриватись!

P.S. Є можливість займатися на репетиційній базі неподалік НВЦ (ВДНХ) (нормальна ударка плюс потужні комби) по 20 грн. година (тобто якщо буде четверо осіб, то дві години рєпи обійдеться по 10 грн. з кожного).

P.P.S. Осіб, орієнтованих на русскій рок, в тому числі фанатів груп Кіно, ДДТ, Аліса та Акваріум, прохання не турбувати! 🙂

Фото: Declan McCullagh

Read more

MIXAТак, саме так – не ХТО, а ЩО. Теперь детальніше. Якщо раніше при пошуку по запиту “Mixa” я міг знайти лише якісь китайські шампуні з однойменною назвою торгової марки чи картинку з дивною курочкою і не менш дивним підписом “Hero of the River”, то тепер Міха – це така собі флешка у вигляді касети, яку розробники, наскільки я зрозумів, мріють перетворити у цифровий варіант славнозвісних блокнотів Мулескін.

Англійський я знаю погано, але наскільки я зрозумів з сайту, концепція наступна: ви записуєте на цю диво-флешку якусь інфу, наприклад, музику, оформлюєте відповідним чином саму касету і підкасетник і… зберігаєте разом з іншими подібними касетами, як у старі-добрі часи… Єдине, що змінилося – розмір носія. Тепер це – 1 гігабайт.

Коротше, дивіться самі: www.makeamixa.com

Read more

Я не буду зара намагатись вдати із себе критика і вдаватись до “вумної” термінології. Все просто: книг я читаю багато, але деякі з них лишаються в пам’яті назавжди. І… впливають на твій характер, твою життєву позицію, на все твоє життя…

Можливо мій огляд буде надто сухим, але по іншому не можна – все, що я відчув, лишилося в образах і переживаннях. Я не вмію викладати їх на папір….

Дженифер Линч “Дневник Лоры Палмер”
Я не дивився серіал “Твін Пікс”, але от книгу-доповнення до нього прочитав. Було це в досить юному віці і це була перша моя “доросла” книга, мама навіть намагалася заборонити мені її читання. Дізнався багато цікавого :) Аналізувати її вплив на мою свідомість привселюдно не буду :)А ще з цієї книги я дізнався про такий формат фіксації свого життя, як щоденники. Відтоді я постійно вів якісь записи, що тепер перетворилося в блог….
 
Гарри Гаррисон. “Рождение стальной крысы”
Дякую татку за його колекцію наукової фантастики, і, особливо, за цю книгу, з якої і почалося для мене захоплення цим жанром: Роберт Шеклі, Рей Бредбері та з десяток інших авторів поселилися в моїй голові завдяки Гаррісону та його реально-фантастичним світам.
 
Ернест Сетон-Томпсон “Маленькі дикуни”
Знаєте, діти в дистинстві часто “міняють професії” – то хочуть бути міліціонером, то космонавтом… Після прочитання цієї книги у 8-му класі я чітко визначився, що моє життя буде пов’язане з охороною природи. Можна сказати, так і є… І, думаю, в майбутньому я буду підходити до цієї справи все ближче і ближче…
 
Іван Багряний “Тигролови”
Уроки літератури в школі – найкращий спосіб назавжди відбити у дітей бажання читати книги. Незрозумілі класики, урочистий голос учительки та награні дискусії про актуальность творів та аналіз усіляких дебільних літературних прийомів та засобів створюють невимовну відразу до “шедеврів”.Але я, на щастя, був напіввідмінником-нігілістом і намагався фільтрувати… “Тигролови” – це те, що я затримав у потоці. “Українська література є! Вона гідна бути почута донесена до світу!” – ледь не кричав я, читаючи цей твір. Якби я був режисером у кіно, то я би зняв фільм на основі цього твору у першу чергу! І це був би блокбастер!Такий собі бойовик, причому написаний по-сучасному, не зважаючи на те, що створено його було ще під час Другої світової війни. І, думаю, буде актуальним завжди. Адже в ньому відсутні якісь чіткі прив’язки до часу, а людина завжди може опинитися сама посеред зимового лісу, змушена втікати від неправди…
 
Джером Девід-Селінджер “Над прірвою у житі”
Не у “жиТТі”, а у “житі”! Але я спочатку прочитав саме як у першому варіанті і помітив правильну назву лише після прочитання. І навіть ніяких протиріч не виникло – книга про життя. Про прірву в житті. Про світосприйняття і його формування.Ця книга опинилася в цьому огляді тому що її прочитання співпало в часі з моїми власними переживаннями – точнісінько такими, які були у головного героя Холдена Колфілда. Я зрозумів, що все, що відбувається у моїй голові – нормально…Рекомендується для прочитання усім молодим людям у віці 16-20 років, а також чоловікам, що переживають така звану кризу середнього віку. (Примітка для тих, хто читає сучліт – Бегбедер мабуть набрався такого нігілізму саме у цього автора. (До речі, Бегбедер теж класний, але про ньгого я сьогодні писати не буду :) ) )
 
Кора Ландау-Дробанцева “Академік Ландау”
На перший погляд – це просто іcторія життя совдепівського фізика. Хтось любить читати чиїсь занудні історії життя? Нє-є-є-є-єєє! Але… а) історія життя дійсно надзвичайно цікава і захопливо написана; б) (головне) – я вам гарантую, що після прочитання у вас є всі шанси опинитися у психдиспансері, так як ваші погляди на життя, кохання і секс будуть докорінно підірвані!
 

Звичайно, можливо я не все пригадав, можливо варто було б назвати ще з добрий десяток авторів, але саме ці книги стали першими у тому чи іншому напрямку взлому мого світосприйняття…

А у вас є такі книги?

Read more

Пам’ятаю, на початку 90-х, коли мій татко отримував другу вищу освіту, а мені ще не було мабуть і десяти років, він привіз з Дніпропетровська пару барвистих журналів. А що це таке – спитав я. Комікси! – сказав татко. Це були перші комікси в моєму житті… І це були “наші”, “совдепівські” комікси. Як зараз пам’ятаю: Чорнобильські мутанти; підводний човен, що винирює у ванній; ніндзя-чебурашка… І все це оригінально, інколи з вкрапленнями нецунзурщини та збочень… Але від того не менш цікаво… – це вам не якісь суто дитячі творіння про Дональда Дака!..

І ось нещодавно надибав в неті статтю про Мухаметзянова, такого собі чувака з Башкирії, який малював ті комікси. Зараз у нього є власна студія, на якій він робить вже мультфільми, в тому числі кліпи для російських поп-зірок (мабуть всі бачили славнозвісний кліп слащавої Глюкози), а також виступає в ролі режисера фільмів… Але його мальовані історії назавжди лишилися в моїй пам’яті яскравим елементом мого дитинства. Для бажаючих проникнутися: http://www.myxa.tv/html/comics/

Read more