Непоганий був рік! І, може у зв'язку з цієї його "непоганістю", у мене не зовсім гарні передчуття щодо наступного, 2011, року (Ну, знаєте, світла смуга - темна смуга...). Але буду сподіватися, що то лише мої накручені фобії, про які нижче, у щорічному підсумку року, що минає (хоча насправді анкета тупенька і ніяких важливих моментів насправді в ній зазначити не можна - треба буде переробити з наступного року, якщо доживу...). Отже...

подія року - я отримав закордонний паспорт, що є уособленням мого звільнення від статусу призовника, вирішення усіляких проблем з прописками-реєстраціями і т.д.

досягнення року - я тепер і в музичній школі вчуся, і на курси англійської ходжу і навіть вперше за три роки проживання біля басейну, примусив себе підти туди і дізнатися, яким чином можна його відвідувати (Хоча все ж таки з басейном щось не склалося - походив-походив і...)! - Страшна занятой чєлавєк! ...далі »

Це була перша в моєму житті закордонна подорож, якщо не рахувати поїздку до Москви. Польщу я вибрав не тільки тому, що це найближча як територіально, так і ментально, європейська країна, що гарно підходить для початку самостійних подорожей світом. Була ще одна причина...

Фото з сайту onephoto.net

Лютовіска, чи Летовище по-нашому

Колись це місце було українським селом, в якому народилися і жили два моїх діди. ...далі »

Отака от версія загибелі нашої планети за версією Discovery...

І хоч зараз ше не "іюль", але "жара" пробивається день-через-день, а пух (хоча, знову ж таки, не знаю, чи тополиний він...) уже літає. Це почалося сьогодні. Я йшов на роботу і побачив. ...далі »

Твіттера не вистачить, аби злити кудись цей негатив. Стоїш ти ранку на зупинці, спеціально пропускаєш маршрутки, аби сісти, а не стояти: з твоїми 1,99 смикатись в пробці в напівзігнутому стані під натиском чиєїсь дупи - не дуже гарна гімнатиска для шиї і спини. І спеціально сідаєш в маршрутку за двіпідісят, а не дві гривні. І тіки почав читати на кпк'шці свою книгу, як відчуваєш, що хтось так ніжненько тебе похлопує по плечу... ...далі »

Колись я стягнув у Ferike шаблон підсумкових постів до Нового Року і переніс це все діло у середовище україномовних стенделоун-блогів. Прижилося! Вже третій рік підряд я та ще кілька блоггерів роблять підсумки року за цим шаблоном. І хоч на даний момент я чомусь флегматично ставлюся до постінгу продібних речей, все ж, аби підтримати традицію, постарався видусити з себе "Підсумки" і цього разу. Отже... ...далі »

Задумуюсь над тим, чому інколи втрачаю інтерес до певних речей, які, начебто, і становлять моє життя... От чому.. у вас таке буває? Ви обожнюєте їсти борщ, і хотіли б робити це мало не щодня, але чомусь не робите цього, хоч і всі можливості для того є... ?

Наприклад, я обожнюю читати книги, але... раз, і забив на них на пів року... Так само й блог... раніше писав мало не щодня, а зараз якось навіть не тягне...

Мабуть, інколи треба просто дозволити собі відпочити і не паритись з того, що на певному етапі на деякий час ти випадеш з життя..

Але я знаю... десь глибоко в мені, потай від моєї власної свідомості, відбувається переродження. Ні, може це й не гусениця, що перетворюється на прекрасного метелика, але  на процес линьки це точно мабуть має бути схожим.

Мені просто потрібен час щоб остаточно відкинути все старе і непотрібне, визначитись з новими пріоритетами і знову вийти в білий світ. Новим. Іншим. Тим самим...

Це нормально!

That's alright!

Сьогодні наснився абсолютно тупий, але дуже чіткий, кольорий і повний по справжньості відчуттів сон: якийсь мужик на моїх очах (і на очах інших) тупо жорстоко "валить" з пістолета впритул людей. Як на бійні... По черзі. Я, як невільний свідок, не взмозі протидіяти, обираю стратегію "я нічого не помітив" і стараюся звалити з місця події типу так само невимушено, як ніби я дійсно нічого не бачив... Але мене помічають і я стаю втікачем...

Цей реальний страх, який охопив мене у сні примусив полізти у сонник... Краще б я цього не робив... ...далі »

Експромт. Купа багів і все ж, вбив на це учора увесь свій вечір, тому не викласти це позорисько в нет - учорашній вечір "на вітер" )))

Отже, у цьому випуску: )))

як люди записують свої перші підкасти дірки в горлянці ))) "валасатий мікрафон", Гаррі Жеребець і мій шкільний вчитель трудового навчання ні риба, ні мясо акцент на деталі емоція з гітари, або найкраще гітарне соло в Світі як виглядає справжнє прощання по-англійськи )))

Завантажити і послухати цю фігню!

Чекаю нищівної критики та маленької похвали в коментах )))