About Life

Непоганий був рік! І, може у зв’язку з цієї його “непоганістю”, у мене не зовсім гарні передчуття щодо наступного, 2011, року (Ну, знаєте, світла смуга – темна смуга…). Але буду сподіватися, що то лише мої накручені фобії, про які нижче, у щорічному підсумку року, що минає (хоча насправді анкета тупенька і ніяких важливих моментів насправді в ній зазначити не можна – треба буде переробити з наступного року, якщо доживу…). Отже…

подія року – я отримав закордонний паспорт, що є уособленням мого звільнення від статусу призовника, вирішення усіляких проблем з прописками-реєстраціями і т.д.

досягнення року – я тепер і в музичній школі вчуся, і на курси англійської ходжу і навіть вперше за три роки проживання біля басейну, примусив себе підти туди і дізнатися, яким чином можна його відвідувати (Хоча все ж таки з басейном щось не склалося – походив-походив і…)! – Страшна занятой чєлавєк! 🙂 Continue reading Підсумки – 2010

Read more

Це була перша в моєму житті закордонна подорож, якщо не рахувати поїздку до Москви. Польщу я вибрав не тільки тому, що це найближча як територіально, так і ментально, європейська країна, що гарно підходить для початку самостійних подорожей світом. Була ще одна причина…

Фото з сайту onephoto.net

Лютовіска, чи Летовище по-нашому

Колись це місце було українським селом, в якому народилися і жили два моїх діди. Continue reading Генеалогічна експедиція до Польщі

Read more

І хоч зараз ше не “іюль”, але “жара” пробивається день-через-день, а пух (хоча, знову ж таки, не знаю, чи тополиний він…) уже літає. Це почалося сьогодні. Я йшов на роботу і побачив. Continue reading Тополиний пух – портал крізь час…

Read more

Твіттера не вистачить, аби злити кудись цей негатив. Стоїш ти ранку на зупинці, спеціально пропускаєш маршрутки, аби сісти, а не стояти: з твоїми 1,99 смикатись в пробці в напівзігнутому стані під натиском чиєїсь дупи – не дуже гарна гімнатиска для шиї і спини. І спеціально сідаєш в маршрутку за двіпідісят, а не дві гривні. І тіки почав читати на кпк’шці свою книгу, як відчуваєш, що хтось так ніжненько тебе похлопує по плечу… Continue reading Твіттера не вистачить…

Read more

Колись я стягнув у Ferike шаблон підсумкових постів до Нового Року і переніс це все діло у середовище україномовних стенделоун-блогів. Прижилося! Вже третій рік підряд я та ще кілька блоггерів роблять підсумки року за цим шаблоном. І хоч на даний момент я чомусь флегматично ставлюся до постінгу продібних речей, все ж, аби підтримати традицію, постарався видусити з себе “Підсумки” і цього разу. Отже… Continue reading Підсумки – 2009

Read more

Задумуюсь над тим, чому інколи втрачаю інтерес до певних речей, які, начебто, і становлять моє життя… От чому.. у вас таке буває? Ви обожнюєте їсти борщ, і хотіли б робити це мало не щодня, але чомусь не робите цього, хоч і всі можливості для того є… 🙂 ?

Наприклад, я обожнюю читати книги, але… раз, і забив на них на пів року… Так само й блог… раніше писав мало не щодня, а зараз якось навіть не тягне…

Мабуть, інколи треба просто дозволити собі відпочити і не паритись з того, що на певному етапі на деякий час ти випадеш з життя..

Але я знаю… десь глибоко в мені, потай від моєї власної свідомості, відбувається переродження. Ні, може це й не гусениця, що перетворюється на прекрасного метелика, але  на процес линьки це точно мабуть має бути схожим.

Мені просто потрібен час щоб остаточно відкинути все старе і непотрібне, визначитись з новими пріоритетами і знову вийти в білий світ. Новим. Іншим. Тим самим…

Це нормально!

That’s alright!

Read more

Сьогодні наснився абсолютно тупий, але дуже чіткий, кольорий і повний по справжньості відчуттів сон: якийсь мужик на моїх очах (і на очах інших) тупо жорстоко “валить” з пістолета впритул людей. Як на бійні… По черзі. Я, як невільний свідок, не взмозі протидіяти, обираю стратегію “я нічого не помітив” і стараюся звалити з місця події типу так само невимушено, як ніби я дійсно нічого не бачив… Але мене помічають і я стаю втікачем…

Цей реальний страх, який охопив мене у сні примусив полізти у сонник… Краще б я цього не робив… Continue reading Не трактуйте сновидінь!

Read more

Експромт. Купа багів і все ж, вбив на це учора увесь свій вечір, тому не викласти це позорисько в нет – учорашній вечір “на вітер” )))

Отже, у цьому випуску: )))

  • як люди записують свої перші підкасти
  • дірки в горлянці )))
  • “валасатий мікрафон”, Гаррі Жеребець і мій шкільний вчитель трудового навчання
  • ні риба, ні мясо
  • акцент на деталі
  • емоція з гітари, або найкраще гітарне соло в Світі
  • як виглядає справжнє прощання по-англійськи )))

Завантажити і послухати цю фігню!

Чекаю нищівної критики та маленької похвали в коментах )))

Read more

Я згоден, слово незрозуміле, але явище, яке воно означає ви вже, можливо, мали змогу неодноразово спостерігати, або хоча б чули про це. Це коли успішні топ-менеджери кидають перспективну кар’єру і їдуть жити в село; це коли чуваки, начитавшись “Анастасії” Володимира Мегре, створюють родові поселення, а прибічники здорового способу життя – екопоселення.

Дауншифтінг може виражатися по-різному: від простої зміни роботи (з більш перспективної та високооплачуваної до гіршої, зате з меншою відповідальністю та можливістю мати вільний час для самого себе чи своєї сім’ї) до радикальної зміни всього свого способу життя. Але прагення у всіх дауншифтерів одне – жити повноцінним життям, а не присвячувати його кар’єрним гонитвам і на старість зрозуміти, що все було марно: життя прожите безцільно… Continue reading Дауншифтінг: покажи місту середній палець!

Read more