Республіка – 2012. Як це було

З такою назвою фесту хочеться одразу придумати заголовок на кшталт “Республіка Драйву” чи “Республіка Щастя”, але ж нє, то пафосно. Та й взагалі, останнє вже заюзано Казантипом. Тому буде отако. Все, що я встиг наловити в плані вражень.

Нас четверо, і ми з телевізором. Останній організатори фесту обіцяли обміняти на безкоштовний квиток. Десантуємося вже вночі на платформу Кам’янецького вокзалу. Холодно, блін! Зате я ледь стримую либу, коли дізнаємося ціну на таксі. Вантажимо рюкзаки, свої тіла та телевізор в старенький “Москвич” і місто, що спочатку розчарувало своїми стандартними райцентрівськими пейзажами, потихеньку починає оголювати свої ідеально підсвічені принади. Чим ближче до “острова” – старого міста, тим їх більше. Врешті, таксист зупиняється. Далі їхати не можна – історичний заповідник. Можуть оштрафувати. А далі й не треба. Ми вже в казці!

Знайомий знайомого іншого знайомого нас зустрічає, веде в якусь незнайому компанію, яка вже облаштувалась. Я починаю психувати, бо ніч на дворі, дощик моросить, їсти хочеться, намет не ставлений…

Довго навпомацки в темряві вибираю місце, ставлю таки намет, потім допомагаю новачкам, які вперше на фесті і вперше мають ночувати в подібних умовах і не знають що таке кілки. Господарський настрій прогресує і я бігаю туди-сюди, переносячи купу дрів, які напиляли спеціально для наметового містечка, розуміючи, що я не один такий завбачливий красавчік і скоро їх не буде. Ну всьо, можна ідти в місто…

Друга-третя година ночі. Але ми вже веселі і я повністю віддаюся своїм ногам, які ведуть вперед і тільки вперед. Чим далі, тим цікавіше. Я ще ніколи такого не бачив! Повністю пусте, неймовірно гарне, дійсно європейське місто і з, як я вже казав, ідеальною підсвіткою архітектури! Неначе потрапив в декорації якогось фільму! Але ні, це не картонні коробки, і це не мертве місто на кшталт сумновідомої забудови в урочищі Кожум’яки біля Андріївського узвозу!.. Відчувається якийсь дух, і він живий: ось ще пару годин тому тут кипіло життя, і вулиці просякнуті привидами звуків і запахів. А зара всі просто пішли спати, залишивши своє місто мені одному. Я кайфую від цієї психоделіки, не можу наситись цим відчуттям. Але занудні “Пішли вже назад!” з-за спини пробуджують, дратують і злять, повертаючи в реальність.

А далі був ранок, знайомства-знайомства-знайомства, приготування гречки на вогні з невідомими мені людьми і фестиваль, заради якого, як ми думали, ми сюди й приїхали.

Я так, чесно кажучи, і не вкурив, чого цей фест має в дескріпшні слово “Antimoney”. Якось концептуальна складова задумки була погано представлена. Про неї нічого не говорили зі сцени. Може на пресухі, яку я благополучно провтикав?

Загалом, з усіх намічених перфомансів провалилося майже все, окрім головної та денної сцени. Та й ті починали працювати з шаленим запізненням. Ну, ще будинки розмальовували. Але я так і не знайшов ніде в програмі відомостей коли і де це мають робити. Бачив кілька споруд оприходуваних, але невідомо, чи це цього року малювали, чи минулого. Хотілося побачити процес. Але не було в кого спитати, як я не намагався. Хоча деякі знайомі журналісти знайшли кілька об’єктів в процесі. Проте кажуть, що то було аж майже на кордоні міста…

Незважаючи на ці всі ньюанси, я аніскілечки не напрягався і не звинувачував організаторів. Вони хороші ) І я чесно вірю, що вони дуже сильно старалися, просто не вистачило ресурсів і рук. Мені й так було добре! Хоча, деякі люди, які приїздили на конкретні заходи, мабуть трішки засмутилися спочатку. Але решта всього класного і позитивного, що я бачив і пережив тут, мала б усе компенсувати! )

Другий день був самим драйвовим. Субота! Привалив натовп народу і це був день, коли навіть ваш покірний слуга відривався і стрибав під сценою. Я собі таке не часто дозволяю!

Я не приїхав слухати хед-лайнерів. Я впав в транс від Dead Boys Girlfriend (послухавши попердньо записи, ніколи б не подумав, що мені таке може сподобатись), зацінив, як змінилися звучання і стиль Pur:Pur (прівєт гурту Muse, але дійсно було шикарно!), офігів від того, що витворяли на сцені Оркестр Че (Послухайте записи на Вконтакті – нудоття повне! Але їхня енергетика на сцені!.. + психоделічна “тьотінька” зі стетоскопом… вобщєм, є такі гурти, які треба слухати тіки вживу!) і здивувася, що Лос Колорадос вміють грати краще, ніж вони вдають у своїх “сільських” кліпах…

Третій день запам’ятався нарешті дійсно гарною погодою, прогулянками на великах, навмисними зіткненнями на автодромі і катанням на колесі огляду ) Останні намагання надивитись на це прекрасне осіннє місто…

Ну що сказати? Це було чудово! Але вже не буде. Очевидно, що фестиваль вже не вміщається у стінах Кам’янецького замку і йому доведеться змінити локацію. Може це й на краще, може буде ще ліпше! Але я сумуватиму за цима трьома шаленими днями і комбінацією, що вже ніколи не повториться. Осінь. Кам’янець-Подільский. Фестиваль Республіка…

  • Igor

    Чудові фото! Чудово передають настрій фесту!
    На яку камеру знімав?

    • Mixa

      Дякую! Nikon D40 + Геліос 81H

  • Віталіна

    на Республіці була, але хто ви, не знаю. це лист з бажанням сказати, що ваші фото вийшли світлими, набагато теплішими, ніж мені здавалось весь фестиваль, навіть змінили трохи ставлення на те, як я буду його згадувати.
    кілька я копіювала до свого жж з посиланням на "де взяла" )))

    так що просто Дякую, слухайте музику й дихайте легко

    to listen #
    Mojave 3 – Mercy

    • Mixa

      Будь-ласка! І наступного разу можете залишати в коменті посилання на свій ЖЖ, там спеціальне поле є – мені цікаво було б поглянути! 😉

  • Ната

    Так, фестиваль був дійсно неймоварний, не зважаючи ні на що. Твої фото і дійсно випромінюють тепло, як замітила Віталіна… Дивлячись на них – я згадую лише найприємніші моменти. Шкода що ми тоді не поспілкувалися краще… мені здається, ти чудова людина)

  • Гарно фото зроблені!