Покальчук помер
11 Вересень 2008
Я не буду розводити тут тиради про те, яким він був класним письменником і теде. Я любив його не тільки за його романи, від нього просто йшов дух добра. Я скажу так: він просто був класним дядьком!
Вперше і востаннє я його бачив взимку цього року на Руcанівській набережній. Він сидів з якимось хлопчиною на корчі і про щось розмовляв. Попросив сфотографувати їх разом. Пізніше ту фотку він опублікував у .
Пізніше я дізнався, що той хлопчина був вихованцем однієї з колоній для неповнолітніх. Покальчук взяв таку під власну опіку і постійно їздив туди, привозив хлопців у Київ, аби ті побачили інші сторони життя, підтримував морально, допомагав стати на ноги після звільнення...
Тепер у багатьох людей не стало гарного друга і приклада для наслідування... Земля пухом!..
Я не знаю, що ви тут робите, але раз вже так сталося, можливо, ви б хотіли знайти певний мінімум про автора цього інтернет-творіння :) Отже, мене звуть Міха (за паспортом - Михайло), мені 24 роки і я маю купу інтересів, серед яких найбільш чітко проявляються музика (бринькання на всяких гітарах-брабанах і обожнювання Девіда Гілмора), розробка сайтів та охорона Природи (так, я пишу це слово з великої літери!).
12 Вересень 2008 о 14:07
Шкода, що не стало такої великої людини, таких людей в наш час дуже мало.