Ніколи не потрапляйте до лікарні!

Навіть не знаю з чого почати. Це просто злість і безпосрадність. Злість на саму Систему. На цю грьобану державу Вічного Покращення.

Якщо раніше лікарям просто віддячували хто скільки може і чим може (це більш-менш зрозуміло, коли видно, що людина дійсно тобі допомогла і щиро старалася, а про рівень зарплат ми всі знали…), то зараз вам просто кажуть, що близьку вам людину, яку перед цим навіть швидка не хотіла забирати до лікарні для більш точної діагностики (“та всьо там нормально!”), вже везуть на операційний стіл, бо знадобилося невідкладне втручання, а обладнання, за допомогою якого робитимуть операцію начебто в аренді і бла-бла-бла… коротше, вам кажуть, що потрібно буде заплатити стіки-то тисяч гривень. На твою фразу, що в тебе нема зараз таких грошей, просто питають: “То що, хай помирає?”.

Що на таке відповісти? Торгуватися, коли ціна – здоров’я рідної людини?

Тим більше, коли операцією все одно роблять, без будь-чиєї на те згоди (за дозволом до пацієнта вони вже потім підійдуть – в потрібний за процедурою момент не було часу – “потрібно було рятувати життя”), а вже після тактовно нагадують тобі, що треба заплатити і сума обговоренню не підлягає.

А поки триває операція виявляється, що озвучена сума – ще не кінець. Треба окремо купити в аптеці все необхідне для самої операції і анестезії. І заплатити ще чималеньку суму анестезіологу за те, що він зробив укол так, щоб людина не поснула вічним сном чи, як мінімум, почувала себе нормально, прокинувшись. І, звісно, ніяких чеків тобі ніхто не видасть. А лікарняна каса, у яку людина справно платила внески – грубо кажучи, до сраки (бо ясно, що гроші, які з тебе намагаються збити – це не в офіційний фонд лікарні все піде. Заввідділення треба не “аренду” оплатити, а живе бабло в шухлядку…).

І ти не будеш здіймати бучу чи не спробуєш просто не заплатити, відморозившись (що, в приниципі, можливо – офіційно ж тобі все роблять безкоштовно. Скоріше всього, в такому випадку пацієнту просто доведеться витерпіти купу принижень, кілька недбало зроблених уколів і ніхто вночі не прийде поправити подушку чи допомогти слабкому хворому дійти до туалету… І, не дай Боже, потім знову потрапити на швидкій в цю саму лікарню)…

Ти чудово розумієш: проблема не в лікарях, а в самій Системі: коли держава не може забезпечити людям нормальну заробітню платню, не виділяє необхідних коштів на ремонти, технічне і медикаментозне забезпечення, головлікарі і завідучуючі відділеннями самі змушені стати філією держави, а по суті – медичної мафією, завдання яких – збивати бабло, підтримувати все в функціонуючому стані, підмазувати кого треба, роздавати крихти медсестрам і “чорновому” персоналу, а решту вже собі. За відповідальність і майстерну акторську гру. Бо найбільше в цьому всьому дратує якраз те, що всі грають. Завідувач відділення щиро розказує тобі всі ці байки про арендоване суперсучасне обладнання, за яке начебто вона передає гроші якій-то фірмі, менеджемент якої важко розчулити і збити ціну, а ти сидиш і розуміючи киваєш головою, вдаючи, що віриш усій цій хуєті. І ви обоє знаєте, що граєте один перед одним і що все це повна туфта, але такі правила. Оце і дратує найбільше. Оця вся клоунада і невизанченість.

І воно може нічого б: те, що все відбувається у такий спосіб, не виключає, що оперативне втручання дійсно було необхідним, а люди, які все робили – дійсно фахівці і все було зроблено по можливості професійно. Просто все стає подібним до того, як це відбувається у приватних клініках: чисто, акуратно, тепло, тобі посміхаються. І ти платиш дофіга бабла. От тільки лякає в цій схемі те, що за таких умов лікарі перестають бути лікарями. В ситуаціях, де можна робити операцію, а можна й не робити, операцію буде зроблено. Або й взагалі її буде зроблено, коли насправді вона не потрібна. Ніхто нічого не дізнається. Обладнання суперсучасне, тому спайок не видно! Ось вам шрами від розрізу. Що вам ще треба? Якщо ви опинилися в них – вони володарі вашого життя. У вас нема можливості подумати, вибрати, відмовитися. Вони ж рятують ваше життя, їм краще знати, потрібна вам ця термінова операція, чи ні! І це найбільше лякає. А також дратує невизначеність (скільки платити і кому? поділяться вони з медсетрами чи їм треба окремо платити?…) і власне клоунада і “підкилимовість”, про яку я згадував, яка вимотує, тримає у напруженні і від якої хочеться блювати.

Та зробіть вже ви медицину платною! Тоді хоч можна буде знати чого і де чекати, можна буде вимагати якісного надання послуг за свої гроші, буде якась конкуренція між медзакладами і лікарями, буде вибір… І головне, не буде ситуації, коли лікарі самі виставляють ціну за послуги і самі розпоряджаються отриманими за них грошима.

Інакше нас чекає неминучим перетворенням медичних закладів на конвеєр: лікар вже не думає, як вас лікувати і чи потрібно вас лікувати взагалі. Головне – зробити якнайбільше операцій, за які можна збивати бабло. Важко утриматись від спокуси отримати за сьогодні зайві 5-10 штук, коли почуваш себе майже богом! І ви заплатите! На здоров’ї ж не економлять!

Не дай Боже вам потрапити до такої лікарні-конвеєра! Краще вже терпіти погане відношення і умови, приймати на себе агресію роздратованих свинським життям лікарів, але не бачити штучні посмішки і пластикову увагу цинічних м’ясників.

  • Юля Маклюк

    Знайомо… Сподіваюсь, зі здоров*ям у вас там вже краще і ви скоро забудете про цей відстій. Тому, блін, якщо щось серйозне, то і ходиш по приватних чи "по блату".

    • Олександр

      Не дай Бог щось серйозне взагалі(

  • zymova

    так робиться щось страшне. сподіваюсь таки ми дочекаємось медичного страхування.
    ховоріти в Україні не просто дорого, а шкідливо для життя.
    п.с. бажаю швидкого одужання близькій людині

    • Mixa

      Та в тому то й прикол, що ми так і не знаємо, “а бил лі мальчік?”

      Але фіг з ним, всі живі, будемо сподіватися, здорові. Дякую!

  • FireStar

    Теж думаю, що страхування гарний вихід.

  • Віталій

    Ви вказали, що навіть сплачуючи до лікарняної каси – Ви сплачуєте за медикаменти в лікарні.
    Якщо можна – уточніть в якій Ви лікарняній касі. Питання виникло не випадково. Працюючи 10 років в ЛК Полтавщини бачу багато проблем в медицині. Ваш крик душі розумію і підтримую. Але не всі лікарняні каси однакові і вони мають різний механізм компенсації. Хотів би знати де проблем найбільше – можливо зможемо допомогти.
    А Вам здоров'я та не хворіти.

  • @ADryuchilo

    Прочитала так наче б то писав хтось з моїх рідних…Сама опинялась і не раз під скальпелем, і вдячна тим людям які рятували мені життя. Але …
    В першому випадку дуже допомогло те, що мама медсестра, і в районній лікарні було трохи легше. А от коли трапилась ситуація в обласному центрі то мушу сказати помучили добряче…довелося корчитись від болі доки та ж сама мама не кинула всі справи,роботу і не мусила везти гроші бо без них ….ну ви розумієте 🙁 Того, що було в гаманці вистачило на крапельницю знеболювального. Як тільки гроші привезли просто моментально поставили діагноз і повезли в операційну. А в мене ж навіть страховка була, про неї ніхто й чути не хотів, та й не до того (і то взагалі окрема історія).
    От і у мене прокинувся той крик душі…зараз дуже боюся потрапити в лікарню знову…Коли сам починаєш спинатися на ноги вже не хочеться турбувати батьків, а навпаки допомагати. А от понадіятись на медперсонал, бо то їх робота, дуже не просто.
    Недовіра…до всіх…
    В приватному кабінеті зубного, лікування розписують на пів року…бо так передбачує певний наперед продуманий алгоритм…а кожний прийом то копійчина!
    Травматологи змушують ходити на безглузді процедури, коли людина ледь не повзає від болю…
    Терапевти відправляють на рентген і УЗІ ледь не всіх органів, бо це покриває страховка.
    Або й взагалі не бажають оглядати бо ти не на їхньому участку на обліку 🙁

  • @ADryuchilo

    Гінекологи видумують неіснуючі болячки, а потім починається банальна викачка грошей через аналізи,ліки, обстеження…
    А про народжувати я навіть розповідати не хочу, бо стільки тих історій в запасі…
    Всі ці історії не вигадані,деякі сама відчула на власній "шкурі" , більшість переповіли друзі і знайомі, але суть не міняється…Викручуються наші медики як можуть. І якщо платна медицина буде то може й не вберегти, а навіть посилити викачку грошей, бо тоді ж буде все законно!
    Згодна з автором статті – краще не потрапляти в лікарню! Будьте здорові!

  • zenyk

    Дорослішати ніколи не пізно.
    В штики з системою мабуть не доцільно. Голову об стіну не бють. Можна бути трошки розумнішим і більш людянішим. В більшості держ структур (включаючи медичні) є нормальні люди, які стають адекватними якщо з ними нормально говорити. Ціна від того мабуть не стане меншою, але буде більше правди.
    Щодо "виправлень системи", то тут треба дуже добре подумати перед тим як "вибирати кращу".
    Для розширення кругозору – http://healthland.time.com/2013/02/20/what-makes-…
    Для лінивих – операція по видаленню апендициту в США у середньому коштує 13 000 долларів, або 106 000 гривень (сто шість тисяч гривень). Це одна із самих простіших операцій які не вимагають нічого особливого.
    Зато офіційно і з чеками, і якщо не заплатиш, то подадуть в суд, виграють, і колектори будуть не наздвонювати по телефону, а буквально забирати з хати речі на відповідну суму, і все по закону.

    Ми молоді, і нам треба подумати як нормально виправити ситуацію.

    • Хохо, ну ви й порівняли! Америка, де люди а) заробляють зовсім не так б) лікування поркривається страховкою, яку оплачує здебільшого роботодавець, якщо робота у вас нормальна в) сервіс і якість медицини в десятки разів кращі, ніж у нас.

      Ніхто не каже, що нема гарних людей. І ніхто не сумнівається в професійності наших (окремих) лікарів. Я лиш кажу, що лікар не повинен думати про гроші взагалі. Інакше існує великий ризик, що він буде робити не те, що треба. Це не зовсім людяно і трохи цинічно – заганяти бідних людей, яких горе, в кредити (це я не про себе, але надивився за цей час і наслухався історій в палаті).

      Я навпаки агітую, щоб у нас нарешті визнали, що конституція е працює і зрбили медицину платною, щоб без цих всих непонятних муток, від яких нудить. Коли ти не знаєш кому скіки треба дати і чи треба, молиш бога. щоб цього було достатньо і ще й потім лишаєшся без всяких документальних підтверджень. Щоб було просто: прайс – послуги – контроль якості. Все.