Я не вмер. Я готуюсь до змін… [Переродження]

Задумуюсь над тим, чому інколи втрачаю інтерес до певних речей, які, начебто, і становлять моє життя… От чому.. у вас таке буває? Ви обожнюєте їсти борщ, і хотіли б робити це мало не щодня, але чомусь не робите цього, хоч і всі можливості для того є… 🙂 ?

Наприклад, я обожнюю читати книги, але… раз, і забив на них на пів року… Так само й блог… раніше писав мало не щодня, а зараз якось навіть не тягне…

Мабуть, інколи треба просто дозволити собі відпочити і не паритись з того, що на певному етапі на деякий час ти випадеш з життя..

Але я знаю… десь глибоко в мені, потай від моєї власної свідомості, відбувається переродження. Ні, може це й не гусениця, що перетворюється на прекрасного метелика, але  на процес линьки це точно мабуть має бути схожим.

Мені просто потрібен час щоб остаточно відкинути все старе і непотрібне, визначитись з новими пріоритетами і знову вийти в білий світ. Новим. Іншим. Тим самим…

Це нормально!

That’s alright!

  • Мара

    Жизнь – это то, что случается с нами, пока мы строим планы на будущее.

  • А в тебе що кохання невдале трапилось?:)))
    Мине.
    Але от стосовно постописьменництва – я аналогічно, перестав писавти чому. Але переключився на інші блоги:)

  • Та яке там кохання, просто це звичайні життєві цикли. коли від чогось стомлюєшся… Потім прорве знову, мабуть. Буду сподіватися.

  • тоді все буде ок:)