Парадокс Порошенка

Це все дуже неочікувано якось. Пів року тому ні в кого навіть і в думках не було, що наступним президентом України може стати Петро Порошенко, а зараз ситуація виглядає так, що, якщо, дай боже, вибори таки відбудуться, то він матиме дуже великі шанси на перемогу.

І дивина тут власне не лише у цій раптовості і неочікуваності (що, після досвіду з Чорновецьким у Києві і “Свободою” в парламенті, ще раз наочно демонструє як несподівано для всіх нас можуть змінитись політичні еліти), а й у тому, що ця людина не веде ніякої, традиційної для політика, діяльності, обравши стратегію “Інколи краще робити шоколадки, ніж говорити”. Ну а в контексті ситуації на сході, відсутність будь-якої діяльності і заяв майбутнього очільника держави – це ще більш ніж дивно і підозріло.

Парадокс Порошенка

В той же час, навколо його головного конкурента – Юлії Тимошенко,  згустилося стільки провокацій і пропаганди, що, схоже, навіть колишні її прихильники готові повірити у “пропутінського агента” і “злив України” руками її однопартійців, що отримали владу після повалення Режиму Януковича.

Про Тимошенко багато розповідати не треба. Всі знають її погані сторони. Проте з іншого ж боку, така кількість чорнухи на Леді Ю може свідчити про те, що саме вона є найбільш сильним і головним конкурентом усіх крис старої Системи і, можливо навіть, Кремля. Те, що це дійсно сильний вольовий політик, самоціллю якого, на відміну від Януковича, є реалізація не через збагачення, а отримання влади як такої – з цим не посперечаєшся. Які переваги в загрози в цьому – оцінювати кожному самостійно.

При чому обом з кандидатів можна закинути купу тісних зв’язків з неприємними особистостями з минулого (вірніше, Системи, яку ми хочемо відправити у минуле).

Вобщєм, ви розумієте, у мене розрив шаблону. Вперше в житті я не знаю, за кого віддам свій голос. (Голосувати за Ляшка, Богомолець, Гриценка  чи ще когось – курям на сміх.)

Пишу цей пост в момент коли нічого не зрозуміло, що буде з Україною далі. Чи буде вона взагалі (хоча вірю, що все буде ок), чи будуть ті вибори… Такий собі фіксаж цього стану невизначеності перед Майбутнім. Мабуть цікаво буде за пару років, якщо доживемо, перечитати це і подивитися, що з цього всього вийшло.