Ніхто не вірив, що то Яценюк поліз на Twitter, а ж тут прес-секретар Президента офіційно заявила про відкриття акаунту для Ющенка. Бу-га-га! Хоч би бекграунд нормально розташували! Сором!

І ше прикол. Раніше якась розуміна людина вже встигла зареєструвати акаунт під ніком yuschenko, тому нашого Гаранта можна знайти за ніком President_UA.

P.S. Вибори - то не поганий шлях зменшити кількість безробітних, що з'явилися через кризу. Зокрема, скоро усі інтернетманіяки (блоггери та любителі позависати на вконтактє-однокласніках) зможуть непогано заробляти, виконуючи роботу в інтернеті для того чи іншого кандидата. От цікаво, скільки заробляє той чувак, що постить в Твіттер замість Глави Держави хроніки його насиченого життя?

Бліна, товаріщі, а чого коли я ходжу по чужих сайтах, то одразу бачу їхніх ПЧ в блоці гугловського френдконнекту, а коли на свому, то бачу лише тупий надпис

"There are no members yet.
Be the first! "

хоча насправді вже маю з десяток ПЧ... ???

Інколи пробиває і все стає начебто зрозумілим, але від того ситуація напаки, ще більше заплутується...

Чому люди, коли їм добре, не можуть просто бути щасливими тут і зараз? Чому вони завжди починають підключати Минуле і, що ще гірше, невідоме Майбутнє (яке, в принципі, може і не настати... - то навіщо про нього думати наперед?), починають порівнювати, вираховувати варіанти і будувати здогадки типу "А що, якби..." ?...

Ненавиджу!

І що саме гріше, не намагаються навіть приховати цього свого зніяковілого стану невизанченості...

Мене це просто вбиває...

Так ми ніколи не станемо хоч на краплю щасливими. Бо завжди маячитиме перед очима решта світу і людей, можливих невдач, прорахунків і перспектив. Чому б просто не забути про це? Або, принаймні, не спробувати бути чесними з самими собою і прийняти болюче напівмазохістське рішення?...

Сьогодні наснився абсолютно тупий, але дуже чіткий, кольорий і повний по справжньості відчуттів сон: якийсь мужик на моїх очах (і на очах інших) тупо жорстоко "валить" з пістолета впритул людей. Як на бійні... По черзі. Я, як невільний свідок, не взмозі протидіяти, обираю стратегію "я нічого не помітив" і стараюся звалити з місця події типу так само невимушено, як ніби я дійсно нічого не бачив... Але мене помічають і я стаю втікачем...

Цей реальний страх, який охопив мене у сні примусив полізти у сонник... Краще б я цього не робив... ...далі »

Вірніше, намагався зафрендити. На твіттері.  Але я не повірив - мало шолі існує таких приколістів на різних соц мережах, які хочуть побути відомими людьми?! )))

Але, як виявилося, перший пост в його акаунті "Починаю готуватись до виборів" був не стьобом, а свідченням виходу українського виборчого процесу на якісно новий рівень. (Мабуть, досвід США зіграв свою роль...) І інтернет, схоже, відіграватиме на виборах-2010 неабияку роль.

Коротше кажучи, тепер ясно стовідсотково, що пан Арсеній дійсно витрачає свій час на таку лабуду, як спілкування з людьми в інтернеті. Хай навіть не завжди опосередковано (бо він навіть не соромиться прямих оголошень про набір команди і помічників для роботи в інтернеті, зокрема, в соцмережах типу вконтактє чи однаокласнікі.ру), але стовідсотково і сам це робить. І ріспект йому за це. "Політик повинен бути там, де його виборець" - звучить досить логічно. Але все ж, враховуючи кількість українців в Твіттері, це дійсно... знаєте, приємно, коли розумієш, що політики заводять акаунти заради якоїсь тисячки потенційного електорату... Пане Арсенію, вобщєм, Ваш задум спрацював! Працюйте в тому ж дусі! )))

P.S. Для новоявлених прихильників Арсенія Яценюка нашого майбутнього Президента: frontzmin.org

Керуючись принципом "Краще пізно, ніж дуже пізно" ... Їздив я на минулих вихідних до Львова, але третій раз там вже не так цікаво, як перші два ))), тому другий день я там не витримав і звалив у Карпати...

...далі »

Восени для всіх шанувальників Пінк Флойду була велика радість - до нас приїзджала група-клон Australian Pink Floyd Show.

А сьогодні, приїхавши до Льова і, крокуючи о шостій ранку з вокзалу повз місцевий цирк, побачив афішку в традиційному флойдівському стилі. Підходжу, читаю... шось незрозуміле... Off the Wall... в березні.. а шо воно таке?... дивлюсь в неті - ше одна група-клон, які понтуюцця тим шо БіБіСі сказали про них "Possibly the best concert experience you will ever have.". ...далі »

Оскільки я працюю в еколологічній організації, та ще й веб-майстром, то частенько доводиться заглядати на офіційний сайт Мінприроди, який вже два роки не перестає дивувати своєю різноманістністю - що не сторінка, то новий дизайн ))). Хоча, нічого дивного в цьому нема - який дурень за 900 гривень в місяць погодиться підтримувати такий складноструктурований сайт? Відповідь проста: якраз дурень і погодиться, бо нормальний програміст і справжній професіонал за такі гроші працювати не буде. Тож, за кількістю варіантів та спроб реінкарнації головного екологічного сайту можна відстежити наскільки часто у Мінприроди відбувається заміна кадрів ))), а точніше - людини, що відповідає за сайт... )))

Але Мінприроди-мінпридою ))), та від Урядового порталу (в дескріпшні написано: "Єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні") я такого не чекав! Дивіться самі: ...далі »

Експромт. Купа багів і все ж, вбив на це учора увесь свій вечір, тому не викласти це позорисько в нет - учорашній вечір "на вітер" )))

Отже, у цьому випуску: )))

як люди записують свої перші підкасти дірки в горлянці ))) "валасатий мікрафон", Гаррі Жеребець і мій шкільний вчитель трудового навчання ні риба, ні мясо акцент на деталі емоція з гітари, або найкраще гітарне соло в Світі як виглядає справжнє прощання по-англійськи )))

Завантажити і послухати цю фігню!

Чекаю нищівної критики та маленької похвали в коментах )))

По традиції (яку минулого року усі чомусь сприйняли як естафету та ще й приписали авторство ідеї мені, хоча це не так)...

досягнення року - оскільки я вже не студент то я став більш-менш самостійним, сам собі заробляю на все )))
подія року - фестиваль Уніж (головне не знівелювати в майбутньому першопочаткову ідею!)
настрій року - все буде так як ти хочеш! головне - не здаватись! )))
зустріч року - важко сказати...
геморой року - придумування новорічних подарунків знайомим ))) жартую ))) справжнім гємором був черговий переїзд на нову квартиру.
країна року - ми принципіальні ))) Україна!
місто року - Ужгород і, знову ж таки, Тернопіль...
слово року - е-е-ееееее....
подорож року - рідна Херсонщина вздовж і впоперек з Ярком
веб-сервіс року - вкантактє ))) (тіки тепер він ним став для мене, бо лише зараз там почали масово з'являтися ті кого я не проти знайти )
колір року - лакований чорний білий
запах року - шо за тупий пункт!?
новина року - та блін...
ржач року - Черновецький форева!
книга року - все ацтой!
фільм року - див. пункт вище
група року - RPWL
пісня року - Martin Solveig - Jealousy
жах року - коллайдер )))
кафе року - не знаю чи воно відноситься до кафе, але Челентано рулить! Хоча наступного року тре вже буде визначитись дійсно із якимось "своїм" кафе, де залишання чайових не буде лише ознакою вихованості, де мене знатимуть, гарно обслуговуватимуть і де я зможу годинами втикати з ноутбуком і почуватися як вдома )))
напій року - лате
їжа року - солянка
кохання року - бла-бла-бла! ))) ....
транспорт року -  поїзди Укрзалізниці (реально найкомфортніший транспорт з усього, що є в Україні )))  - можна стояти, лежати, сидіти і навіть ходити )
бренд року - Ibanez, Броварська взуттєва фабрика (бо лише вона шиє взуття мого розміру, яке я тепер знаю де можна купити без двох тижнів вишукувань )
антилюдина року -  Ющ+Тимошенко+Черновецький+всі інші дорогі наші наймити у владі
мрія на наступний рік -власний будинок в якомусь селі з барабанною установкою і інтернетом ))) ну, можна ше з якоюсь дівкою )))

Якщо ж взяти в загальному, то я за цей рік багато чого реалізував з того, що давно хотів, але не міг... Проте відчуваю, що в деяких напрямках недопрацював... Лінився. Вобщєм, могло все бути набагато краще. Хоча, можливо просто усьому свій час...

А ще, як мені здається, я навчився приймати серйозні рішення, не бути мягкосердечним, навчився казати "ні" і таке інше... А ще я навчився не боятися робити неправильні вчинки, які раніше собі дозволити  не міг...

З мінусів - у мене зникли "кубіки" на животі ))) замість них у мене тепер небеличке пузіко ))) Треба з цим розібратися і до пляжного сезону повернути все на свої місця )))

А якщо серйозно, то цей рік... він... підвів якусь лінію між моєю юністю та дорослим життям. Я відчуваю, що багато чого вже не повернеться і багато шансів я провтикав... Але майбутнє готує нові сюрпризи, проблеми, вирішення яких принесе нове задоволення від життя...

Тож, побажаю собі і всім тим, хто на мене ображения, бо я не намалював йому банальне поздоровлення на стіні у "вконтактє" ))), щоб у новому році було побільше самореалізації, позитиву і добра навколо!