Буває просять і більш стримано: “Удалите, пожалуйста, снимки” – це здебільшого вихована охорона якихось бізне-структур. В будь-якому разі, думаю, ви стикалися з тим, коли люди були проти, щоб ви фотографували їх чи об’єкт, за який вони відповідають. (Останній раз до мене доколупався десь рік тому міліціонер в метро, хоча метрополітен уже давно не стратегічний об’єкт національної безпеки. Було трішки смішно, особливо враховуючи традицію “понаїхів” фотографуватися на ескалаторі).
А взагалі дивує, звідки в нашого народу ця тяга: забороняти фоткати все, що тіки можна. Безпідставно.
А деякі люди взагалі вважають, що я маю просити в них дозволу сфотографувати їх на вулиці. Ага, а якщо в кадр потрапляє 50 людей, я що, маю у всіх дозволу спитати? Ні, шановні, на вулиці я можу фоткати все, що я бачу. Включно з вами.
Але якщо знаходиться якись кретин, який дуже сильно бажає “засвітити плівку по-хорошому” (бо по-поганому тут уже нічого не вдієш – або бий перший, або втікай) і виглядає так, що він заспокоїться і все владнається після “видалення”, то для таких я придумав лайфхак Continue reading “Я те ща камеру на голову одену! Ты че, не веришь, в натуре?”