Якщо ви хочете весело проводити час та спілкуватися з ровесниками навіть у транспорті, то вам потрібно віднині сідати лише у третій або середній вагон поїзда. Там буде багато молоді! Річ у тім, що київські флеш-мобери оголосили без строковий флеш-моб (що є безпрецендентним випадком в усьому флеш-моб-русі - адже зазвичай акції тривать від кількох секунд до кількох хвилин максимум...) :

"Вы часто ездите в метро, но вам не нравиться, что вокруг вас бабушки и алкаши? Примите участие в новом флешмобе, действующем без ограничения во времени. Теперь заходя в метро просто садитесь в 3 вагон - он теперь объявлен вагоном молодежи. Отныне молодежь будет ездить вместе!"

Тож, якщо бажаєте підтримати акцію, розповсюджуйте цей месседж усіма можливими способами і, можливо, щоденні кілька годин, проведених в метро, перетворяться на яскравий спосіб витрачання часу...

На мій погляд це дуже корисна річ! - Любителі гри на електрогітарі мене зрозуміють. Грати вдома через стандартний підсилювач (30 або 60 Ват) виходить не завжди: незадоволені домочадці або сусіди незабаром попросять вас "прикрити цей клуб". Але практикуватися треба, а якщо вам надумалося позайматися або пограти собі на радість проти ночі, то терзати струни непідключеного стратокастера буде малоцікаво.

Тому я б особисто, не роздумуючи, придбав би собі такий мініатюрний комбік Vox з навушниками. Цей маленький підсилювач, що працює від двох батарей ААА, ви підключаєте до гітари, в підсилювач включаєте навушники і граєте собі на втіху, нікому не заважаючи. Є три різновиди мініатюрного Vox, що імітують звук підсилювачів Marshall (метал) Mesa Boogie (класичний рок) і звук старого Vox AC30, який використовували the Beatles. Коштує міні-підсилювач Vox в районі $70.

cikavo.com

Blog Action Day - це один день на рік, коли блоггери усіх країн, незважаючи на тематику свого блогу, пишуть один-єдиний пост на задану тематику, намагаючись привернути увагу до певної проблеми.

Цього року подія відбуватиметься 15 жовтня. Тема - навколишє середовище та екологія і все, що з цим повязано.

Організатори дають рекомендації тим, чия тематика блогу не зовсім , скажімо так, вписується, до цьогорічної теми Blog Action Day. Так, наприклад, якщо ви пишете про софт, то можна описати кілька програм для компьютерів, що допомагають зберегти навколишнє середовище - економлять енергію при роботі обладнання чи ощадливіше використовують ресурси, наприклад, кількість паперу при друкові. А якщо ваш блог присвячений, скажімо, кулінарії, можна написати про те, яким чином можна зменшити негативний вплив на навколишнє середовище в процесі приготування їжї, і тут діапазон може бути широким - він покупки продуктів з малою кількістю упаковки до застережень ніколи не готувати мясні страви з тварин, що знаходяться під загрозою зникнення...

Але головним принципом є все ж таки відхід від основної тематики блогу і, використовуючи цільову аудиторію Вашого онлайн-ресурсу, привернути увагу до теми, якої ніхто не очікував побачити у Вас.

Отже, для тих хто бажає приєднатися до акції: http://blogactionday.org/ - офіційний сайт акції, де можна зареєструвати свій блог, а також взяти банери для розміщення на сторінках свого ресурсу.

Звичайно, вчителю заборонено застосовувати фізичну силу. Але що робити з подібними виродками? я б їх розстрілював разом з їхніми батьками. І як тут не повірити в ідеї Гітлера щодо чистоти нації ?
Іще мене, як майбутнього педагога цікавить думка - чи правильно поводив себе вчитель? Яким чином він мав діяти?

!!! обычный Беспредел в к_и-и-е-вской школе

А що б ви рекомендували робити з такими кобітами? Здається, тут навіть колонія суворого режиму не допоможе...

В твоих мечт@х, любовь

Tags: педагогічний процес, методика навчання, фізична сила, виховання, виродження нації, жорстокість

З сьогоднішнього дня мій mixa-blog бере участь в конкурсі UA WebStar, тому прошу всіх підтримати, проголосувавши за нього на сторінці
http://blogoreader.org.ua/webstar/best_private.html
(він там ближче до нижньої частини списку... )

Tags: mixa-blog, Ua WebStar, конкурс, рейтинг, голосування

Гурт «Віранда» був утворений 1996 року в рівнинно-горбкуватій місцевості на уранових рудах Кіровоградської області в невеликому населеному, але великому залізничному вузлі м. Помошна. З 1997року «Віранда» базується в м. Києві, звідки й веде свою «альтернативно-підривну» діяльність.

Дипломант фестивалів:
* «Перлини Сезону-1998»
* «Червона Рута-1998»Учасник фестивалів:
* «Білий Звук»(Одеса)
* «Рок-Екзистенція-2005»
* «MuseOn-2005»
* «MuseOn-2006»(Москва)
Виступає в клубах України.

Гурт Склад:
* Володимир Бабушкін - ел. гітара
* Сергій Шкляр - напівакустична гітара, дарбука
* Едуард Дєвочкін - бас-гітара, бек-вокал
* Олександр Жуков - ударні, перкусія
* Андрій Недобора - вокал, тилинка, перкусія

Tags: віранда, український рок

... я розіб'ю свій комп, наб'ю морду першому зустрічному, а потім довго думатиму над темою стартапів-одноденок (мене вже нудить від цього слова!) і врешті, назбиравши грошей, куплю річний акаунт на Flickr. А потім знову довго і нудно збиратиму і переноситиму туди фотки з десятків інших різноманітних сервісів, в тому числі з трьох акаунтів останнього...

Tags: фотохостинг, фото, ненадійність, онлайн-сховища, шоб їх!...

Не пам'ятаю що це за група, знімав фотиком весною на якомусь із фестивалів, здається на "Украбіллі Вибух - 2007", але суть не в тому... Просто це гарний приклад того як із нескладного, але продуманого аранжування отримується по-справжньому драйвовий музон...

Усе забуваю написати міні-пост стосовно моїх поламаних стереотипів про Донеччину. По-перше, ТАМ можна абсолютно спокійнісінько розмовляти українською... По-друге, більшість людей ТАМ розмовляє не російською, а суржиком, що, як це не парадоксально, але набагато ближче і приємніше моїй душі. По-третє, на Донеччині багато переселенців із західних регіонів.
А по-четверте, що там казати про Донеччину, коли ось польські дівчата знають набагато більше українських народних пісень, ніж деякі "патріоти" (в тому числі і я...).

Відео записано під час етнографічної водної експедиції Донечииною та Луганщиною в серпні 2007 року.

Tags: Донеччина, українська мова, російська мова, суржик, етнографія, народні пісні

... Нумерація будинків в Києві абсолютно безпідставна. Адже знайти подекуди якийсь із будинків абсолютно нереально, керуючись лише законами логіки. От пропоную всім бажаючим завдання для нічного квесту: висаджуємо людей на ст. м. Осокорки і даємо завдання знайти вулицю Анни Ахматової, 12 А. Без карти - можна й в людей запитати. І дивимося, що з того вийде. А нічого. Бо, знайшовши вулицю, людина за годину блукань може знайде хіба що будинок номер 14, а потім - 12, але то івже іншої вулиці, що йде перпендикулярно. Переходимо дорогу, і що ми бачимо? Будинок номер 8. Все, приїхали. Місцеві нічого не знають. І дві години катань на велосипеді "вокруг да около" нічого не дали.
Зате побачив першу в Києві (!) велосипедну доріжку, про яку дізнався від Polar_Bird - абсолютно дебільне явище - ні заїзду, ні з'їзду - типова стометрова пішохідна доріжка, от тіки зі знаками, які свідчать про те, що саме ось це вона і є. От тіки незрозуміло хто має по ній їхати і куди?
Врешті, я так нічого і не знайшов...