... я розіб'ю свій комп, наб'ю морду першому зустрічному, а потім довго думатиму над темою стартапів-одноденок (мене вже нудить від цього слова!) і врешті, назбиравши грошей, куплю річний акаунт на . А потім знову довго і нудно збиратиму і переноситиму туди фотки з десятків інших різноманітних сервісів, в тому числі з трьох акаунтів останнього...
Не пам'ятаю що це за група, знімав фотиком весною на якомусь із фестивалів, здається на , але суть не в тому... Просто це гарний приклад того як із нескладного, але продуманого аранжування отримується по-справжньому драйвовий музон...
Усе забуваю написати міні-пост стосовно моїх поламаних стереотипів про Донеччину. По-перше, ТАМ можна абсолютно спокійнісінько розмовляти українською... По-друге, більшість людей ТАМ розмовляє не російською, а суржиком, що, як це не парадоксально, але набагато ближче і приємніше моїй душі. По-третє, на Донеччині багато переселенців із західних регіонів.
А по-четверте, що там казати про Донеччину, коли ось польські дівчата знають набагато більше українських народних пісень, ніж деякі "патріоти" (в тому числі і я...).
Відео записано під час етнографічної водної експедиції Донечииною та Луганщиною в серпні 2007 року.
... Нумерація будинків в Києві абсолютно безпідставна. Адже знайти подекуди якийсь із будинків абсолютно нереально, керуючись лише законами логіки. От пропоную всім бажаючим завдання для нічного квесту: висаджуємо людей на ст. м. Осокорки і даємо завдання знайти вулицю Анни Ахматової, 12 А. Без карти - можна й в людей запитати. І дивимося, що з того вийде. А нічого. Бо, знайшовши вулицю, людина за годину блукань може знайде хіба що будинок номер 14, а потім - 12, але то івже іншої вулиці, що йде перпендикулярно. Переходимо дорогу, і що ми бачимо? Будинок номер 8. Все, приїхали. Місцеві нічого не знають. І дві години катань на велосипеді "вокруг да около" нічого не дали.
Зате побачив першу в Києві (!) велосипедну доріжку, про яку дізнався від - абсолютно дебільне явище - ні заїзду, ні з'їзду - типова стометрова пішохідна доріжка, от тіки зі знаками, які свідчать про те, що саме ось це вона і є. От тіки незрозуміло хто має по ній їхати і куди?
Врешті, я так нічого і не знайшов...
Уже всі мабуть це бачили, але таке гріх не запостити.
Колись, як тільки київський мер Черновецький виграв вибори і ще тривали судові засідання з цього приводу, в прямому ефірі програми "Толока" він зустрічався на "типу дебатах" з мером Харкова - Михайлом Добкіним (на той час теж новообраним). І я там був, сміявся з мімкіки Черновецького, але про Добкіна такого і подумати не міг!
Був там, щоправда, ще один цікавий штріх - той, що на перших секундах потрапляє у кадр в шарфику навколо шиї (не пам'ятаю, який у нього пост в місцевій раді...) - то він справді не соромився матюкатися... але й в ефір його ж ніхто тоді не пускав...
А от тепер ми можемо побачити, яким є насправді обличчя українського політикуму. (Сподіваюсь, хлопці, які це опублікували, ще живі...). А харків'яни мають змогу дізнатися, на кого саме працює місцева влада (там фраза з іменем протеже пана Добкіна чітко звучить з його власних вуст...), хоча вони, певно, і так все знають...
P.S. А я ще раз переконався в можливостях і нтернету. Прийшов на роботу, і тут мені люди з Росії (!) кидають лінк на сторінку з відео, а колега, що проходила поруч, сказала:"О, а ми це сьогодні вже всі бачили...". Уявляю, що твориться в ЖЖ! Коротше, хіт дня!
Отже, маю тепер блог на "чистій" базі без сміття, що повинно якісно позначитися на роботі сайту. Тепер це вже не буде експериментальною платформою для різних плагінів - з їхнім списком я вже більш-менш визанчився. Тепер лише треба деякі, як кажуть, доточити напильником, яби все було українізовано та відповідало моїм побажанням.
І тепер наступний крок - оптимізувати сайдбар до 8 числа, коли розпочнеться голосування в конкурсі , в якому мій блог братиме участь.
Коротше, скоро все має трошки змінитися в плані оформлення дизайну...
А ще я планую прибрати ієрархію в розділах і створити її штучно в новому меню - це має покращити мій рейтинг в пошуківках і кількість зароблених грошей на рекламі. Проте, я не знаю як відреагують ці самі пошуківки на такий хід подій в перші кілька тижнів, доки не відбудеться переіндексація. Мій блог може раптом опинитися в повному дауні (до цього більша частина відвідувачів приходила сюди саме через пошуківки) . І ще цікаво, чи зникнуть пінги? Вони мені вже почали подобатися...
Этот пост особенный - в нем я впервые изменяю своим принципам и пишу на русском. А все для того, чтобы поблагодарить человека из далекого Новосибирска, которого я никогда не видел, но который, тем не менее, потратил несколько часов своего времени для того, чтобы вернуть мой блог к жизни, который я почти убил в результате своих непродуманных действий при апгрейде. Большое человеческое спасибо тебе, !
А если вы хотите не повотрять моих ошибок и не иметь проблем с базами данных, как это было у меня, рекомендую прочитать небольшую 'а .
Я не знаю, що ви тут робите, але раз вже так сталося, можливо, ви б хотіли знайти певний мінімум про автора цього інтернет-творіння :) Отже, мене звуть Міха (за паспортом - Михайло), мені 23 роки і я маю купу інтересів, серед яких найбільш чітко проявляються музика (бринькання на всяких гітарах-брабанах і обожнювання Девіда Гілмора), розробка сайтів та охорона Природи (так, я пишу це слово з великої літери!). А ще я люблю фотографувати, кататися на велику, мандрувати Україною, відвідуючии якомога більше фестів та сейшнів, розробляти план втечі з Києва, мріючи про власний будиночок десь в глухому місці, де є інтренет :) і (інколи) писати до цього блогу :)