Нове життя

Не знаю, що на мене найшло, але це певно один з тих рідкісних моментів, які тривають геть недовго (день, місяць, пів року?) і я можу навіть обдумати все і підготуватися як слід. Мені випав шанс. Шанс спробувати пожити життям того, іншого Міхи, із паралельного простору.

Коли розумієш, що в тебе нема нікого, з ким би хотілося чи моглося просто поговорити, кого б ти міг назвати другом; коли на роботі вже повністю перегорів; коли старі захоплення і зацікавлення вичерпали себе… – ти розумієш: ось вона, свобода! Тут і зараз нема абсолютно нічого важливого і суттєвого для тебе. Такого, що тримало б. Абсолютно все одно, що буде завтра: я готовий починати все з початку. Але ця свобода не дає радості, поки ти відчуваєш, як вона витає над тобою, а ти намагаєшся вдавати, що все по-старому.

І оце думаю, а що якщо дійсно…? Змінити номер телефона, повідомивши новий лише батькам, заблокувати всі профілі в соцмережах, убити свій скайп, викинути рештки речей і поїхати кудись. Ні, я вже розумію, що жити самому десь в лісі чи навіть в селі я не зможу. Вже надто я люблю людей і щоб щось відбувалося навколо. Але ж можна все змінити і так, просто ВСЕ змінивши. Місце, людей, роботу. І не спокушатися зазирати у старий світ. Мене нема! Ну хоча б на рік отак пожити! Та це ж книгу можна написати, просто ведучи щоденник! Маленьке життя з самого зародження! Як все розвиватиметься: нові знайомства, події… Чи вдасться прорватися привидам минулого? І саме цікаве – чи не стане мені байдуже на того Міху в сусідній реальності, який зараз оце пише ці рядки? Життя, воно все одно моє. Триватиме. І щось та й принесе. Чи не захочу я залишитися і далі жити тим, іншим життям?

  • Цікава ідея!

  • " Але ця свобода не дає радості" – правильно! Свобода радості не дає, люди лише вдають що прагнуть свободи а насправді вони кайфують від свого рабства. От взяти бродячого пса, йому та свобода не потрібна якщо він немає чого їсти, він би зрадістю обміняв свою свободу на приємний ошейник і дерев'яну будку у господаря, от люди поводяться аналогічно.
    Рабство на роботі, рабство в інтернеті, рабство в сім'ї. Люди в підсвідомості садомозахісти, їх подобається залежати від інших речей але не всі це визнають.