Напередодні

Колись я страждав на синдром “ідеалізму” – до Нового року слід було добряче підготуватися, а 1 січня обов’язково почати “нове” життя…
Зара, слава Богу, такого вже немає…
Я йду в Новий рік з неприбраною кімнатою, з недоробленими справами, маленькими боргами, нерозсортованими букмарками, нерозкладеними по-поличках мріями і без усіляких одібцянок самому собі. Бо я зрозумів: свято НР – символічне і деякі сприймають його занадто перебільшено, а кожен день нашого життя – це саме по собі маленький етап, маленькие життя, і він дає право починати нове життя щоранку, щогодини, щосекунди…
Тож, коли питимите шампанське, давайте загадаємо бажання – щоб кожен день нашого життя був святковим і сприймався так само, як цей день – 31 грудня 2007 року – коли ми усі разом переходимо в новий етап нашого життя…. З Новим роком усіх!
 P.S. Цей пост опубліковано автоматично за датою, я написав його наперед, а сам зара певно вже у маршрутці в напрямі Нового року, який я святкуватиму у м. Каневі…