Сьогодні відбувся мій четвертий виїзд на авто по місту Києву в якості водія. Я вже не радів від сотні кілометрів на спідометрі, як це було першого разу (правда, то було на трасі за межами Києва і виявилося, що сто кілометрів всередині авто - не так страшно, як зовні…), я не роз’їзджав по місту на затянутому ручнику, як це було другого разу (причому доїхав абсолютно нормально тоді

), і майже не забував вмикати поворотники, як це було усі три попередні рази. А головне, я навіть вжикався туди-сюди в пробці на Кільцевій і об’їхав усе місто, опинившись аж у Броварах.
Ніяк не вдається знайти і купити наклейку з буквою “У” - мовляв, тримайтеся від мене подалі і не робіть мені приколів, бо я ще не здатен адекватно реагувати на ваші випади. А випадів вистачає. Бо, навіть якщо ти їздиш за правилами, в Києві це тебе ні від чого не рятує - підрізають усі, кому не ліньки. Я ж підрізаю через власне невміння: досить важко мені поки що  реально оцінити відстань до автівок позаду, дивлячись у бокове дзеркало… І перестроїтися в досить щільному потоці машин без адреналіну не виходить…  А ще я виявив цікаву фішку - такий собі момент невидимості: ось ти бачиш авто позаду, а потім раз - його нема, і через секунду воно вже пролітає повз твоє бокове вікно… Стьромно, коротше…
А ще є така тупа фішка, як смуги, що не мають права їхати прямо - тільки повертати. Це одразу за Московським мостом в лівобережній частині міста майже на кожному світлофорі. А просікти цей факт можна лише вже в зоні видимості світлофору і знаку зі стрілочкою. І от якщо ти не вмієш швидко перестроїтися і затусуватися в щільний правий ряд - чекай фафакань у спину або порушуй правила! Не знаю, як люди, що впереше в Києві на авто взагалі їздять - мабуть сімома потами заливаються…

Tags: авто, водіння, пробки