Віртуальна реальність вже тут

Знаєте, коли задумуєшся про життя і про смерть, то один з факторів, який дуже сильно примушує мене хотіти жити і берегти себе – це наше майбутнє. Якщо яувити що я і мої ровесники зможуть дожити до 2050 року, то скільки всього цікавого ми зможемо побачити!

Якщо не почнеться якась 3-тя Світова або не станеться якось катаклізму, то я, очевидно, ше втсигну побувати в космосі, політати на скайкарах, записати свою підсвідомість на відео і потім переглядати свої сни в реалі, полазити голографічною копією Голосіївського лісу і всяке таке 🙂

Хоча, якщо згадати, про що писав “Юнный техник”в 80-х роках стосовно 2000-го року, то… розчарування… нічого цього не сталося, хоча, з іншого боку, сталося багато чого такого, про що тоді навіть і не мріяли. І якось так цікаво нові технології вплітаються в наше життя. Не радикально, але дуже швидко. В селах як не було асфальту, так і нема, зате є мобільний зв’язок 🙂

І саме спостерігання цих змін, це і є кайф. Так само як було по кайфу мабуть в минулому столітті перетворювати дикий степ на цілину і бачити як на місці непролазного сибірського лісу за короткі терміни виростають міста…

І, поки у декого з нас вдома ще лишаюцця старі дискові телефони, нові технології підкрадаються з тилу…

Нещодавно Hip писав про одну з таких. Я експериментував. Вийшло. Але чи то на моєму ноуті відяха слабка, чи то нет повільний для таких фішок… вобщєм, все вийшло як при уповільненій зйомці, тому я не відважився викладати відео власних експериментів.

А тут нещодавно зайшов на сайт акції “Година Землі”, а там та сама фігня:

Хочете спробувати?

Вобщєм, майбутнє вже тут! 🙂 … Далі цікавіше!