А ви знаєте що таке ложемєнт?

Музей ракетних військ
А ви знаєте що таке ложемєнт? 🙂

Музей ракетних військ
Підказка… Нічого не нагадує?

Музей ракетних військ
А так нічого в голову не приходить? Ну ладно. Ложемент – це місце кріплення опор чи фіксаторів при транспортуванні… ракети.

Коротше, є на межі Кіровоградської і Миколаївської областей (колись) суперсекретний об’єкт, від якого залежало життя людей на планеті. Нині це просто музей ракетних військ. Отам я й побував минулими вихідними, задовільнивши свій потяг до індастріел- та апокапліптичних штучок…

Музей ракетних військ
На подвір’ї музею розташовано різні типи ракет, що мали нести боєвий заряд на різні відстані. Від кількох тисяч кілометрів, як ця…

Музей ракетних військ
…так і такі, що могли вийти у відкритий Космос і досягти будь-якої точки земної поверхні…

Музей ракетних військ
Це знамети ракета СС або, як ще її називають, “Сатана”

Музей ракетних військ
А це неформальний талісман музею і улюбленець відвідувачів, песик на імя Ракета (насправді я не знаю, як його звуть, але всі відвідувачі миттю придумували називати його саме так. Людська психологія проста як 2+2…)

Музей ракетних військ
Та за двожиною він дійсно схожий на СС 🙂

Музей ракетних військ
На вулиці ще багато всякого-цікавого…

Музей ракетних військ
 

Музей ракетних військ
 

Музей ракетних військ
 

Музей ракетних військ
І навіть смітники тут стилізовані…

Музей ракетних військ
А в двигунах ракет, що так і не виконали своє стратегічне призначення тепер живуть пташки…

Музей ракетних військ
Невдовзі почалася екскурсія, яку проводив цікавий мужик-військовий, схожий, як зовнішньо, так і голосом, на актора Федора Бондарчука

Музей ракетних військ
І нам показали все, що лишилось від пускових центрів…

Музей ракетних військ
І ось вона, “червона” кнопка!.. Зверніть увагу на заклеєні надписи на панелях. Цікаво, чому так? Вже ж таємниці нема ніякої. Чи там написано “Стєрєть Амэріку н..”? 🙂

Музей ракетних військ
Показали як виглядає в розрізі шахта з командним пунктом…

Музей ракетних військ
…Житловий відстік…

Музей ракетних військ
Командний пункт у шахті встановлений на спеціальній підвісці і під час атаки у вояків був шанс лишитись живими. Якщо встигнути пристегнути ремені 🙂

Музей ракетних військ
А потім почалось саме цікаве. Нас повели в єдину повністю уцілілу (після позбавлення Україною ядерного статусу) шахту з командним пунктом…

Музей ракетних військ
Кількасот метрів підземеллям і ось, те, що ми бачили на макеті, відкрилося перед нами “вживу”!

Музей ракетних військ
Шахта розрахована була на одночасне перебування максимум 5-6 чоловік “нажиматєлєй на кнопку”, тому коли вся наша група з двох десятків людей завалила туди, стало трохи тіснувато…

Музей ракетних військ
Але в самий низ шахти, до командного пункту, спукали по кілька осіб на ліфті, в якому висить телефон зі списком 12 абонентів, серед яких числиться і місцева сауна ))) Я був здивований, що в такому місці знайшли місце для прапора. Невідомо хто (працівники музею чи вояки в першій половині 90-х?) “приколовся” і замість оригінального серпа з молотом втулили тризуб… o_O

Музей ракетних військ
А потім нас знову повели на вулицю. Показали і розказали як здійснювалося життєзабезпечення шахти повітрям і іншим. А також систему охорони периметру бази. (Правда, датчики руху в землі видно не було 🙂 )

Музей ракетних військ
Якби ви випадково потрапили на базу (і в процесі вас не убило струмом), то електронна система мала миттю виявити ваше точне місцезнаходження, подати сигнал, розвернути оцю болванку у ваш бік, а солдатики в ній уже б придумали що з вами робити…

Музей ракетних військ
Бункер, в якому здійснювалося чергування по охороні периметру

Музей ракетних військ
Потім нам показали купу всяких величезних машин, які возили ці командні пункти і ракети та опускали їх до шахти

Музей ракетних військ
І, ось вона, пані Боєголовка. 200 Хіросім в компактному розмірі

Музей ракетних військ
Кришка пускової шахти, яка мала піднятися, не зважаючи на 120 тон ваги, за 8 секунд…

Музей ракетних військ
І не повністю залита бетоном пускова шахта…

А взагалі, я ще багато чого всякого цікавого не розказав. Про тони льоду у шахтах, про те, як перевозили ракети, про парафін і нейтронне випромінювання… А атмосферу перебування у шахті не передати на словах і особливо фотками… Тому, кому цікаво, вивчайте сайт (несподівано якісний + багато панорам!) www.rvsn.com.ua і впєрьод!

P.S. Добре, що все так закінчилося… (Закінчилося?) Маю на увазі гонку озброєнь…

  • weber

    Ммм цікаво, гарні фото. От би самому колись відвідати.

  • дуже-дуже цікаво =)

  • Ех, стільки “добра” просрали…
    За статтю +1, дійсно дуже гарні фотки!

  • Велич, звісно, жахливо моторошна – як згадати чи уявити собі дію та наслідки тієї “200 хиросим”. Але все одно якось… шкода. Ні, не самої величі великодержавної: “отсєль грозіть ми будєм швєдам!” (к) – а от усього того технічного, яке наразі вже непридатне до свого прямого застосування. То просто у меня ставлення до техніки таке: моторошно, але яка ж техніка! А техніку мені шкода.

    Я все збираюся батька звозити – він у мене заправником на такій служив десь у Казахстані чи бо зна де, навіть і не знаю. Мабуть добре йому буде молодість згадати – чи навпаки за “все просрали!” зажуриться – як гадаєте?

    • Та ну, ту техніку (маю на увазі саме техніку, а не ракети) всеодно довелося б мордернізувати (достатньо подивтися на пульти), а в нашої держави фіг би знайшлися гроші. Зважаючи на те, що зара солдатів годувати немає чим, страшно подумати що могло б статися, якби ми не роззброїлися…

      А напрацювання ж даремно не пройшли – ті ж технології пішли в космічну сферу і побут…

  • Pingback: Підсумки – 2009 | Mixa-Blog()