Крейзі
03.07.2008
Тіки шо якийсь мужик не пускав мене в під’їзд, де знаходиться мій офіс, мотивуючи це тим, шо він мене тут не бачив, я ту не живу і взагалі я не громадянин України…
Корочє, довелося кричати у вікно колегам, аби ті “викликали міліцію”. Врешті, через пару хвилин чувака попустило і він почав кудись валити, я запропонував йому почекати все ж на міліцію і вияснити, хто ж тут насправді не громадянин України, на що чувак відповів в дусі, шо в нього нема часу і що, знову ж таки, я не громадянин України і повинен забратися звідси разом з міліцією, яка теж складається не з громадян України…
Оце сиджу і думаю, шо наступного разу якщо він таке витворятиме мені вже доведеться застосовувати силу, а оскільки в чувака явно контакти з головою погані, то справа ця дуже ризикована – хто його зна шо там в нього в руці може з’явитися…
Обговорювали інциндент з колегами, так аж страшно стало. Кожен на протязі недавнього часу зустрічався з подібними випадками – он учора, кажуть, в метро якийсь чувак горланив про те, шо “воэнком, дай мені автомат, я всіх постріляю!”. І шо саме страшне, на таких людей ніхто не звертає уваги, а завтра вони десь таки дістануть автомат і розрахуються за несприйняття своєї особистості…
А наша “бідна” держава, чиновники якої вже не мають де будувати дорогущі особняки, виписує божевільних соціально небезпечних людей з психушок, бо грошей на утримання нема – в офшорах на Кіпрі…
Tweet