Как я рад :) ! [12 днів моєї відсутності]

Знову опинитися в Києві!.. І хоч відпочив я гарненько, але навіть від гарного вдпочинку колись можна втомитися, тож хочеться драйву, не сидіти на місці, щось робити, вирішувати… – хай навіть це будуть проблеми! А так, проблеми… Дивне відчутття чогось поганого постійно переслідувало мене в останні дні мого відпочинку на Донеччині – звязку зі світом майже не мав: і шо ж там на роботі?, чи не вигнали мене з універу за до цих пір не зданий звіт по літній практиці:)?, чи не хакнув хто бува мого сайту чи якогось із сайтів, що я підтримую?….спам-коментарі… і все таке…
Тож, у мене зара є чим зайнятися! Розгебсти б пошту, доробити невиконане і кинуте напризволяще по роботі, розібратися з універом (ще ж пів року і я магістом стану, як не крути! (знову ж таки, якщо все буде добре…), в ГуглРідер взагалі заглядати боюся (і що ви там понаписували в своїх блогах-журналах за увесь цей час?), привести себе в порядок врешті-решт!…
Тож, потихеньку оклигаюся, поврнувшись до суворо-драйвової київської дійсності і незабаром відгрохаю кілька постів про свій відпочинок:
– про мою першу рафтинг-експедицію на байдарках (з купою фоток)
– про те, якою ж мовою насправді розмовляють на Донеччині
– про відстійне місто Луганськ
– про МУЗЕЙ ЖЕРТВ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, в якому мені довелося побувати через кілька днів після його відкриття в тому ж таки Луганську
– … ну і може ще щось пригадаю…

Tags: життя, відпочинок, відпустковий синдром, повернення у старе русло