Фільм “Адмірал”, УПА та подвійні стандарти історії

Учора випадково натрапив на передачу про винищення царської сім’ї Романових. Шокуючі факти… А сьогодні, знову ж таки, випадково вибрав для перегляду фільм “Адмірал”. І враження від нього настільки сильні, що я зараз, о другій ночі, замість того аби лягти спати, стараюсь викласти думки, що рояться в голові, породжені фільмом…

Фільм афігєнний! Ріспект російському кінематографу! Але ще він має глибоке підгрунтя для роздумів та порівнянь на історичну тематику…

Росія – дивна країна. Взявши собі в якості головної мелодії країни гімн неіснуючої на даний момент держави та герб колишньої імперії, вона продовжує пропагувати подвійні стандарти. Являючись правонаступницею Радянського Союзу, ця держава, в якій товариш Сталін й понині займає найвищий рентинг серед населення, в той же час намагається відродити свою імперську славу…

Не буду стверджувати що даний фільм є засобом пропаганди. Але дивно якось… Може це просто прояв демократії. Але я такого не чекав! У фільмі зображується історія боротьби прихильників дореволюційної влади з загонами “червоних”. Братовбивча війна. І так звані “білі” у цьому фільмі зображуються як мученики, герої, істинні патріоти російської землі та носії рідної віри і традицій. “Червоні” ж, навпаки, зображуються як бидло-загарбники та нелюди…

Замислюючись над шокуючою правдою фільму та варварською і тваринною людською природою, не можу не прогнати з голови аналогій з такою ж обороною рідної землі, віри та традицій, але в українському ракурсі. Хоча я колись і обідцяв сам собі не повертатися до цієї теми та не брати участі в дискусіях… Маю на увазі, звісно ж, УПА. Якщо навіть Росія може дозволити собі визнати історичну правду і факт того, що кожен захищає свою Батьківщину ( в даному випадку Росію царської доби та Росію Радянську ), і з кожної сторони були люди, які свято вірили в шляхетність своєї боротьби та вмирали дійсно за Свою Рідну Землю та за Ідею, то чому в нас не можуть зрозуміти логіку дій повстанців, для яких що Червона армія, що німці – загарбники? Бо й ті і інші були такими насправді…

Хоча, мабуть просто не прийшов ще час, аби історія сама все розставила по своїх місцях, як у випадку з подіями фільму “Адмірал”. Ще живі ветерани УПА, і, мабуть, все станеться лише тоді, коли пройдуть кілька десятків років, як жодного з них не стане… І тоді ми  почнемо знімати фільми, в якій показуватимемо правду. Хоч і двосторонню, але правду. Хай навіть вона буде не ідеальною, як і саме життя…