Я згоден, слово незрозуміле, але явище, яке воно означає ви вже, можливо, мали змогу неодноразово спостерігати, або хоча б чули про це. Це коли успішні топ-менеджери кидають перспективну кар’єру і їдуть жити в село; це коли чуваки, начитавшись “Анастасії” Володимира Мегре, створюють родові поселення, а прибічники здорового способу життя – екопоселення.
Дауншифтінг може виражатися по-різному: від простої зміни роботи (з більш перспективної та високооплачуваної до гіршої, зате з меншою відповідальністю та можливістю мати вільний час для самого себе чи своєї сім’ї) до радикальної зміни всього свого способу життя. Але прагення у всіх дауншифтерів одне – жити повноцінним життям, а не присвячувати його кар’єрним гонитвам і на старість зрозуміти, що все було марно: життя прожите безцільно…
Мотиви теж можуть бути різні. В першу чергу, це відсутність вільного часу для отримання насолоди від життя та самореалізації, нестача часу для спілкування з сім’єю, надмірний темп міського життя, банальні “пробки” на дорогах, погане середовище для існування у місті та бажання жити в екологічно чистому ландшафті…
Особисто для мене такими мотивами є:
а) прагнення бути поближчим до природи
б) неможливість придбання житла у місті плюс те, що я не сприймаю бетонну коробку за житло і ніколи не зможу назвати її домом (бо дім – це будинок, де ви сам господар, а не те, де над вами і під вами живуть ще якісь люди та де ви залежите від них та комунальних служб і багатьох інших факторів…).
Негативні сторони. Так, вони є. Головні – це робота в селі та спілкування. Тепер по черзі по кожному пункту.
Уже зараз в інтернеті активно обговорюються ідеї створення так званих it-поселень, фактично, поселень людей, які більшість часу працюють за компютером та можуть працювати на відстані: програмісти, дизайнери, перекладачі тощо. Тож не проблема разом зкинутися і зробити нормальну точку доступу до інтернету для всього поселення. Я маю два приклади людей, з якими я особисто знайомий, що живуть у селі (один з них взагалі в лісі) і при цьому працюють, заробляючи непогані гроші. Один з них представник громадської організації, інший – художник-дизайнер і скульптор в одній особі.
Інше річ – спілкування. В селі не так багато людей, як у місті і в театр там зазвичай не сходиш у п’ятницю… Але фішка в тому, що якщо звалювати в село не самому, а якраз цілою групою – поселенням, то не проблема разом організувати і дозвілля. Можна підняти тему відновлення діяльності сільського клубу і проводити там разом якісь цікаві заходи, можна просто збиратися по-черзі у когось вдома і влаштовувати що завгодно – від традиційних українських вечорниць, що допоможе вивчати свої рідні традиції (якраз на такі мене запросили нещодавно – побуваю – розкажу) до якихось it-тусовок, коли в гості приїзджатимуть знайомі з міста (вони будуть раді подихати свіжим повітрям, а ви – екшну і спілкуванню). Можливо, серед вас чи ваших знайомих виявляться музиканти, поети, художники!… Головне – це креатив в голові, а з ним можна внести багато нових способів проводження часу в традиційний сільський побут. Можна навіть корінних жителів залучати – може вийти досить непогано!
Те ж саме стосується проблем побуту. Якщо ви переїзджаєте в село самостійно, то досить важко вирішити традиційні проблеми з водопостачанням, опаленням, дорогами тощо. А уявіть якщо проблему комунікацій вирішувати величезною громадою, з розподіленням обов’язків і теде! Вийде набагато легше, швидше, дешевше і, головне, ефективніше!
Коротше кажучи, усі хто дійсно готовий на протязі 2009-2010 років звалити в село з мінімальними фінансовими інвестиціями (на даний момент я розраховую реалізувати свої наміри за 5-10 тисяч зелених) – скидайте мені свої е-мейли, потім я запрошу всіх в закриту групу до обговорення можливих варіантів та стратегій.
Для тих, кого я ще не переконав, або просто кому стало цікаво, кілька цікавих лінків в інтернеті:
Дауншифтинг в Википедии
Дауншифтинг в России
IT-деревня или просто дауншифтинг
Дауншифтинг – путь к счастью или побег от реальной жизни?
Дауншифтинг – как бросить работу и отдыхать вечно