Чи вважати 9 травня святом?

На ці думки наштовхнув мене один класний чувак (який зараз певно сидить з ноутом на даху свого будинку, дивиться на місто, курить індійські цигарки і юзає сусідський незапаролений вай-фай 🙂 ), який, одразу скажу, ніфіга не націоналіст…

Так от, якщо подивитися на все з точки зору якогось гуцула, який собі мирно там пас овець, обробляв землю (чи чим вони там займаються) і нікого не чіпав… тут він дізнається, що тепер він живе в Союзі. У нього відбирають землю, його родичів засилають до Сибіру, а потім ше й примушують воювати за цей державний лад.

І чи визволитель гвалтує власний народ, чи відбирає у нього всю їжу, чи вбиває власних вояків? Чи кидає їх на гарматне мясо? Німці так робили зі своїм народом під час бойових дій? Німці розстрілювали власних солдатів?

Тож питання, як висловився мій товариш в тому, чи дійсно можна вважати визовлителем загарбника, який переміг іншого загарбника? Чи можна присвоювати статус визволителя загарбнику, який просто вбив менше людей, ніж інший?

P.S. Одразу скажу, що я недаремно привів приклад гуцула, бо люди в різних регіонах малли різні погляди на те, в якій країні вони живуть. Я не звинувачую людей, я звинувачую тодішню державу і устрій, бо вбивали не солдати (адже, скажімо, ті ж українці зі східної України, маючи зовсім інше виховання та погляди, дійсно воювали за свою країну – іншої в них не було, на жаль…), а вбивав Сталін.

А я дякую тим ветеранам Радянської Армії, дякую ветеранам УПА, які в військових умовах не переставали бути людьми і боролися, хоч і кожен за свою, країну…

  • lady

    вважатиму. бо:
    1. мої діди воювали в Червоній Армії як звичайні рядові солдати і захищали мою країну (Україну) та мою сім’ю. отже, народилась я на цей світ завдяки їм.
    2. якби не ця війна то народ такби і не заворушився, і зрештою не було б зараз незаледної України. отже, звільнившись від одного ворога із заходу, почали нарешті звільнятись і від ворога північного…чи то східного (воно ж падло скрізь було)
    p.s. як раз на сході України в армію примусово гнали…а гуцули в УПА добровільно йшли.

  • curlyfoxy

    Вся Європа чомусь не задається таким питанням, чи вважати День Перемоги святом, і його святкує. Бо дійсно перемогли страшного ворога, в якого апетити були пострашніші, ніж свого часу у наполеона. А ми чомусь переживаємо, свято це, чи ні.

    Ви згадайте краще, яку теорію несли фашисти зі своєю війною. Так, вони не вбивали власний німецький народ, бо боролися за чистоту арійської нації. Але мешканців своєї країни, які не були німцями, вони вбивали. І гуцул з прикладу мирно пас овець лише до початку другої світової, спочатку по пасовиськах пройшли німці, а вже потім радянські війська. і спочатку він опинився в німецькому протектораті, а потім вже в СРСР. спокійного життя однаково б не було, що там, що там.

  • Nik

    ЧТо демократ хренов – ссышь мои комменты оставлять?

  • Nik, я так поступаю со всеми спаммерами, которые указывают ложную электронку и ставят ссылку на рекламные говносайты. Это – единственное исключение для того, чтобы дать тебе ответ. Будешь писать как человек – будут твои комменты, тогда и подискутируем.

  • Тарас

    А для мене і моєї родини – це день, коли пішов жорстокий окупант, а прийшов – жорстокий і підступний. Радянська система хоч і принесла відносний мир, але разом з тим принесла моральний і духовний занепад Україні. Моя родина постраждала добряче як від фашистів так і від совітів. Моя бабця (вона з Рогатина на Івано-Франківщині) каже: “Були поляки – було зле, були німці – було зле, але як прийшли совіти – то ще так зле не було ні при поляках, ні при німцях”. Її першого чоловіка розстріляли фашисти бо він був сотником УПА, родину її другого чоловіка (родину мого діда) совіти вивезли десь під Магадан за те що його старший брат потрапив до СС-Галичина (українці обмануті фашиською пропагандою). Дід мій був наймолодший у сім’ї і йому пощастило втекти і залишитись на Україні.
    То де тут свято? Це день, коли треба задуматись чи не потрапили ми в якусь новітню окупацію, чи не втратили ми знову своєї незалежності. Україна здобула перемогу не 9 травня 1945, а значно пізніше – 24 серпня 1991 року. Оце справжнє свято!!!!