Все разом

Колись був у мене пост на тему “Чисто не там де прибирають, а там де стоять смітники!”. Так от, поцікавившись темою більш глибоко, я виявив, що проблема відсутності смітників криється у власниках чисельних кіосків, магазинів та інших закладів які, беручи в аренду певну ділянку під торговий об’єкт, зобов’язуються підтримувати чистоту на прилеглій території. Чого вони, звісно, не роблять: ідеш по одній з центральних вулиць міста сто метрів, двісті, триста… навколо купа бутіків, шмутіків і… жодного смітника!

А вас мучить совість викинути папірець? Забийте! Кидайте! І поближче до гламурного “шопу”! Може хоч так до них дійде, що непрестижно таким шанованим магазину мати купу хламу біля порогу, а їхні гламурні менеджери вкурять, що легше поставити смітник. Клин клином, бидлоту – бидло-вчинками…

Read more

Колеги їздили до Польщі, розказують, що вони там побачили цікавого:

“Доліна Стругу” – це така асоціація активістів, які на початку 1990-х рр. з нуля підняли з десяток сіл в долині р. Струг (Польща). А також це власне така локальна територія з такою ж назвою. Я про це привіз десь фільм на диску і брошуру. Починалося все з того стану як зараз наші села – немає доріг, роботи, телефону, шкіл, усе валиться. Місцеві жителі всі домовилися, взяли кредити, скинулися і побудували для початку телефонну станцію, яка дала перші прибутки. Потім побудували власний завод мінеральної води, розвинули екотуризм, екологічно збалансоване сільське господарство, освіту, зберігають Continue reading Долина Стругу: самі собі

Read more

Мене просили розказувати, як ТАМ погано, як ТАМ багато всякого наркоманського зброду, гопоти, як ТАМ крадуть речі і можуть побити, яка ТАМ брудна вода і яке ТАМ в принципі погане місце для відпочинку…

Я навіть думав, аби ви самі переконалися в тому, що робити там нічого, поставити ось це фото:

Але я не втримався… Вибач, Чок… Continue reading “Хоп-хоп!” або Лисяча бухта & etc.

Read more

Щодня їзджу цим мостом. Непарну частину пішоходної частини вже 2 місяці, як перекрито дерев’яними щитами, що доводять до відома про заборону входу і початок реконструкції мосту. Воно і правильно: на тій же непарній стороні прямо посеред пішоходної частини утворилися величезні ями в асфальті, через які видно Дніпро. Найбільша з них має два метри довжини і десь метр ширини. Але люди всеодно ходять. І їздять. А що робити? Он всього пару днів тому насмерть збили на цьому мосту велосипедиста, що їхав собі за всіма правилами в крайній правій смузі. Але найцікавіше те, що ніякої реконструкції не відбувається. Відколи встановили щити, ніяких робіт не проводилося. Зате тепер, якщо хтось зламає ногу чи просто провалиться в річку, винних не знайдеться: ми ж попереджали! І взагалі, мовляв, нічого було пролазити на заборонену частину, яка закрита на ремонт!

Я, як законослухняний громадянин, на непарну частину не ліз, тому фото проваль не буде. Але й того, що я нафоткав на парній стороні на мобілку (правда, було це ще весною) достатньо для того, аби зрозуміти, в якому плачевному стані знаходиться міст. І, які там можуть бути велодоріжки!? Пішоходам стрьомно ходити!

[nggallery id=4]

Read more

– Такое понятие, как порча, существует? Или тут много надуманного?
– Существует, конечно! Кстати, недавно мы выпустили специальную мазь от порчи. С ее помощью любой человек может установить себе экран от порчи. В основе мази лежат иерусалимские масла. И она официально разрешена церковью.

(З інтерв’ю в одній з газет з “великим магом”)

“Тьху-ти!” – так би я назвав рубрику для подібних статей…

Read more

Моя нова мінімалізм-любов 🙂 Це наша відповідь Морчібам і ІксІксам 🙂

А почалося все з того, що мені кинули посилання на кліп, знятий в горезвісному парку Горького в “живому” режимі. Як на мене, картинка – супер!

А потім виявилося, що в цих харківських “рібят” багато відеоробіт, і всі вони не менш класні. А мене, тим часом, уже полонила й сама музика: легка, жива і трішки “пригладжена”, але ні в якому разі не попсова.

А те, що в іншого виконався називалося б гламуром, тут – тонке відчуття смаку і естетичності. Але балансують вони таки на грані. Так що, поки не пізно – налітай! Continue reading Pur:Pur

Read more

Хвалили цю можливість, хвалили, а мануалів шось ніде нема. Тому я вирішив розібратися самостійно.

Отже, всі, хто юзає версію WordPress не нижчу за 3.0, тепер мають змогу:

– створювати власні типи записів та програмувати для них власні типи полів (наприклад, окрім просто постів і сторінок, можна створити свій тип контенту “Товари” з власними полями, скажімо, “Розміри”, “Колір”, “Ціна” тощо. Хоча в останній можливості, по суті, нічого нового – це давно знайомі нам custom fields, от тільки працювати з ними тепер можна приємніше, “замаскувавши” під дефолтні поля запису)

– створювати для цих записів окремі таксономічні зв’язки. Скажімо, якщо ви створили тип запису “Фільми”, то ви можете створити окрему таксономію для цих записів, де те, що ми звикли називати рубриками чи категоріями, називатиметься акторами. Аналог тегів можна використати для позначення років релізу фільмів. Але, чесно кажучи, питання таксономії – не таке просте, і я з ним ще не розібрався в достатньому мірі, тому в даному огляді ми його не розглядатимемо.

Але перейдемо до практики… Я давно мріяв створити власну базу даних географічних точок, так званих waypoints – це якісь цікаві місця, які я відвідав, маючи з собою GPS, та відмітив їх. І було б непогано самими цікавими точками поділитися з іншими! Тож, почнемо!

Створюємо новий тип запису “Точки” (додаючи код, що нижче, у файл funсtions.php вашої теми): Continue reading Власні типи записів у WordPress (v. > 3.0)

Read more

Часто буває, що більшість стандартних блоків в адмін-панелі WordPress не потрібні і просто-напросто муляють око та погіршують навігацію. Наприклад, якщо я маю блог і я єдиний автор цього блогу, мені навряд чи знадобиться блок “Користувачі”. Якщо не планую створювати нових сторінок, мені не потрібен блок “Сторінки”, також мені ніколи не знадобилися блоки “Медіафайли” та “Посилання” і т.д.

Випадки можуть бути різними, рішення одне: в файл functions.php вашої теми додаємо: Continue reading Видаляємо зайві блоки в адмінці WordPress

Read more

Всі чекають на Red Bull Flugtag

Це мало бути супер-шоу, але я його не побачив. Хоч і був там. Просто, прочекавши рівно 40 хвилин, до 12.40, я звалив. Я подумав, що це просто неповага до кількох тисяч людей, які прийшли туди задовго до афішованого часу початку шоу – 12.00, і, прочекавши більш ніж пів години (а може й більше – я ж не знаю з якою затримкою насправді все почалося і чи почалося взагалі), так і не отримали обіцяного.

[nggallery id=3]
Continue reading Red Bull Flugtag у Києві – лажа місяця!

Read more