Все разом

У Києві було проведено опитування, в ході якого респондентам задавалося єдине запитання: “Як називається найвідоміша в світі пошукова система?”

Відповіді були слідуючими:

1. Гугл – 49%
2. Гулгол – 12%
3. Гуголь – 10%
4. Гугыл – 10%
5. Гугал – 8%
6. Гугуль – 4%
7. Гугыл – 2%
8. Гоголь – 1%
9. ГульГуль – 0,4%
10. Гогел – 0,3%
11. Гугел – 0,2%
12. Гыгыл – 0,1%
13. Агуль – 0,1%
14. Жугуль -0,1%
15. Гожуль – 0,1%
16. Жужуль – 0,1%
17. Жожле – 0,1%
18. Мета – 0,1%
19. Бигмир – 0,1

Хітом опитування стала відповідь хлопця із села Степові Бруньки, Броварський район. Він вважає, що найполярнішою пошуковою системою є…

“Це як, його нах%й – Інтерпол!”

Інформація: habrahabr.ru

Read more

Зігнувся. Руки в кишенях. Короткими кроками швидко йду по давно знайомій доріжці. Навколо, наче в тумані пропливає парк Шевченка. Мої ніздрі ловлять тонкий аромат свята. Скрізь ходять люди. Десятки людей, щасливих, галасливих і п’яних. П’ятниця. Сміються, кидають сніжками одне в одного. І не залишають мені жодного шансу. Окрім тієї будівлі попереду. Все колись доходить свого кінця. І моє терпіння теж. Два літри пива – це не жарт.

Останні п’ятдесят метрів я зриваюсь на біг. Нема вже сил йти. Сніг вилітає з-під ніг. Та яке мені до того діло? Кудись зникають звуки, гаснуть усі ліхтарі. Люди перестають бути чоловіками та жінками. Яка різниця, чоловік чи жінка? А зрадник-час, знущаючись, щосили сповільнює свій хід. Усюди чую його беззвучний сміх. Але мене так просто не зупиниш! Нарешті бачу рятівні сходи вниз. Та, ступивши на першу сходинку, я розумію, чому час так дико реготав з мене. Життя не любить п’яниць. І зачиняє перед ними двері.

Панічно озираюсь навколо. Руки, що вже були напоготові, повільно опускаються у відчаї. Зверху на мене дивиться веселе кругле лице чоловіка. На голові у нього синій кашкет. Continue reading Water Closet

Read more

27.07 велотуса, прописана на форумі Велокиєва, збереться в лісі поблизу містечка Боярка, щоб разом потусуватися, поганяти на роверах, взяти участь в конкурсах, пострибати на батуті і взагалі класно провести час. Дійство триватиме, якщо не помиляюся, цілих три дні. Тож, кому цікаво, шукайте необхідну інфу!

Read more

Хоча повністю навряд чи вийде. Та все ж… Мабуть, воно щось дає. Принаймні, можна побачити, що ти не один у світі зі своїми проблемами…

Меня предал любимый человек, и мне не столько больно от того, что она изменила физически, сколько от того, что она так и не смогла этого сказать, и до сих пор так и не может сказать, хотя мы уже и не общаемся. Зачем говорить неправду, обманывать, ведь можно потерять не только любимого человека, но и друга…

завидую своим подругам, когда они про успехи всои рассказывают. при этом делаю вид, что я за них рада.

я высокооплачиваемый бездельник, я сижу в современном офисе с кондиционером, каждый день обедаю в приличных ресторанах – в общем весь такой успешный представитель московского среднего класса, но на работе я ни хера не делаю кроме того что серфю в сети и постоянно сижу в аське, на лепре, и в жж. И всем похуй на меня потому что 80% персонала моей конторы точно такие же как я. Нах нужна это видимость если у тебя в душе пустота и все время хочется чего то большего

А я вчера имел первокурсницу, при этом разница у нас около 11 лет. До чего же бревном лежало, но все равно приятно вспомнить. Вот такой вот я КАЗЕЛ, но все равно это молодое тело…

Я всегда и везде пытаюсь показать всем, какой я крутой и успешный. А на самом деле – я полное дерьмо. Все мои деньги мне дают мои родители, а я их просаживаю на пустой выпендрёж перед друзьями. На самом деле я сам не могу ничего решить в своей жизни, и меня это раздражает…

Висказати те, що лежить на душі…

Read more

Оновив свій двигунець до найновішої версії. Якась там фігня сталася з Блогроллом, проте він працює, якщо користуватися віджетами, та при цьому відбуваються деякі зміни в оформленні сайдбару. Тому поки що розбираюся. Здається, це може бути пов’язано з категоріями лінків…

А ще я за допомогою плагіну спеціального плагіну підключив до свого сайту Google Maps. От, полюбуйтеся! Упізнаєте місце? Карта жива, нею можна “мандрувати”. От тільки я ще не підключив опцію збільшення-зменшення…

Упізнаєте, що це? Це Майдан Незалежності!..

Єдина фігня – пости з використанням Гугл Мапс не бачитимуть відвідувачі, що мають звичку акуратно вбивати в адресну смужку “www. …” – мапи підтримуються лише через протокол http, без www…

Read more

Нарешті, після численних переміщень місця проведення фестивалю, а також невдалої минулорочнії спроби провести фестиваль на закритому майданчику (в Палаці Спорту), “Чайка” повернулася до найліпшого з можлвих варіантів, який вже колись випробувала у 2002 році – поле на території НВЦ Експоцентру України (ВДНХ), що зробило її дійсно подібним до фестивалів європейського зразка, а також… забезпичило організаторам додаткові прибутки у вигляді 25 гривень за вхідний квиток (раніше, здається, крім вищеописаного випадку із закритим простором, фестиваль завжди був безкоштовним…). Проте, ті, хто не бажав стояти у кількасотметрових чергах міг спокійнісінько потрапити на територію НВЦ абсолютно безкоштовно – благо, на території виставкового комплексу для цього є купа ідеальних місць. Та хоча б з боку Голосіївського лісу! Головне, знати місця, чим з радістю користувалися місцеві жителі та студенти розташованого неподалік Національного аграрного університету…

Чесно кажучи, я йшов на фестиваль не заради музичних команд (хоча цього разу, як на мене, їх склад було підібрано надзвичайно вдало), а заради відчуття так званого фестивального духу: зелена травичка на полі перед сценою, на якій можна валятися, підозрілого виду шашлики за нереальними цінами та розливне пиво з присмаком пластику – мдя, той, хто не взяв з собою нормальної їжі “протупив” не менше, ніж ті, хто стояв на вході у двохсотметровій черзі й тоді, коли відкрилися додаткові вікна кас і створилися разів в десять коротші ряди спраглих потрапити за паркан НВЦ. Ну не знаю, може в них за годину стояння сформувалася справжня тусовка?!… Мабуть так і є, адже ще одною неодмінною складовою цього самого фестивального духу є величезна кількість неординарних особистостей! Де ще в Києві в одному місці та в один час можна було б одночасно ловити поглядом кілька десятків шикарних, майже півметрових, ірокезів? Так, цього року, завдяки участі в фесті The Exploited, переважаючими субкультурами були панки, а також, мабуть просто так, через загальне збільшення чисельності – усілякі емо-хлопчики та емо-дівчатка, ну і готів трохи. Не обійшлось без скінів і просто гопів 🙂 Коротше, подивитись було на кого… Усі ці створіння в очікуванні початку виступу на великій сцені (на малій я не встиг потрапити на “Абздольц”, тому, коли почали виступати “Сонцекльош”, я вирішив, що повернуся сюди трошки пізніше:)…) валялися на газоні, обливалися пивом; дві припанковані дівчинки, незважаючи на розміщені на алейці неподалік мікроавтобуси з “Беркутом”, розкурювали трубку з марихуаною, а дві дівчинки-емо зображали з себе лесбійок… Continue reading Фестиваль Чайка. Серія номер 9

Read more

Ха-ха! Я вже й забув про того листа, якого написав від нічого робити кілька місяців тому. Та й, чесно кажучи, думав, що і рубрику цю вже скасували. А вчора дізнався від знайомих, що я – читач номеру квітневого випуску журналу X3M…

Чесно кажучи, я вже й не радий. Зробив із себе якогось дауна. Та й у групі, про яку там написано, я вже не граю… Ех, ну нічого, буде привід людям посміятися. І ще одне: я, звісно, розумію, що редакція не редагує листи читачів, але ж навіщо робити помилки, яких не було? Мабуть, дедлайн наближався, поставити було нічого, от і втулили мене, за дві хвилини неуважно набравши текст моїх аж ніяк не каракулів… Я аж образився. Єдиний можливий плюс у цій ситуації – можливо, я дійсно знайду цікавих людей завдяки тій публікації – українських фанів Pink Floyd, маю на увазі. А, ну і ще мені по пошті має прийти якийсь там приз….

Я - читач номера журналу EXTREME, квітень 2007

завантажити читабельну версію 1226 на 848 пікселів

Read more