Все разом

Країна Мрі 2007

Цього року фестиваль Скрипки проходитиме 6-8 липня на тому ж самому місці – Співочому полі. Тицяйте і дивіться постер з учасниками фестивалю 🙂

http://www.krainamriy.com/

Шипот-2007

Один із самих засекречиних і, в той же час, найвідоміших у колах олдових хіппанів, растаманів та інших цікавих людей розпочнеться 4 червня. Я так розумію, що для отримання певної інформації, потрібно написати на адресу електронної пошти, розташованої на картинці (penzels[from]mail.ru)…
Етно-фолковий фестиваль «ПІДКАМІНЬ-2007»
Continue reading Ще про фести…

Read more

Організатори “Таврійських ігор”, схоже, вирішили підзаробити і, позбавивши жителів херсонщини однієї з численних “достопримечатєльностей”, перенесли місце проведення заходу на Республіканський стадіон (НСК “Олімпійський”), зробивши вхід платним…
Отже, жлоби пропонують:

29 червня:
Діма Білан
Ірина Білик
Валерій Меладзе
Наталія Могилевська
Віталій Козловський
Друга Ріка
Авіатор
Гайтана
С.К.А.Й.
Бум бокс
Асія Ахат
69
Алібі
Гудімов
Семіраміда
30 червня:
K-maro
Вєрка Сердючка
Дискотека Аварія
ТНМК
Тіна Кароль
Олександр Пономарьов
Ані Лорак
Імперія Лейбл
Mad Heads XL
М’ята
Джанго
Міка Ньютон
Світлана Лобода
НеАнгели
Марта
AnGel
Read more

Один з моїх улюбленних електронних музикантів, молодий хлопцина, що йменує себе як Yonderboi, виступить 30 червня в Києві в рамках фестивалю Brahma Open Air 2007, що відбудеться на одному з пляжів Гідропарку.

Для того, щоб отрмати запрошення, якщо вам шкода 2 гривні на відпраку смс, потрібно зареєструватися на сайті заходу і отримати поштою спеціальний код, який слід роздрукувати і притягнути з собою, щоб показати сек’юріті вже на місці безпосередньо в день проведення фестивалю…

Компанію венгерському хедлайнеру склдадатимуть Esthetic Education та абсолютно не відомі для мене
Telepopmusic
DJ Menno De Jong
Tomato Jaws

Read more

Стаю на ескалатор і починаю повільно спускатися униз. Туди, до довгих перонів, синіх вагонів та специфічного запаху. По дорозі я роздивляюся людей, які їдуть в протилежний бік. Вони – угору, до світла. Я – униз, у глибину.
Довгий ескалатор потроху тягнеться, наче якась змія, заповзаючи у глибоку підземну нору…
Я спускаюся, сходжу із ескалатору і повертаю на перон. Поїзда немає, тому я сідаю на вільну лаву. Сиджу, відчуваю цей запах – запах метрополітену. Неможливо визначити, чим тут пахне, чимось особливим. Є ще один особливий запах – запах палених сірників. Я люблю його так само, як те, чим пахне тут.
Сиджу на лаві і чекаю метро. Бачу, що десь здалеку, з-за повороту, у темному тунелі по рейках розливається світло. Світло яскравішає, і ось нарешті я бачу два жовтих ока, що наближаються… Здіймається легкий вітер, доносячи до мене запах метрополітену, і на станцію виїжджає сам поїзд. Прямо навпроти мене відчиняються двері синього вагону, виходять-заходять люди, двері зачиняються, поїзд рушає далі. Я сиджу на своєму місці і тільки спостерігаю. Ось метро вже зникло у тунелі, не видно навіть хвоста поїзда, люди потроху розходяться, перон пустіє. Врешті стає порожньо, нікого немає навколо. Тільки я сиджу на цій лаві. І дивлюся на назву станції, що на стіні навпроти мене.
От так би і сидіти… Мені подобається сидіти так, натягнувши на вуха великі навушики: навколо нікого немає, порожній перон, запах підземки, така дивна і далека чорнота тунелю, у навушниках голосно грає улюблена «важка» музика… Нічого не чути, нікого не видно.
Я пропускаю ще декілька поїздів, тільки спостерігаю за тим, як перон наповнюється людьми, потім вони знову зникають… За тим, як у далечіні тунелю з’являється світло від фар… За тим, як перед моїми очима проїжджають однакові сині вагони.
Коли приїхало чергове метро, врешті я зриваюся з місця і сідаю у вагон. Двері зачиняються. Я притуляюся до дверей із написом: «Не притулятися» і мене несе у чорний тунель поїзд, схожий на довгу синю гусінь.
Обожнюю київську підземку…

Горчинская Александра, вільний журналіст “ХайВей”

 
Read more

 

“Іноді перестаєш відчувати будь-які емоції до всіх людей…тобі просто байдуже. Але як усе в цьому світі, цей стан не може бут постійним. Саме тоді він починає проходити певні мутації і перетворюватись на ненависть до людей. Я іноді люблю такий стан. Бо він змушує прокинутись свідомість. І саме тоді ти починаєш щось змінювати у своєму житті.”

Elen_Stellion

Read more

У кожного з нас є спогади, які дуже рідко, але спливають у свідомості наче якесь далеке-далеке марево… Спогади різні, але зазвичай, вони приємні. Адже погане все забувається, а якіщо й ні, то стає неактуальним і не такими страшними, як здавалося ТОДІ.
Напружити пам’ять і викласти на поверхню яскраві моменти свого життя допоможе www.pomnish.ru. Можна навіть читати чужі спогади, розділені за категоріями і порівняти зі своїми. Інтимно-секретні моменти можна лишити лише для себе, не даючи “добро” на їх публікацію для широкого загалу спогадошукачів.

Read more

У Києві було проведено опитування, в ході якого респондентам задавалося єдине запитання: “Як називається найвідоміша в світі пошукова система?”

Відповіді були слідуючими:

1. Гугл – 49%
2. Гулгол – 12%
3. Гуголь – 10%
4. Гугыл – 10%
5. Гугал – 8%
6. Гугуль – 4%
7. Гугыл – 2%
8. Гоголь – 1%
9. ГульГуль – 0,4%
10. Гогел – 0,3%
11. Гугел – 0,2%
12. Гыгыл – 0,1%
13. Агуль – 0,1%
14. Жугуль -0,1%
15. Гожуль – 0,1%
16. Жужуль – 0,1%
17. Жожле – 0,1%
18. Мета – 0,1%
19. Бигмир – 0,1

Хітом опитування стала відповідь хлопця із села Степові Бруньки, Броварський район. Він вважає, що найполярнішою пошуковою системою є…

“Це як, його нах%й – Інтерпол!”

Інформація: habrahabr.ru

Read more

Зігнувся. Руки в кишенях. Короткими кроками швидко йду по давно знайомій доріжці. Навколо, наче в тумані пропливає парк Шевченка. Мої ніздрі ловлять тонкий аромат свята. Скрізь ходять люди. Десятки людей, щасливих, галасливих і п’яних. П’ятниця. Сміються, кидають сніжками одне в одного. І не залишають мені жодного шансу. Окрім тієї будівлі попереду. Все колись доходить свого кінця. І моє терпіння теж. Два літри пива – це не жарт.

Останні п’ятдесят метрів я зриваюсь на біг. Нема вже сил йти. Сніг вилітає з-під ніг. Та яке мені до того діло? Кудись зникають звуки, гаснуть усі ліхтарі. Люди перестають бути чоловіками та жінками. Яка різниця, чоловік чи жінка? А зрадник-час, знущаючись, щосили сповільнює свій хід. Усюди чую його беззвучний сміх. Але мене так просто не зупиниш! Нарешті бачу рятівні сходи вниз. Та, ступивши на першу сходинку, я розумію, чому час так дико реготав з мене. Життя не любить п’яниць. І зачиняє перед ними двері.

Панічно озираюсь навколо. Руки, що вже були напоготові, повільно опускаються у відчаї. Зверху на мене дивиться веселе кругле лице чоловіка. На голові у нього синій кашкет. Continue reading Water Closet

Read more