Як знайти баланс між байдужістю та політичною свідомістю?

Я виконую свою обідцянку не обговорювати конкретних політиків і не показувати свою точку зору на певні політичні явища. Але мене не перестає мучити питання, як, не встряваючи у політичні баталії і, таким чином, не загострюючи конфлікту у суспільстві та не будучи лялькою одного з політичних кланів, які лише спекулюють людьми та їхніми переконаннями і почуттями… як… як залишитись небайдужим і довести самому собі що я не свиня, якій “по барабану” всі процеси, що відбуваються в рідній країні? Бо я ненавиджу тупоголових аполітичних людей, які думають лише про себе, але й бути політично активним останнім часом мене теж не пре. Бо буде ось так:

І неважливо, що це за подія на відео, на якій стороні я б хотів бути і взагалі за яку політичну силу я вболіваю і чи вболіваю взагалі. Бо в даний момент люди все одно за так віддають свої тіла і душі, свято вірячи у свого Месію. А виявляється, все брехня: Месія лише радо потирає ручки від таких розкладів – ба, це ж піяр! І, здається, найліпше тут себе почувають фригідно-в’ялі мєнти. Але такими дегенератами як вони я теж не хочу бути. І що робити? Жити у вигаданому світі, в якому нема політики і усього цього безладу? Не помічати всього навколо і просто вірити, що все буде добре, все перемелеться і налагодиться і без моєї участі? Що все швидкоплинне і неважливе?.. Але ж і я теж…