Author's Posts

Буває, у вас є якісь часто вживані конструкції (шорткоди, шматки коду – блоки типу

<div class="takiy-to"></div>

якісь заготовки коду тощо), які ви часто використовуєте при написанні постів. Зазвичай, такі речі вставляються або копі-пестом, або щоразу набираються ручками. Можна значно спростити собі задачу, вмонтувавши у ваш редактор кнопку, яка вставлятиме необхідний код у пост.

Наприклад, якщо ви часто використовуєте в пості таблиці, то ця кнопка може вставляти для вас заготовку типу:

<table class="takiy-to">
<tbody>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>

Зробити це дуже просто. Continue reading Власні кнопки у редакторі WordPress

Read more

Ще кілька років тому точилися дискусії щодо того, чи можна прирівнювати блогерів до журналістів, хоча в той момент здавалося, що сама думка про це є трохи утопічною. А нині ж навіть нікому нічого доводити не треба. Запис в ЖЖ пересічним користувачем всесвітньої павутини розцінюється як не менш авторитетне джерело, ніж будь-який інший сайт. Не знаю, які причини цього, але прикладів можна навести купу. Ось лише кілька найсвіжіших та найцікавіших.

Нещодавно один з користувачів “Живого Журналу” нещодавно розмістив у себе пост наступного змісту: Continue reading Блогери все ж таки стали журналістами, а інтернет – гарним інструментом омани

Read more

Був на святкуванні 5-річчя сайту sumno.com. Було афігєнно!

Приміщення малої опери, яке зараз виконує функцію виставкого центру для всіляких ярмарок і секондів. А колись тут був перший у Києві кінозал і будинок культури трамвайщиків. Надзвичайно цікаве місце! Ось лінк для тих, кому стало цікаво. А я вже ніяк не дочекаюся, доки розбагатію і куплю цей будинок, щоб зробити там мистецький центр і рок-клуб 🙂 А взагалі дивно і сумно, що такий будинок з чудовим концертним залом майже розвалений…

Оформлення того ж концертного залу. Логвиненко, користуючись якраз тою розрухою, гарно попрацював з командою: на стінах – все, що знайшли в будинку: старі радянські плакати, вирізки, афіші 1962 року… і все це приправлено уже нинішними малюнками, аплікаціями, графіті та інсталяціями… Я на жаль не мав можливості фотографувати але чекаю-не-дочекаюсь, доки народ викладе фото зі святкування.

Кількість людей. Continue reading 5-річчя сайту sumno.com

Read more

У мене є багато сайтів, на яких публікуються анонси певних подій. Зазвичай, вони виводяться на головній окремим блоком. Все добре, окрім того, що з часом, коли анонс уже неактуальний, а нових немає, він продовжує “висіти”…

Треба було вирішити дві проблеми:
1. Як виводити лише актуальні анонси (наприклад, якщо анонсована подія відбулася 12 числа такого-то місяця-року, то потрібно щоб 13-го числа цей анонс без всякого втручання адміністратора перестав відображатися)
2. Як зробити так, щоб у випадку, коли актуальні анонси відсутні, не відображався пустий блок з оформленням, що використовується для показу тих-таки анонсів.

Нарешті моя не зовсім програмістська голова “дозріла” (не без штурму форумів) для вирішення подібних задач. Отже, в якості нотатки для самого себе та з надією, що це рішення згодиться ще комусь, ділюся кодом: Continue reading Як зробити вивід лише актуальних анонсів у WordPress

Read more

Реклама в метро: “Українські дівчата – найгарніші, а Dilmah – найкращий чай!” (точність відтворення не гарантую). Щось схоже я вже десь зустрічав нещодавно. Подумавши трішки, пригадую: “Український борщ – найсмачніший, а наша реклама – найефективніша!” (Щось типу того…). Цієї ж миті знаходжу інші співпадіння в схожості ідей різних рекламних кампаній. Огидні “Роздвинь палички” від одного з суші-барів та “Даю до 15 разів” якогось магазину, який намагається продати своє барахло, пропонуючи кредитні умови (хоча тему з “даванням” здається використував ще хтось).

Саме цікаве те, що всі ці рекламні кампанії, схожі як дві краплі води, виникають приблизно в один і той же час. Виникає думка, ніби на всю нашу велику країну є лише одна рекламна контора, здатна генерувати подібні ідеї та продавати одну й ту ж концепцію одразу кільком замовникам…

Найкраще це прослідковується на відеорекламі пива. Років з три тому всі пивні торгові марки кинулися доводити що саме вони є найріднішим, національним пивом, “пивом твоєї Батьківщини” і т.д. Потім пішла тема про друзів: з пивом і друзями все буде чікі – і машину допоможуть з болота витягти (“Арсенал”) і серце дівчини завоювати (“Рогань” – “З пивом друзі зможуть зробити для тебе більше”, здається так…)

Зовсім ж недавно пішла тема пивоварів. До багатьох виробників зачастили німецькі пивовари, яким не сидиться вариться пиво на Батькіщині Continue reading Спадок поганого креативщика

Read more

Колись був у мене пост на тему “Чисто не там де прибирають, а там де стоять смітники!”. Так от, поцікавившись темою більш глибоко, я виявив, що проблема відсутності смітників криється у власниках чисельних кіосків, магазинів та інших закладів які, беручи в аренду певну ділянку під торговий об’єкт, зобов’язуються підтримувати чистоту на прилеглій території. Чого вони, звісно, не роблять: ідеш по одній з центральних вулиць міста сто метрів, двісті, триста… навколо купа бутіків, шмутіків і… жодного смітника!

А вас мучить совість викинути папірець? Забийте! Кидайте! І поближче до гламурного “шопу”! Може хоч так до них дійде, що непрестижно таким шанованим магазину мати купу хламу біля порогу, а їхні гламурні менеджери вкурять, що легше поставити смітник. Клин клином, бидлоту – бидло-вчинками…

Read more

Колеги їздили до Польщі, розказують, що вони там побачили цікавого:

“Доліна Стругу” – це така асоціація активістів, які на початку 1990-х рр. з нуля підняли з десяток сіл в долині р. Струг (Польща). А також це власне така локальна територія з такою ж назвою. Я про це привіз десь фільм на диску і брошуру. Починалося все з того стану як зараз наші села – немає доріг, роботи, телефону, шкіл, усе валиться. Місцеві жителі всі домовилися, взяли кредити, скинулися і побудували для початку телефонну станцію, яка дала перші прибутки. Потім побудували власний завод мінеральної води, розвинули екотуризм, екологічно збалансоване сільське господарство, освіту, зберігають Continue reading Долина Стругу: самі собі

Read more

Мене просили розказувати, як ТАМ погано, як ТАМ багато всякого наркоманського зброду, гопоти, як ТАМ крадуть речі і можуть побити, яка ТАМ брудна вода і яке ТАМ в принципі погане місце для відпочинку…

Я навіть думав, аби ви самі переконалися в тому, що робити там нічого, поставити ось це фото:

Але я не втримався… Вибач, Чок… Continue reading “Хоп-хоп!” або Лисяча бухта & etc.

Read more

Щодня їзджу цим мостом. Непарну частину пішоходної частини вже 2 місяці, як перекрито дерев’яними щитами, що доводять до відома про заборону входу і початок реконструкції мосту. Воно і правильно: на тій же непарній стороні прямо посеред пішоходної частини утворилися величезні ями в асфальті, через які видно Дніпро. Найбільша з них має два метри довжини і десь метр ширини. Але люди всеодно ходять. І їздять. А що робити? Он всього пару днів тому насмерть збили на цьому мосту велосипедиста, що їхав собі за всіма правилами в крайній правій смузі. Але найцікавіше те, що ніякої реконструкції не відбувається. Відколи встановили щити, ніяких робіт не проводилося. Зате тепер, якщо хтось зламає ногу чи просто провалиться в річку, винних не знайдеться: ми ж попереджали! І взагалі, мовляв, нічого було пролазити на заборонену частину, яка закрита на ремонт!

Я, як законослухняний громадянин, на непарну частину не ліз, тому фото проваль не буде. Але й того, що я нафоткав на парній стороні на мобілку (правда, було це ще весною) достатньо для того, аби зрозуміти, в якому плачевному стані знаходиться міст. І, які там можуть бути велодоріжки!? Пішоходам стрьомно ходити!

[nggallery id=4]

Read more