Author's Posts

Нарешті, після численних переміщень місця проведення фестивалю, а також невдалої минулорочнії спроби провести фестиваль на закритому майданчику (в Палаці Спорту), “Чайка” повернулася до найліпшого з можлвих варіантів, який вже колись випробувала у 2002 році – поле на території НВЦ Експоцентру України (ВДНХ), що зробило її дійсно подібним до фестивалів європейського зразка, а також… забезпичило організаторам додаткові прибутки у вигляді 25 гривень за вхідний квиток (раніше, здається, крім вищеописаного випадку із закритим простором, фестиваль завжди був безкоштовним…). Проте, ті, хто не бажав стояти у кількасотметрових чергах міг спокійнісінько потрапити на територію НВЦ абсолютно безкоштовно – благо, на території виставкового комплексу для цього є купа ідеальних місць. Та хоча б з боку Голосіївського лісу! Головне, знати місця, чим з радістю користувалися місцеві жителі та студенти розташованого неподалік Національного аграрного університету…

Чесно кажучи, я йшов на фестиваль не заради музичних команд (хоча цього разу, як на мене, їх склад було підібрано надзвичайно вдало), а заради відчуття так званого фестивального духу: зелена травичка на полі перед сценою, на якій можна валятися, підозрілого виду шашлики за нереальними цінами та розливне пиво з присмаком пластику – мдя, той, хто не взяв з собою нормальної їжі “протупив” не менше, ніж ті, хто стояв на вході у двохсотметровій черзі й тоді, коли відкрилися додаткові вікна кас і створилися разів в десять коротші ряди спраглих потрапити за паркан НВЦ. Ну не знаю, може в них за годину стояння сформувалася справжня тусовка?!… Мабуть так і є, адже ще одною неодмінною складовою цього самого фестивального духу є величезна кількість неординарних особистостей! Де ще в Києві в одному місці та в один час можна було б одночасно ловити поглядом кілька десятків шикарних, майже півметрових, ірокезів? Так, цього року, завдяки участі в фесті The Exploited, переважаючими субкультурами були панки, а також, мабуть просто так, через загальне збільшення чисельності – усілякі емо-хлопчики та емо-дівчатка, ну і готів трохи. Не обійшлось без скінів і просто гопів 🙂 Коротше, подивитись було на кого… Усі ці створіння в очікуванні початку виступу на великій сцені (на малій я не встиг потрапити на “Абздольц”, тому, коли почали виступати “Сонцекльош”, я вирішив, що повернуся сюди трошки пізніше:)…) валялися на газоні, обливалися пивом; дві припанковані дівчинки, незважаючи на розміщені на алейці неподалік мікроавтобуси з “Беркутом”, розкурювали трубку з марихуаною, а дві дівчинки-емо зображали з себе лесбійок… Continue reading Фестиваль Чайка. Серія номер 9

Read more

Ха-ха! Я вже й забув про того листа, якого написав від нічого робити кілька місяців тому. Та й, чесно кажучи, думав, що і рубрику цю вже скасували. А вчора дізнався від знайомих, що я – читач номеру квітневого випуску журналу X3M…

Чесно кажучи, я вже й не радий. Зробив із себе якогось дауна. Та й у групі, про яку там написано, я вже не граю… Ех, ну нічого, буде привід людям посміятися. І ще одне: я, звісно, розумію, що редакція не редагує листи читачів, але ж навіщо робити помилки, яких не було? Мабуть, дедлайн наближався, поставити було нічого, от і втулили мене, за дві хвилини неуважно набравши текст моїх аж ніяк не каракулів… Я аж образився. Єдиний можливий плюс у цій ситуації – можливо, я дійсно знайду цікавих людей завдяки тій публікації – українських фанів Pink Floyd, маю на увазі. А, ну і ще мені по пошті має прийти якийсь там приз….

Я - читач номера журналу EXTREME, квітень 2007

завантажити читабельну версію 1226 на 848 пікселів

Read more

Звичайно, камера не може охопити усього того, що здатен побачити погляд людський. Наприклад, камера не бачить світлих вогників десь там, у далині. Також камера (у мене, на жаль, не радянський “Горизонт”) не може бачити горизонтальної паномарами, яку може спостерігати людина. Отже, дивлячись на фото, зроблене однієї чудової ночі на Московській площі, можна сміливо до моїх підрахунків (21, вважаючи лайтбокс одиницею рекламної площі) додати ту ж саму цифру (вогники десь вдалині) та помножити її на два (панорамний погляд), щоб дізнатися, скільки ж настирливої реклами (яка нищить дерева та псує загальний вигляд міста) може одночасно потрапити до очей пересічного киянина чи гостя столиці чи не на кожному кроці.

Цікаво, чи є якісь контролюючі органи, що займаються питанням зовнішньої реклами та зовнішнім виглядом міста? І чи є якісь методи з ними боротися?

Read more

Відкрив для себе сьогодні французьке радейко музичний аналог YouTube під назвою Jamendo.

Навіть на слабенькому неті непогано працює, все у стерео, можна перемкнути пісню, якщо не подобається, вибрати з тегів стиль і, головне, почитати інфу про виконавця, завантажити його альбом чи опублікувати у своєму блозі…

Любителі шансону можуть дізнатися, яким же насправді є цей стиль… а я вибрав тег ROCK. От, мене сьогодні зацікавили такі виконавці…

До речі, в Google IG є класний плагін для прослуховування музики з Jamendo за тегами.

Read more

Нічого не писав більше місяця. Думав про те, для чого люди заводять блоги. Так, саме блоги, а не щоденники. Адже є в цьому якась різниця? Відповідно, необхідно щось придумати з контент-наповненням, адже пости в стилі “погода фігова, настрій теж, був там-то й там-то… ось, знайшов прикольну картинку в неті…” в такому випадку вже не підходять. Потрібно знайти свій стиль і щось таке, що було б цікаво читати людям. Поки що так нічого і не придумав. Тож, спраглі до моєї писанини мають поки що задовільнятися лірушним акаунтом…

Read more

Поки я їздив по Україні, згадував Помаранчеву Революцію та виступав на фестивалі у Фастові, ініціативна група з лобіювання збільшення кількості фільмів з українським перекладом зробила багато справ. Скоро з’явиться навіть тематичний блог: www.kino-pereklad.org.ua

Цікаво, що серед коментарів на сайті www.pledgebank.com знайшов “украдену” у мене ідею флеш-мобу:

Кожної три хвилини до кас підходить інша людина, перепитується якою мовою дубльований фільм розвертається до виходу, коли дізнається, що російською…
Микола :: 15:35, Середа 22 Листопад

Гм, не перестаю впевнюватись у тому, що люди – то роботи з початково однаково заданими шаблонами психіки, зміна яких залежить лише від виховання та оточення (середовища)… Ну що ж, хто першим “запатентував”, того і винахід 🙂 Головне, щоб був результат.

А поки що всі бажаючі можуть підписатися під обідцянкою не ходити на сеанси іноземних фільмів з російським перекладом та брати участь в діяльності ініціативної групи “Кіно-переклад”

Read more

Це просто бомба! Один із варіантів, як на основі елементарних ходів створюється по-справжньому драйова музика. Особливо сподобався шматочок, коли вступає піаніст: ефект однієї, але правильно вгаданої ноти просто неймовірний! Коротше, дивитися всім!

Єдине, що я так і не зрозумів (проблеми з англійським, соррі…) чи то група така оригінальна (стиль якої я вже для себе охрестив як панк-класицизм), чи то все витівка одного чувака. А на запит “Amateur” в пошуківках чомусь видає лише повідомлення в стилі “amateur : sexy ebony, free sex movie gallery, lesbian couple, xxx animation, bikini model preteen, blonde escort, bea…”

Read more