Дудчанські дзвони
20 Квітень 2009
Cьогодні по "Інтеру" в "Подробицях тижня" показували досить довгий сюжет з майже детективною історією про моє село...
20 Квітень 2009
Cьогодні по "Інтеру" в "Подробицях тижня" показували досить довгий сюжет з майже детективною історією про моє село...
20 Квітень 2009
Дивився сюжет по ящику про сходженння Благодатного Вогню у Храмі Гробу Господньому. Кажуть, якщо він не зійде, то це означатиме про появу на Землі Антихриста і початок Кіінця... Але, слава Богу, такого ще було - вогонь кожного року з'являвся...
І, кажуть, це чудо. Я так розумію, вогонь має з'явитися нізвідки. Але чому ж у сюжеті, навіть після слів "сейчас мы увидим, как это происходило" я не побачив чуда, а лише те, як люди підпалювали свічки одна від одної?..
17 Квітень 2009
Я оце подумав, що ми, українські блоггери-стандалонщики, знаємо одне одного віртуально, додаємо завжди одне одного в друзі в соцмережах і в нас уже сформувалося таке собі своєрідне ком'юніті, де всі одне одного знають ну максимум через одну особу (а не через сім
)... але більшість ніколи не перетиналися в реалі. А цікаво було б познайомитись і побачити що насправді являє собою та чи інша людина
Тож, пропоную всім подумати над ідеєю проведення такого собі неформального блогкемпу: за бокалом пива у більярдній, на природі чи підти всім разом у якийсь парк розваг...
А уявіть собі групову фотку, на якій буде "запічатліно" кілька десятків українських блоггерів! Та це ж буде рекорд для Книги Гіннеса!
Коротше, кому сподобалася ідея - відписуйтеся у коментах! Якщо набереться достатня кількість народу то будемо домовлятися конкретніше про час, місце та форму проведення!
17 Квітень 2009
Коротше кажучи, навіть не юзачи усякі утиліти для перевірки швидкості завантаження сайту стало видно, що блог почав працювати швидше. Сподіваюсь, відвідувачі зацінять
8 Квітень 2009

Менше десяти кілометрів до кордону з Білорусією, останнє українське село, до якого веде лише одна грунтова дорога, насипана прямо через болота. В самому селі - жодного будиночку з цегли. Всі з дерева, утеплені мохом. І настіки чисте, п'янке повітря, що організму, з незвички, стає не по собі
І ліс, який неначе зійшов з радянських мультиків-казок про богатирів. Все це - село Селезівка, в якому знаходиться адміністрація Поліського заповідника.

Потрапив я туди, як і в інші цікаві місця, завдяки . Крім мене була ше одна компанія з 12 чоловік та водій нашої маршрутки.

Програма була слідуюча...