Ніхто не вірив, що то Яценюк поліз на Twitter, а ж тут прес-секретар Президента офіційно заявила про відкриття акаунту для Ющенка. Бу-га-га! Хоч би бекграунд нормально розташували! Сором!

І ше прикол. Раніше якась розуміна людина вже встигла зареєструвати акаунт під ніком yuschenko, тому нашого Гаранта можна знайти за ніком President_UA.

P.S. Вибори - то не поганий шлях зменшити кількість безробітних, що з'явилися через кризу. Зокрема, скоро усі інтернетманіяки (блоггери та любителі позависати на вконтактє-однокласніках) зможуть непогано заробляти, виконуючи роботу в інтернеті для того чи іншого кандидата. От цікаво, скільки заробляє той чувак, що постить в Твіттер замість Глави Держави хроніки його насиченого життя?

Бліна, товаріщі, а чого коли я ходжу по чужих сайтах, то одразу бачу їхніх ПЧ в блоці гугловського френдконнекту, а коли на свому, то бачу лише тупий надпис

"There are no members yet.
Be the first! "

хоча насправді вже маю з десяток ПЧ... ???

Інколи пробиває і все стає начебто зрозумілим, але від того ситуація напаки, ще більше заплутується...

Чому люди, коли їм добре, не можуть просто бути щасливими тут і зараз? Чому вони завжди починають підключати Минуле і, що ще гірше, невідоме Майбутнє (яке, в принципі, може і не настати... - то навіщо про нього думати наперед?), починають порівнювати, вираховувати варіанти і будувати здогадки типу "А що, якби..." ?...

Ненавиджу!

І що саме гріше, не намагаються навіть приховати цього свого зніяковілого стану невизанченості...

Мене це просто вбиває...

Так ми ніколи не станемо хоч на краплю щасливими. Бо завжди маячитиме перед очима решта світу і людей, можливих невдач, прорахунків і перспектив. Чому б просто не забути про це? Або, принаймні, не спробувати бути чесними з самими собою і прийняти болюче напівмазохістське рішення?...

Сьогодні наснився абсолютно тупий, але дуже чіткий, кольорий і повний по справжньості відчуттів сон: якийсь мужик на моїх очах (і на очах інших) тупо жорстоко "валить" з пістолета впритул людей. Як на бійні... По черзі. Я, як невільний свідок, не взмозі протидіяти, обираю стратегію "я нічого не помітив" і стараюся звалити з місця події типу так само невимушено, як ніби я дійсно нічого не бачив... Але мене помічають і я стаю втікачем...

Цей реальний страх, який охопив мене у сні примусив полізти у сонник... Краще б я цього не робив... ...далі »

Вірніше, намагався зафрендити. На твіттері.  Але я не повірив - мало шолі існує таких приколістів на різних соц мережах, які хочуть побути відомими людьми?! )))

Але, як виявилося, перший пост в його акаунті "Починаю готуватись до виборів" був не стьобом, а свідченням виходу українського виборчого процесу на якісно новий рівень. (Мабуть, досвід США зіграв свою роль...) І інтернет, схоже, відіграватиме на виборах-2010 неабияку роль.

Коротше кажучи, тепер ясно стовідсотково, що пан Арсеній дійсно витрачає свій час на таку лабуду, як спілкування з людьми в інтернеті. Хай навіть не завжди опосередковано (бо він навіть не соромиться прямих оголошень про набір команди і помічників для роботи в інтернеті, зокрема, в соцмережах типу вконтактє чи однаокласнікі.ру), але стовідсотково і сам це робить. І ріспект йому за це. "Політик повинен бути там, де його виборець" - звучить досить логічно. Але все ж, враховуючи кількість українців в Твіттері, це дійсно... знаєте, приємно, коли розумієш, що політики заводять акаунти заради якоїсь тисячки потенційного електорату... Пане Арсенію, вобщєм, Ваш задум спрацював! Працюйте в тому ж дусі! )))

P.S. Для новоявлених прихильників Арсенія Яценюка нашого майбутнього Президента: frontzmin.org