По традиції (яку минулого року усі чомусь сприйняли як естафету та ще й приписали авторство ідеї мені, хоча це не так)...

досягнення року - оскільки я вже не студент то я став більш-менш самостійним, сам собі заробляю на все )))
подія року - фестиваль Уніж (головне не знівелювати в майбутньому першопочаткову ідею!)
настрій року - все буде так як ти хочеш! головне - не здаватись! )))
зустріч року - важко сказати...
геморой року - придумування новорічних подарунків знайомим ))) жартую ))) справжнім гємором був черговий переїзд на нову квартиру.
країна року - ми принципіальні ))) Україна!
місто року - Ужгород і, знову ж таки, Тернопіль...
слово року - е-е-ееееее....
подорож року - рідна Херсонщина вздовж і впоперек з Ярком
веб-сервіс року - вкантактє ))) (тіки тепер він ним став для мене, бо лише зараз там почали масово з'являтися ті кого я не проти знайти )
колір року - лакований чорний білий
запах року - шо за тупий пункт!?
новина року - та блін...
ржач року - Черновецький форева!
книга року - все ацтой!
фільм року - див. пункт вище
група року - RPWL
пісня року - Martin Solveig - Jealousy
жах року - коллайдер )))
кафе року - не знаю чи воно відноситься до кафе, але Челентано рулить! Хоча наступного року тре вже буде визначитись дійсно із якимось "своїм" кафе, де залишання чайових не буде лише ознакою вихованості, де мене знатимуть, гарно обслуговуватимуть і де я зможу годинами втикати з ноутбуком і почуватися як вдома )))
напій року - лате
їжа року - солянка
кохання року - бла-бла-бла! ))) ....
транспорт року -  поїзди Укрзалізниці (реально найкомфортніший транспорт з усього, що є в Україні )))  - можна стояти, лежати, сидіти і навіть ходити )
бренд року - Ibanez, Броварська взуттєва фабрика (бо лише вона шиє взуття мого розміру, яке я тепер знаю де можна купити без двох тижнів вишукувань )
антилюдина року -  Ющ+Тимошенко+Черновецький+всі інші дорогі наші наймити у владі
мрія на наступний рік -власний будинок в якомусь селі з барабанною установкою і інтернетом ))) ну, можна ше з якоюсь дівкою )))

Якщо ж взяти в загальному, то я за цей рік багато чого реалізував з того, що давно хотів, але не міг... Проте відчуваю, що в деяких напрямках недопрацював... Лінився. Вобщєм, могло все бути набагато краще. Хоча, можливо просто усьому свій час...

А ще, як мені здається, я навчився приймати серйозні рішення, не бути мягкосердечним, навчився казати "ні" і таке інше... А ще я навчився не боятися робити неправильні вчинки, які раніше собі дозволити  не міг...

З мінусів - у мене зникли "кубіки" на животі ))) замість них у мене тепер небеличке пузіко ))) Треба з цим розібратися і до пляжного сезону повернути все на свої місця )))

А якщо серйозно, то цей рік... він... підвів якусь лінію між моєю юністю та дорослим життям. Я відчуваю, що багато чого вже не повернеться і багато шансів я провтикав... Але майбутнє готує нові сюрпризи, проблеми, вирішення яких принесе нове задоволення від життя...

Тож, побажаю собі і всім тим, хто на мене ображения, бо я не намалював йому банальне поздоровлення на стіні у "вконтактє" ))), щоб у новому році було побільше самореалізації, позитиву і добра навколо!

Першим був www.atom.org.ua. Скопіювали досить непогано - _atomenerg.ru. Не змогли лише "асіліть" перекласти назву сайту в шапці, тому що вона зроблена на флеші...

Другим постраждав www.climategroup.org.ua. Скопіювали гірше -_climategr.ru

Третім був "Природа України", сплог якого розмістили за адресою _lylynaec.ru, але, схоже, копія не вдалася і там зараз якийсь інший сайт... Сторінки сплогу цього сайту наразі лишися лише в кеші Гугла.

Тре після НР почати боротьбу з цими сайтиками, а то щось мені не подобається, що вже другий тиждень лічильник Google PR на одному з перелічених мною сайтів уперто показує "0" - чи то просто "гугл-денс" затягнувся?..

Учора випадково натрапив на передачу про винищення царської сім'ї Романових. Шокуючі факти... А сьогодні, знову ж таки, випадково вибрав для перегляду фільм "Адмірал". І враження від нього настільки сильні, що я зараз, о другій ночі, замість того аби лягти спати, стараюсь викласти думки, що рояться в голові, породжені фільмом...

Фільм афігєнний! Ріспект російському кінематографу! Але ще він має глибоке підгрунтя для роздумів та порівнянь на історичну тематику...

Росія - дивна країна. Взявши собі в якості головної мелодії країни гімн неіснуючої на даний момент держави та герб колишньої імперії, вона продовжує пропагувати подвійні стандарти. Являючись правонаступницею Радянського Союзу, ця держава, в якій товариш Сталін й понині займає найвищий рентинг серед населення, в той же час намагається відродити свою імперську славу...

Не буду стверджувати що даний фільм є засобом пропаганди. Але дивно якось... Може це просто прояв демократії. Але я такого не чекав! У фільмі зображується історія боротьби прихильників дореволюційної влади з загонами "червоних". Братовбивча війна. І так звані "білі" у цьому фільмі зображуються як мученики, герої, істинні патріоти російської землі та носії рідної віри і традицій. "Червоні" ж, навпаки, зображуються як бидло-загарбники та нелюди...

Замислюючись над шокуючою правдою фільму та варварською і тваринною людською природою, не можу не прогнати з голови аналогій з такою ж обороною рідної землі, віри та традицій, але в українському ракурсі. Хоча я колись і обідцяв сам собі не повертатися до цієї теми та не брати участі в дискусіях... Маю на увазі, звісно ж, УПА. Якщо навіть Росія може дозволити собі визнати історичну правду і факт того, що кожен захищає свою Батьківщину ( в даному випадку Росію царської доби та Росію Радянську ), і з кожної сторони були люди, які свято вірили в шляхетність своєї боротьби та вмирали дійсно за Свою Рідну Землю та за Ідею, то чому в нас не можуть зрозуміти логіку дій повстанців, для яких що Червона армія, що німці - загарбники? Бо й ті і інші були такими насправді...

Хоча, мабуть просто не прийшов ще час, аби історія сама все розставила по своїх місцях, як у випадку з подіями фільму "Адмірал". Ще живі ветерани УПА, і, мабуть, все станеться лише тоді, коли пройдуть кілька десятків років, як жодного з них не стане... І тоді ми  почнемо знімати фільми, в якій показуватимемо правду. Хоч і двосторонню, але правду. Хай навіть вона буде не ідеальною, як і саме життя...

Одразу скажу - це плагін. І я його ще не випробував. Але, як би там не було, тема для мене (та мабуть не тільки для мене ) актуальна і я давно думав над шляхами вирішення проблеми, яка полягає в слідуючому...

Колись давно , якщо ви становлювали плагін, що працює за допомогою джава-скриптів, то ви мусили ручками прописувати їх підвантаження в шапці теми. З одного боку незручно, але... добре, по порядку... З певного часу, завдяки появі фунції wp_head(), яка працює по типу API, плагіни тепер самі можуть "дописувати" необхідні їм скрипти. Але це призводить до збільшення розміру сторінки і, як наслідку, часу її завантаження, оскільки не завжди є потреба підвантажувати той чи інший скрипт. ...далі »

Це схоже на хвилі... Кожна хвиля - то один тиждень...

Цікаву штуку помітив... Найбільший притік відвідувачів на мої сайти відбувається в основному, як це не дивно, починаючи з недільного вечора і досягає свого піку у вівторок ввечері - у середу. А от все менше відвідувачів стає вже починаючи з четверга і менше всього - у суботу...

Невже дійсно увесь Київ (кажу про Київ бо в ньому зосереджено найбільше інтернет-користувачів в Україні) тупо бере і звалює в село і не заходить на мої сайтики? Чи народ просто відпочиває від компів?

Кажуть, скоро з'являться перші українські кириличні домени .блог та .укр. Спершу всі найкращі домени розберуть власники торгових марок по ціні 55 зелених, а решта смертних зможе вибрати щось із того, що залишиться, вже з 21 січня 2009 року по ціні 10 баксіфф за штуку. Круто! Єдине, що тепер доведеться багатьом пояснювати, як це так, що адресу сайту можна писати українською...

Концерт могилянських гуртів, посиденьки з приводу дня народження Дружини охорони природи "Зелене майбутнє", поїздка в Житомир, презентація одного зі своїх проектів на Соціал Кемпі, вечорниці за містом у "дауншифтера" Сашка Бубели, де святкували Андрія, у національному одязі, з козацькими забавами, відтворенням народних традицій з театральними імпровізаціями на тему пана Калитинського та кусанням Калити, шикарною вечерею з українськими стравами, сауною та спанням на сіні , плюс не зовсім вдалі спроби поджемувати з незнайомими мені людьми на досить класній базі поблизу Новобіличів... Про шалений драйв на роботі взагалі мовчу...

Тепер хочу хоч тиждень пожити "тупо": лише робота, сайти, домашні турботи і гітара...

А я оце думав, що в мене нет погано працює, але виявляється все набагато складніше: в Україні почалися гоніння на варез-сайти, і, що саме цікаве, не через поширення неліцензійного контенту, а через... порнографічні матеріали.

Так, кілька днів тому було конфісковано сервери всім відомого порталу infostore.org. В цей час налякані аплоадери, клони рапідшари кинулися робити тотальні зачистки своїх терабайтів. Цікаво, це тимчасова показушка чи тепер ми завжди будемо качати музику з російських торентів?

Я згоден, слово незрозуміле, але явище, яке воно означає ви вже, можливо, мали змогу неодноразово спостерігати, або хоча б чули про це. Це коли успішні топ-менеджери кидають перспективну кар’єру і їдуть жити в село; це коли чуваки, начитавшись “Анастасії” Володимира Мегре, створюють родові поселення, а прибічники здорового способу життя – екопоселення.

Дауншифтінг може виражатися по-різному: від простої зміни роботи (з більш перспективної та високооплачуваної до гіршої, зате з меншою відповідальністю та можливістю мати вільний час для самого себе чи своєї сім’ї) до радикальної зміни всього свого способу життя. Але прагення у всіх дауншифтерів одне – жити повноцінним життям, а не присвячувати його кар’єрним гонитвам і на старість зрозуміти, що все було марно: життя прожите безцільно… ...далі »