Типу оголошення!

Якшо ви...

...граєте на якомусь музичному інструменті, але зависли на певній техніці/стилі і ніяк не може зрушити далі у своєму музично-технічному розвитку...

...якщо ви постійно хочете з кимось поджемувати, та нема з ким...

...ви хочете відчувати цілісну звукову картинку, а не лише тембр власного інструменту...

...якщо ви не зациклюєтеся у власних музичних смаках на певній групі чи напрямку, а обожнюєте усю музику - від блюзу та рок-н-ролу середини минулого століття, психоделіки 60-х, хард-року 70-х, фанку 80-х, гранджу та панку 90-х до сучасного пост-року, ню-металу та інді-року...

...ви б хотіли розвиватися, переймаючи щось від інших та віддаючи щось від себе...

...якщо вам не вистачає спілкування та справжнього драйву...

...і ще багато якщо... вобщєм...

ХТО ХОЧЕ СТВОРИТИ НОВУ МУЗИЧНУ БАНДУ БЕЗ (ПОКИ ЩО) ПРИНЦИПОВИХ СТИЛЬОВИХ ОБМЕЖЕНЬ - ВІДПИСУЙТЕСЬ У КОМЕНТАХ!!!

Особисто я, якщо буде стимул, зможу потянути ритм-гітару чи, якщо ще трохи напрягтися, басуху. Особливо актуальна вакансія драммера!

Давайте відриватись!

P.S. Є можливість займатися на репетиційній базі неподалік НВЦ (ВДНХ) (нормальна ударка плюс потужні комби) по 20 грн. година (тобто якщо буде четверо осіб, то дві години рєпи обійдеться по 10 грн. з кожного).

P.P.S. Осіб, орієнтованих на русскій рок, в тому числі фанатів груп Кіно, ДДТ, Аліса та Акваріум, прохання не турбувати!

Фото: Declan McCullagh

• Міха був у Черкасах...
• Міха другий тиждень без нормального нету, бо офіс переїхав, а новий ше не провели...
• Відповідно, Міха мав багато мороки з переїздом і досі має багато мороки з усякими мудаками з усяких телефонних компаній і теде, бо займатися ними доручили саме йому...
• Міха був на сольному концерті "Тіні Сонця". Враження двоякі...
• Міха був на Малій Батькіщині. Вітав діда з ювілеєм і два дні не просихав від пива і ще чогось міцнішого під час спілкуванння з друзяками, фоткав хмарне небо над Каховським водосховищем, дихав свіжим і таким рідним повітрям дитинства... А ше в одній місцевій забігайлівці з'явився музичний автомат і Міху дуже перло те що там була не тільки попса:  можна поставити на повну потужність, скажімо, Korn чи ще щось тяжкіше і всі будуть змушені це слухати, аж поки не закінчиться... Картина убойна: село, трахтористи бухають під "тяжеляк"...
• Міха гуляв Кривим Рогом...
• Міха випадково потрапив на якийсь кінофестиваль і навіть подивився більше половини радянського фільму 60-х років, який лежав на полицях заборонений до показу ("Комиссар") і навіть бачив вживу актрису - виконавицю головної ролі.
• Міха накупив книжок про смерть про дівчину, якій лишилося недовго жити і вона думає, що б його ото таке зробити, бо життя прожила, а сенсу в ньому не знайшлося, а заодно купив роман про нікчемне життя середньостатистичної людини і тепер Міха в глибокому трансі і депресивних роздумах про стан речей та власне життя, до того ж погода сприяє подібному станові свідомості...
• Міха зрозумів, що причина нечастого оновлення його блогу в тому, що з робочого місця особливо багато не напишеш - атмосфера не та. Тепер він готуватиме записи до блогу на своєму ноутбукові в зручній домашній атмосфері і викидатиме їх потім порціями по кілька штук одразу...

Давно мріяв полазити по підземеллях, але лінь і трошки страху (після ставших уже поганою "традицією" щорічними смертями як мінімум двох людей у Клові) примушували мене відкладати це цікаве діло на потім. Обговорень було багато, а справи - нуль... Аж поки добра дівчинка Маньяна не подзвонила і не поставила мене перед фактом, що пора б уже і під землю та назвала дату вилазки (за що я їй в результаті був дуже вдяний!)

І от одного темного вечора три тіла прямують від метро Арсенальна в напрямку Зеленого театру, зникають в глибині дерев запущеного парку і лише блимання ліхтариків дозволяє іншим постійним нічним відвідувачам (а там багато їх тусується вночі - від альпіністів до сатаністів) здогадуватися, що то діггери переодягаються перед входом в одну з ДШС ...далі »

Обзавівся нещодавно отаким блакитнооким щастям-морокою...

Ті, хто мене хоч трохи знає або хоч інколи читає мій блог, зрозуміли звідки таке ім'я І, як кажуть, "как ви яхту назовьотє...". Тож, це місячне кошення виявляє неабиякі здібності в освоєнні гітари! ...далі »

Наш народ надзвичайно креативний в плані виживання у скрутні часи та економії коштів. На фоні нещодавнього "шокового" подорожчання цін на метро мені в голову полізли усякі варіанти того, як іноді можна користуватися метрополітеном безкоштовно

...далі »

Ви вже мабуть помітили, яка прикольна фішечка з'явилася у мене на сайті і нервує вас щоразу, коли ви чекаєте завантаження чергової сторінки. Це зроблено для того, аби приховати від відвідувача процеc підвантаження графіки та формування сторінок.

Зробити це, як завжди, дуже просто за помогою невеличкого джава-скрипта:

Написати... Тре шось написати... Я так давно нічого не писав...

Про що ж написати? Прокручуючи в пришвидшеному темпі події останнього часу, я розмію, що просто з кожним днем стаю все менш емоційним. Бо раніше я би з усього цього життєвого потоку виловив би з десяток речей, про які із захопленням розповів би на сторінках цього блогу, а тепер все ці штуки стали просто нормальними. І все...

А взагалі, я міг би багато про що написати. Про тролейбуси, обвішані іконами і про мої роздуми стосовно оголошень в тих же тролейбусах, коли має бути "контроль на лінії"; про бомжа, що живе на лавці зупинки, де я щодня чекаю на тролебус; про невідомо звідки "взявшиеся" 80 відвідувачів на цьому блозі цього недільного вечора; про те, як я намагаюся не бути слабкохарактерним; про новий супермаркет біля мого не мого будинку; про сусіда, який ставить мені щоранку транс; про питання "як правильно грати медіатором так, щоб не зачіпати зайвих струн"; про постійні переживання, що завтра може не стати того, що я маю сьогодні; про...

Це як з музикою: вже кілька років не стається відкриттів. Колись мене могло вразити відкритя якогось нового стилю, групи чи просто пісні. Зараз - ні. Звичайно, я оцінюю, і дещо навіть може протриматися в моєму плеєрі більше трьох днів. Але ніякого особливого захоплення, тим більше фанатизму...

Навіть читаючи чужі статті-пости, коли хочеться опротестувати чужу думку, в голові народжується спіч і... якось обломується набрати його і натиснути "Post". Хай собі пише, дурне. Хай собі думає, що воно розумне...

Не хочеться вже бути на вершині Всесвіту, хочеться бути непомітним стороннім спостерігачем... Мабуть так...