Колись я страждав на синдром “ідеалізму” - до Нового року слід було добряче підготуватися, а 1 січня обов’язково почати “нове” життя…
Зара, слава Богу, такого вже немає…
Я йду в Новий рік з неприбраною кімнатою, з недоробленими справами, маленькими боргами, нерозсортованими букмарками, нерозкладеними по-поличках мріями і без усіляких одібцянок самому собі. Бо я зрозумів: свято НР - символічне і деякі сприймають його занадто перебільшено, а кожен день нашого життя - це саме по собі маленький етап, маленькие життя, і він дає право починати нове життя щоранку, щогодини, щосекунди…
Тож, коли питимите шампанське, давайте загадаємо бажання - щоб кожен день нашого життя був святковим і сприймався так само, як цей день - 31 грудня 2007 року - коли ми усі разом переходимо в новий етап нашого життя…. З Новим роком усіх!

 P.S. Цей пост опубліковано автоматично за датою, я написав його наперед, а сам зара певно вже у маршрутці в напрямі Нового року, який я святкуватиму у м. Каневі…

Є люди, які, живучи в нашій країні, розмовляють російською (нічого проти них не маю), є справжні україномовні патріоти, а є такі, як я - що, в принципі, вважають своєю мовою українську, але за тих чи інших обставин переходять на російську…

Для них - чудова кольорова методичка про те, як же все-таки почати ЗАВЖДИ розмовляти українською.

І хоч ця брошурка була підготовлена ще позаминулого року і була призначена для переходу на українську мову з 2007 року, я думаю, вона лишається актуальною… Принамні, для мене. Може, і ще комусь допоможе…

Отже, “Зроби Україні подарунок до Нового року! З 2008 переходь на українську!“

Перед каждым Рождеством тысячи “Санта-Клаусов” выходят на улицы похулиганить: движение “Сантанархия” протестует против коммерциализации праздника

досягнення року - навчився їздити на машині та ше й в місті з самим естремальним трафіком - Києві (поки що живий, інші теж, машина сильно не постраждала…)
подія року - захист диплому - я вже не студент, і мене навіть не вигнали!
настрій року - Та пішло воно все!/Тре братися за голову!/Як жити далі?
зустріч року - на жаль…
геморой року - робота на одній фірмочці
країна року - Україна
місто року - Тернопіль
слово року - стартап
подорож року - сплав по річці Сіверський Донець
веб-сервіс року - Гуглрідер
колір року - зелений
запах року - незрозумілий (це я так пахну? тре випрати светр…)
новина року - на Марсі є життя! (Льоня яскравий приклад)
ржач року - Добкін-ТВ
книга року - “Патетичний Блуд” Анатолія Дністрового
фільм року - назви не знаю. Це комедія про древніх людей, в якій стьобаються над сучасністю: “Темнеет! Тушите свет Берегите электроенергию!”. Я називаю його “Рі-і-і”. Хто бачив, той зрозумів про що я…
група року - Te
пісня року - “Послушай, человек” - Круиз
жах року - вставати о шостій ранку
кафе року - піцерія “Арт-кафе”біля мого універу
напій року - сік Біола (манго + шо-то-там іщо..)
їжа року - шість-нагетс-меню (кола, по-селянськи, кисло-солодкий) і чізбургер
кохання року - всі симпатичні дівчата в метро транспорт року - Таврія “пікап” (хоча майбутнє за сегвеями…)
бренд року - Неміроффф, а вам ще це не вдовбали?
антилюдина року - Путін
Мрія на наступний рік - всьо буде чьотко!

Доки всі готуються до НР і бігають у пошуках всякого непотребу для своїх рідних і близьких, я ходжу по всіляким кабінетах і заважаю людям підливати кон’як до кави…

Офіційне закінчення університету не завжди означає, що ви тут-таки з ним попрощались. Аби отримати диплом, ще треба добре побігати. Найбільше проблем додає така фігня, як обхідний лист, з яким ви маєте оббігати чи не всі установи універу + воєнкомат та паспортний стіл. От скажіть мені будь-ласка, яке я маю відношення до бухгалетрії чи профкому, в який ніколи не вступав і не платив ніяких внесків? Тим паче, що в більшості випадків тебе ніяк не перевіряють, а просто розписуються… А от буває і гра в лабіринти. Приходиш до дверей тієї ж бухгалтерії, а там написано: “З обхідними листами в таку-то кімнату”, приходиш до тієї кімнати, а там висить щось типу: “Контрактники туди-то, бюджетники сюди-то”… А з профкомом теж не ліпше: спочатку треба отримати підпис там-то й там-то, а потім печатку там-то. Підпис ти отримав, а “там-то” вже зачинилися - приїзджайте завтра! Задовбали ці бюрократичні аудієнції. Про паспортний стіл і військоммат взагалі мовчу. Коли ти прийдеш, відстоєш півдня в черзі, то дізнаєшся, що треба було брати з собою якісь там довідки, 3 конверти і 30 гривень, яких в тебе під кінець дня уже немає з собою… І взагалі… Я тут надумав вступати до аспірантури, по 8 число ніхто не працює, а подати документи треба до 14… Для вступу треба подати оригінал диплому, який я не отримаю, доки не зберу всіх підписів в обхідному… І потім навіть якщо я виверну себе назовні і все встигну, то мені після відписки доведеться їхати додому прописуватися і реєструватися у військомматі, а якщо мені пощастить і я вступлю до аспірантури, то одразу ж треба вдома відписуватися-зніматися з обліків і знову вітатися з тітоньками в паспортному та дядечками-військовими. Добре було б, але все це вже просто у печінках сидить. Нє, ну ви хочете сказати, що у нас нормальна деражава з такою системою паперових взаємовідносин?

P.S. А ще виявилося, що прописка у мене ще літом закінчилася, тобто я вже пів року - бомж, і мене певно восени мали забрати в армію (бо у воєнкоматі ніхто не знає, що я після бакавратури пішов був до магістратури) ! Отак-то! То шо, косити - реально? Принаймні, шось я не помітив, шоб мене хтось розшукував…

Шось бачу працівники Секретаріату Президента не поцікавилися в його програмістів про прихований зміст запитання, яке окрім власне стьобу над політикою, містило і інший підтекст. І наш Гарант піймався. Фактично він сказав: “На фіга паритися з Лінуксом, якщо є Вінда?”. Отак-от… Опенсьорсу не буде…

Флеш-моб рулить! Ось мені щойно надіслали лінк: http://president.pravda.com.ua/internet/476f9e611a40f Ржунімангу!

На даний момент задано 84 запитання і отримано 5505 голосів в їх підтримку, а питання про FreeBSD одержало 3514 голосів з цих п’яти з половиною тисяч! Цікаво, чи задасть Українська Правда це питання Президенту, якщо воно протримається увесь час, що лишився до прес-конференції?

Cеред інших цікавих запитань:

• Як ви относитесь к бландингам ?
• Віктор Андрійович! Бачить Бог, нам дуже важко… Суто конкретно, якщо можна:”Скільки ЩЕ???” Дякую.
• Пане президент, коли відбудеться урочистий запуск Леоніда Черновецького на марс?
• Шановний Вікторе Андрійовичу! Скільки це ще буде тривати? Скільки українцям це ще терпіти?
• Пане президент! Як Ви ставитесь до культу Ктулху?
• Чи займаєтесь ви оверклокінгом? Якщо так, то який з методів вам більше подобається?
• Виктор Андреевич, почему Dream Theater не хотят приезжать в Украину?

та інші.

Хтось навіть вважає своїм президентом Віктора Федоровича:

• Шановний Вікторе Федоровичу, коли вже на захист наших кордонів стануть медвдєдо-подібні роботи?

Висновок: наш народ мабуть і має стільки проблем політичних, бо вважає політику за розвагу, а не метод “покращення вашого жииття уже сьогодні”…