Мене просили розказувати, як ТАМ погано, як ТАМ багато всякого наркоманського зброду, гопоти, як ТАМ крадуть речі і можуть побити, яка ТАМ брудна вода і яке ТАМ в принципі погане місце для відпочинку...
Я навіть думав, аби ви самі переконалися в тому, що робити там нічого, поставити ось це фото:
Щодня їзджу цим мостом. Непарну частину пішоходної частини вже 2 місяці, як перекрито дерев'яними щитами, що доводять до відома про заборону входу і початок реконструкції мосту. Воно і правильно: на тій же непарній стороні прямо посеред пішоходної частини утворилися величезні ями в асфальті, через які видно Дніпро. Найбільша з них має два метри довжини і десь метр ширини. Але люди всеодно ходять. І їздять. А що робити? Он всього пару днів тому насмерть збили на цьому мосту велосипедиста, що їхав собі за всіма правилами в крайній правій смузі. Але найцікавіше те, що ніякої реконструкції не відбувається. Відколи встановили щити, ніяких робіт не проводилося. Зате тепер, якщо хтось зламає ногу чи просто провалиться в річку, винних не знайдеться: ми ж попереджали! І взагалі, мовляв, нічого було пролазити на заборонену частину, яка закрита на ремонт!
Я, як законослухняний громадянин, на непарну частину не ліз, тому фото проваль не буде. Але й того, що я нафоткав на парній стороні на мобілку (правда, було це ще весною) достатньо для того, аби зрозуміти, в якому плачевному стані знаходиться міст. І, які там можуть бути велодоріжки!? Пішоходам стрьомно ходити!
- Такое понятие, как порча, существует? Или тут много надуманного?
- Существует, конечно! Кстати, недавно мы выпустили специальную мазь от порчи. С ее помощью любой человек может установить себе экран от порчи. В основе мази лежат иерусалимские масла. И она официально разрешена церковью.
(З інтерв'ю в одній з газет з "великим магом")
"Тьху-ти!" - так би я назвав рубрику для подібних статей...
Моя нова мінімалізм-любов Це наша відповідь Морчібам і ІксІксам
А почалося все з того, що мені кинули посилання на кліп, знятий в в "живому" режимі. Як на мене, картинка - супер!
А потім виявилося, що в цих харківських "рібят" багато відеоробіт, і всі вони не менш класні. А мене, тим часом, уже полонила й сама музика: легка, жива і трішки "пригладжена", але ні в якому разі не попсова.
А те, що в іншого виконався називалося б гламуром, тут - тонке відчуття смаку і естетичності. Але балансують вони таки на грані. Так що, поки не пізно - налітай!
Хвалили цю можливість, хвалили, а мануалів шось ніде нема. Тому я вирішив розібратися самостійно.
Отже, всі, хто юзає версію WordPress не нижчу за 3.0, тепер мають змогу:
- створювати власні типи записів та програмувати для них власні типи полів (наприклад, окрім просто постів і сторінок, можна створити свій тип контенту "Товари" з власними полями, скажімо, "Розміри", "Колір", "Ціна" тощо. Хоча в останній можливості, по суті, нічого нового - це давно знайомі нам custom fields, от тільки працювати з ними тепер можна приємніше, "замаскувавши" під дефолтні поля запису)
- створювати для цих записів окремі таксономічні зв'язки. Скажімо, якщо ви створили тип запису "Фільми", то ви можете створити окрему таксономію для цих записів, де те, що ми звикли називати рубриками чи категоріями, називатиметься акторами. Аналог тегів можна використати для позначення років релізу фільмів. Але, чесно кажучи, питання таксономії - не таке просте, і я з ним ще не розібрався в достатньому мірі, тому в даному огляді ми його не розглядатимемо.
Але перейдемо до практики... Я давно мріяв створити власну базу даних географічних точок, так званих waypoints - це якісь цікаві місця, які я відвідав, маючи з собою GPS, та відмітив їх. І було б непогано самими цікавими точками поділитися з іншими! Тож, почнемо!
Створюємо новий тип запису "Точки" (додаючи код, що нижче, у файл funсtions.php вашої теми):
Часто буває, що більшість стандартних блоків в адмін-панелі WordPress не потрібні і просто-напросто муляють око та погіршують навігацію. Наприклад, якщо я маю блог і я єдиний автор цього блогу, мені навряд чи знадобиться блок "Користувачі". Якщо не планую створювати нових сторінок, мені не потрібен блок "Сторінки", також мені ніколи не знадобилися блоки "Медіафайли" та "Посилання" і т.д.
Випадки можуть бути різними, рішення одне: в файл functions.php вашої теми додаємо:
Це мало бути супер-шоу, але я його не побачив. Хоч і був там. Просто, прочекавши рівно 40 хвилин, до 12.40, я звалив. Я подумав, що це просто неповага до кількох тисяч людей, які прийшли туди задовго до афішованого часу початку шоу - 12.00, і, прочекавши більш ніж пів години (а може й більше - я ж не знаю з якою затримкою насправді все почалося і чи почалося взагалі), так і не отримали обіцяного.
Я дізнався про цю історію кілька років тому і був неймовірно захоплений нею та людиною, яка все це затіяла. Я вніс дату, коли це все сталося, у свій календар і вирішив обов'язково переповісти історію вам. А тут ще й таке співпадіння! Чергова річниця події, про яку йдеться нижче, збіглася зі 100 днями нової влади в Україні. Я думаю, останній було б дуже корисно знати про подібні випадки, аби не доводити людей до такого...
Марвін Хіммеєр
Коротка історія. Жив-був собі в гАмериці дядько, якого звали Marvin Heemeyer, чесно собі працював і нікого не чіпав. Але поруч була фабрика, яка прагнула розширитися на довколошні території, зайняті приватними ділянками, і невдовзі почала потихеньку зкуповувати їх. Деякі противились, але все-таки здавались. І через деякий час єдиним, хто залишався на своєму, був той самий Марвін. Фабрика повністю оточила його територію своїми приватними володіннями, перекривши усі комунікації та навіть дорогу від будинку.
Але на цьому старання фабрики по вигнанню Марвіна не завершилися. До нього зачастили податкова, пожежна іспекція, санепідемстанція... Потім у Марвіна помер батько і, доки він його хоронив, від будинку відключили воду і електрику, опечатали майстерню...
Марвін спокійно просидів кілька місцяів у своєму гаражі і, коли звідти показався, всім стало не солодко. Виявляється, 52-річний зварювальник займався увесь цей час тим, що переобладнував свій бульдозер у супермашину: сантиметровий панцир броні на бульдозері захищав навіть від гранат, запаси води мали забезпечити необхідну тривалість перебування всередині, зброя, протигаз, додатковий захист та підсилення конструкцій бульдозера... А також цілі. Їхній список Марвін теж склав наперед. І виїхав на свою останню битву...
Будьдозер Марвіна Хіммеєра
Будинок муніципальної влади, приміщення зловісної фабрики, банк, будинки людей, які намагалися вижити його з власної землі...
Я не знаю, що ви тут робите, але раз вже так сталося, можливо, ви б хотіли знайти певний мінімум про автора цього інтернет-творіння :) Отже, мене звуть Міха (за паспортом - Михайло), мені 24 роки і я маю купу інтересів, серед яких найбільш чітко проявляються музика (бринькання на всяких гітарах-брабанах і обожнювання Девіда Гілмора), розробка сайтів та охорона Природи (так, я пишу це слово з великої літери!). А ще я люблю фотографувати, кататися на велику, мандрувати Україною, відвідуючии якомога більше фестів та сейшнів, розробляти план втечі з Києва, мріючи про власний будиночок десь в глухому місці, де є інтренет :) і (інколи) писати до цього блогу :)