Ось уже кілька років я фанатію від дронів. На сайті мого проекту NeedForFly я опублікував замітку про те, як сильно змінилися тезнології в області дрон-рейсингу в 2016 році і на що можна очікувати в році поточному. Але мені цього мало, і я вирішив спробувати погратися в експерта і прикинути, що ж буде відбуватися не лише в у світі перегонів на дронах, а й в галузі безпілотників в цілому.

Read more

Таточко повернувся! 🙂

Все забуваю похвалитися електронною версією свого путівничка по Бещадах. Поки що лише польською і поки що в трішки ретро-дизайні (зате мапи класні!), але планую продовжувати роботу: точно треба проїхатись і більш детально дослідити-описати-пофоткати українську частину, а там може і польску розширю, може до Словаччини дійде. Вобщєм, буду покращувати і удосконалювати матеріали. Поки що можете завантажити собі pdf-версію чи погортати онлайн:

Якщо є бажаючі долучитися до роботи над путівником – буде радий!

Read more

Пишу цей пост просто від нерозуміння куди себе подіти. Сьогодні був обстріл градами мирного Маріуполя, загинуло багато людей. А в інтернеті знову війна коментарів.

Боти-ботами, але є ще, сподіваюсь, люди, яких можна змусити думати. Наша мета – не сперечатися з абсурдними коментарями від повністю контужених…

kontuzhena

…а намагатися вплинути на людей, яких ще хвороба охопила не повністю. Поставити їм питання, які заженуть їх в тупик. Хай навіть вони не визнають цього вголос, але внутрішньо, можливо, дійсно запитають і себе самі: “А й справді!?”.

Треба перестати гратися в артилеристів і намагатися порахувати, з якого кута хто і чим стріляв. Поглянемо в корінь, на першопричину.

Головне, на мою думку, питання, яке треба ставити – за що воюємо? Continue reading Хунта

Read more

До цих не можу повірити, що це все не підробка. Щойно повернувся з кінотеатру, де дивився “Варшавське повстання” – фільм, начебто змонтований на основі документальних зйомок, зроблених в 44-му році двома братами безпосередньо на місці події.

Якщо все так, то це вражаюєче! Традиційна пропагандистська кінохроніка радянського Союзу з кадрами бомбардувань і загальними планами, до якої ми звикли, і поруч не стояла, як кажуть.

Зйомки дуже “неофційні” і схожі на ті, що їх роблять звичайні собі люди і зараз, на айфони. Картинки побуту, невеличкі напівжартіливі інтерв’ю в стилі “Що ви можете сказати про цей момент?”, навіть невеличкі постановки для кращої картинки: “Подивись на годинник, а потім дістань пістолет. Так, а тепер зроби погляд…”.

Надзвичайно цінний матеріал, на якому збереглися справжні вулиці, справжні люди, їх жарти, розмови, знічення, а в кого і роздратування від камери – як це зазвичай буває… Continue reading Камерамени

Read more

Вони були серед тих, кого вже немає і кого називають “Небесною сотнею”. Їм пощастило вижити. Я провідав двох героїв Майдану під час їхнього лікування в Польщі.

53-річний художник Тарас Більчук з Рівненської області пробув практично увесь Євромайдан не відлучаюсь нікуди ні на мить, переживши і перший розгін 30 листопада, де отримав струс мозку, і агонію режиму, коли 18 лютого був жорстоко побитий “Беркутом”.

Тарас Більчук

Continue reading Спокійно сам собі сказав “Прощай”, а пан-Бог сказав, що ще рано

Read more

Це все дуже неочікувано якось. Пів року тому ні в кого навіть і в думках не було, що наступним президентом України може стати Петро Порошенко, а зараз ситуація виглядає так, що, якщо, дай боже, вибори таки відбудуться, то він матиме дуже великі шанси на перемогу.

І дивина тут власне не лише у цій раптовості і неочікуваності (що, після досвіду з Чорновецьким у Києві і “Свободою” в парламенті, ще раз наочно демонструє як несподівано для всіх нас можуть змінитись політичні еліти), а й у тому, що ця людина не веде ніякої, традиційної для політика, діяльності, обравши стратегію “Інколи краще робити шоколадки, ніж говорити”. Ну а в контексті ситуації на сході, відсутність будь-якої діяльності і заяв майбутнього очільника держави – це ще більш ніж дивно і підозріло.

Парадокс Порошенка

В той же час, навколо його головного конкурента – Юлії Тимошенко,   Continue reading Парадокс Порошенка

Read more

Рибалка і Коти

Я дуже довго дивувався спочатку, що ніде нема листівок з котами. Думав, може мене глючить і це мені лише здається, що коти у Стамбулі скрізь? Але потім я таки знайшов у хостелі малюночки з котами на фоні мечетей і зрозумів, що я був правий: коти тут – неначе священі тварини. Їх ніхто не сміє образити, їх підгодовують і, таке враження, що кожна крамничка і вуличний торгаш опікується своїм котом.

Стамбул

Може їм так добре, бо тут багато риби? Continue reading Місто котів

Read more

Недовге стояння біля заправки і я стоплю свою першу турецьку фуру. Ледь від’їхали, як водій зупиняється купити картоплю. Каже, каппадокійська картопля – найкраща! Дійсно, картопля сантиметрів двадцять в діаметрі. Буду знати: чай – Різе, картопля – Каппадокія.

Автостоп Туреччиною

Потім ще одна легковушка з промислового передмістя і от я в центрі Кон’ї. Continue reading Турки – не турки! Частина 2

Read more

Туреччина автостопом вздовж і впоперек

Маршрут

Перш ніж їхати до Туреччини, вам необхідно вивчити хоча б кілька слів місцевою мовою, бо англійською мало хто говорить. Тут я зрозумів, як пточувають себе іноземці, опинившись в Україні. Я навіть злитися було починав: як можна такими бути? Але потім згадував, звідки я 🙂 Continue reading Турки – не турки! Частина 1

Read more